Мал. 5.10.
Робота апарата: модулятор (2) на короткий час (t = 0.1 мс) відкриває лампу, і в контурі генератора виникає серія згасаючих коливань тривалістю 0.5 мс. Завдяки індуктивному зв’язку коливання передаються в резонатор, де на високовольтній обмотці виникає напруга, достатня для виникнення іскри (мал 5.10).
Завдання до лабораторної роботи
Завдання 1. Вивчіть будову приладу і увімкніть його в мережу.
1. Підключіть резонатор до вхідної клеми на панелі приладу.
2. Регулятор потужності переведіть у положення 0.
3. Увімкніть прилад у мережу і встановіть необхідну напругу регулятором напруги мережі.
4. Збільшуючи потужність іскрового розряду, отримайте газовий розряд у скляному електроді.
5. Подійте слабким іскровим розрядом на шкіру руки.
Оформлення роботи. У звіті повинно бути: а) опис фізичної суті лікувального фактора при місцевій дарсонвалізації, б) спрощена електрична схема приладу.
Контрольні завдання та запитання
1. Назвіть основні фізичні фактори, які впливають на біологічні тканини при: а) місцевій дарсонвалізації, б) загальній дарсонвалізації.
2. Назвіть основні блоки апарата для місцевої дарсонвалізації і поясніть принципи їх роботи.
3. Яким чином можна збільшити потужність іскрового розряду?
4. Що таке аероіони і яким чином вони утворюються під час сеансів місцевої дарсонвалізації?
5.4. Лабораторна робота №2 “Робота з електрокардіографом ЕКСПЧТ-4”
Мета роботи: вивчити фізичні основи електрокардіографії, набути навички роботи з електрокардіографом.
Контрольні питання до лабораторної роботи
1. Поняття про електрограму (ЕГ). Види ЕГ.
2. Серце як електричний диполь та інтегральний електричний вектор серця (ІЕВ). Електричне поле диполя. Теорія Ейнтховена. Стандартна система відведень.
3. Поняття про вектор-електрокардіографію.
4. Серце як струмовий диполь. Потенціал поля струмового диполя.
5. Спрощена блок-схема електрокардіографа. Поняття про диференційний підсилювач. Принцип зниження шумів. Електроди для зняття ЕГ.
Література для підготовки до лабораторної роботи
1. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа, 1992.
2. Владимиров Ю.А. и др. Биофизика. – М.: Высшая школа. – Гл. 9 (разделы 1–7).
3. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. – М.: Высшая школа, 1987. – Гл. 14 (разделы 1–5), гл. 21 (разделы 2, 6), гл. 22 (разделы 1–5).
4. Ремизов А.Н. Курс физики, электроники, кибернетики для медицинских институтов. – М.: Высшая школа, 1982. – Гл. 15 (разделы 1, 3, 4).