I. Вступ

План

1. Вступ

2. Введення документів у систему

3. Створення документів

4. Висновок

5. Використана література

 

 

I. Вступ

В умовах глобалізації та інформатизації суспільства на державні підприємства, установи, приватні організації обрушився великий потік інформації. Розвиток обчислювальної техніки, всесвітня мережа Інтернет призвели до глобальних змін у процесах створення, розповсюдження та обміну інформацією. У процесі документообігу на сьогоднішній день неможливо ігнорувати все зростаючий потік документів, ведення електронного документообігу. Це змушує запроваджувати роботу з новими джерелами інформації, удосконалювати нові форми документообігу, розробляти процеси автоматизації документообігу. З огляду на вище зазначені факти дійсності обрана тема є надзвичайно актуальною з точки зору сучасних проблем діловодства та потреб впровадження єдиної системи електронного документообігу з метою автоматизації інформаційно-документного забезпечення діяльності будь-якого підприємства.

Організація й робота з різними документами охоплюють усі процеси, які відносяться до запису (фіксування) на різних носіях та оформлення за встановленими правилами інформації, необхідної для здійснення управлінських функцій. Документування здійснюється як природною мовою (рукописні, машинописні документи), так і штучними мовами з використанням нових носіїв. У роботі розглядається використання комп’ютерної техніки для автоматизації ведення діловодства, зокрема для укомплектування каталогів документів.

Організація роботи з документами – головна задача управління у будь-якому закладі: від офісу невеликого підприємства до державної установи або крупної корпорації.

Діяльність будь-якого підприємства регулюється діючою законодавчою базою, наказами та розпорядженнями керівництва, умовами підписаного договору, встановленими правилами ведення тих чи інших операцій тощо. Усі ці „регулятори” оформлюються у вигляді документів – зафіксованих текстів законів, наказів, договорів. Виходячи з цього, можна сказати, що вся діяльність будь-якого підприємства заснована на послідовному виконанні документів. А успіх їх виконання визначає результативність діяльності підприємства. Оскільки на сьогодні значно зросла кількість документів та вимоги до них, умовою успішного діловодства є автоматизація процесу документообігу та створення баз даних документів, зручних для використання та обробки.

Програмні продукти цього напрямку зберігають усі традиції і норми діловодства, прийняті в конкретній організації. Вони лише супроводжують паперовий документообіг, зменшуючи трудоємність рутинних операцій з обробки документів. Однак така система повинна буди здатною суттєво розширити межі традиційного документообігу за рахунок обробки документів на персональному комп’ютері і створення електронних баз даних – каталогів, зручних для повсякденного використання. Системи цього напрямку – своєрідні мости до поступового переходу від паперових до електронних документів.

Отже, питання про необхідність автоматизації управління документообігом давно перейшло в практичну площину, і все більше російських підприємств впроваджують у себе системи електронного документообігу (СЕД), дозволяючи організаціям вже на власному досвіді оцінити переваги нової технології роботи з документами. Однак і для тих небагатьох, хто вважає автоматизацію документообігу пройденим етапом, можливо, незабаром буде потрібно переосмислити зроблений вибір і знову зануритися в проблему підвищення ефективності управління документообігом. Це обумовлюється, зокрема, зміною ринкової ситуації, зростанням організації, що створює кризи «перехідного віку» і що призводить до необхідності реструктуризації, а також розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), з одного боку, надають нові можливості для ведення бізнесу, з іншого - змушують йти в ногу з часом, щоб не відстати від конкурентів. Необхідність в автоматизації управління документообігом різні організації сьогодні бачать по-різному: одні - у підвищенні ефективності організаційно-розпорядчого документообігу (ОРД), інші - у підвищенні ефективності роботи функціональних фахівців, що створюють документи і використовують їх у повсякденній роботі, і лише деякі приділяють увагу обом аспектам. Такий поділ точок зору в питаннях документообігу визначається різною роллю і значимістю самих документів у діяльності організації, що залежить від розміру організації, стилю управління, галузі виробництва, загального рівня технологічної зрілості і багатьох інших факторів. Тому для одних документ може бути, наприклад, базовим інструментом управління, а для інших - засобом і продуктом виробництва. Незалежно від того, чим визначається інтерес до документоорієнтованих інформаційних систем (ДІС), всі організації починають з вибору відповідної системи з незліченної безлічі, присутнього на російському ринку. Організації, що вирішила серйозно підійти до цього питання, вибір доведеться почати з розстановки крапок над «i» в термінології виробників документоорієнтованих інформаційних систем, що давно стала об'єктом спекуляції внаслідок невизначеності та універсальності таких понять, як «документообіг», «діловодство», «архів» і інше. Що б не стояло за назвою тієї чи іншої ДІС, їх можна розділити на три основні групи: системи діловодства, системи документообігу та системи управління документами.