Природа електрокардіограми (ЕКГ)

І концепція – серце як електричний диполь (теорія Ейнт­ховена). Основні положення теорії Ейнтховена.

1. Серце являє собою диполь. Збуджена ділянка міо­кар­да заряджена негативно по відношенню до незбудженої ді­лян­ки (мал. 5.11). Такий розподіл заряду еквівалентний диполь­ній системі зарядів, яку можна характеризувати інте­граль­ним електричним вектором серця Р = ql.

Мал. 5.11. Серце як електричний диполь.

2. Диполь розміщений в однорідному діелектрику, тобто струми в такому середовищі відсутні, і електричне поле роз­глядається як статичне. Величина потенціалу в кожній достатньо віддаленій точці середовища (r >> l) дорівнює:

.

3. Вибір стандартної системи відведень. Ейнтховен запро­понував знімати різницю потенціалів між вершинами рів­но­стороннього трикутника, у центрі якого знаходиться век­тор Р (мал. 5.12). Можна показати, що в цьому випадку різниці потенціалів між вершинами трикутника пропорційні до відповідних проекцій вектора Р на сторони трикутника:

Δj_I :Δj_II :Δj_III = P_аb : P_aс : P_bс,

де Р_аb = Р×cosa; Р_aс = Р×cosb; Р_bс = Р×cosg.