Навіки крила свої поламав.

А очі у нього не мов небеса

Поранений ангел але ангел зла.

Із неба на землю упав за любов

За люд наш стражденний страждатиме знав.

За те щоби людям дарувати тепло.

Поранений ангел віддався на дно.

Бо ж люд наш стражденний кохати зумів

А ангел хороший цього не умів.

Тому краще упасти і вчитись добру.

Ніж краще дивитись очі у злу.

Ті крила так сяють немовби кришталь

Але обірвали їх вже нажаль.

Тому люди в подяку навчили його.

Як треба любити й добитись свого.

Пришили ті крила йому до плечей.

І скинули брили із сумних стражденних очей.

За те що себе він в жертву прийняв.

Його наш всевишній до себе забрав.

На вільне служіння на небеса

Із даром безлюдним у нього душа.

.19.03.11

Дівчинка із голубими оченятами

Пробач мені за смерть і за життя пробач мені.

Це не погано слухати стогін в тишині.

І це не боляче коли вже в третій раз.

Серце розбивають і не лікує час.

Ти зрозумій що втретє болю вже не ма.

І ти прекрасно знаєш що залишилась сама.

А що ж тобі лишається напевне шанси є

Та лиши ти все в минулому нехай серце жиє

Тобі хочеться болю чи розплати .

Ти можеш але не хочеш серце заставляти

Тобі хочеться щирості і правди цього ніколи не буде.

Та я сумніваюся що твоє серце забуде

А ти не мовчи навіть коли хочеться мовчати

Не правильно своє серце у кайдани закувати.

Треба жити тільки жити і радіти сміху.

Так хоч жити фальшем але всім на втіху.

26.03.11

P/S « Дівчинка із голубими оченятами».

Прости за все меня мой друг

За то что я не мертвая и не живая

Я проста, есть, но я не знаю что и как

Я ничего не понимаю

Последние свои надежды в клочья разрываю

Видь, нет больше этого огня

Прости за все прости меня

За то что я ушла й за, то что я вернулась

А может и за то, что в мечту я окунулась

Которою я себе дарила лишь прах былой обиды й боли

Но поверья искренни любила

И я желала тока воли.

А ты не верил не хотел хотя зачем тебе скрывать

Меня любить ты не сумел и так не смог мне все сказать

А я жила в своих руках частичку огня, который разжигает вечную любовь

Прости за все прости меня я вньов уйду, но не вернусь уж вновь

Тогда ты будешь, щаслив знаю, я

Но не забудь, но не забудь меня.

P/S « Дівчинка із голубими оченятами»

30.03.11

Сльоза наповнена холодом а серце вже давним давно ним зветься

Душа мучиться голодом і ніжною сльозою ллється.

Крапля крові із руки знову скриті вени біль не передати

Кров стікатиме й з щоки хочу постраждати

Ну напевне мазахіт так люблю боліти

Але знаєш весь цей біль більш нема де діти.

Може ти є мій суддя може і всевишній

Моє серце молиться тобі але ти тепер є лишній.

Вже давно пройшов той час коли я страждала.