США наприкінці 18 – на початку 19 ст.

 

Формув. незалежної держ. і ліквідація феодал. елементів – умови для швидкого р-тку капіталізму в США. Наявність обширних земель і природних багатств, масова іміграція з Єв., приплив інозем. капіталів.

Після війни за незалеж. соц.-економ. р-ток США йшов 2-ма осн. напрямками: в пн.-сх. ч. – промисл. переворот, форм. верстви населення; в пд. штатах – укрпіл. і пошир. на нові терит. плантаційне рабовласницьке господ.

Кін. 18 – поч. 19 ст. – виникли передумови для пром. перевороту. Широко використ. європ. техн.. і наук. досягнення, капітали, машини, кваліфік. робоча сила. Нерівномірний х-р пром. перевороту. 1790 р. – відкрита 1-ша прядильна фабрика, 1814 р. – вперше об’єд. прядил. і ткац. процеси.

Розшир. внутр.. ринку – широке буд. каналів. 1807 р. – Р. Фултон ств. пароплав.

В пд. штатах панувала рабовласн. система. 1793 р. – Уітні ств. бавовноочисну машину, зб. продуктивність праці в тисячу разів.

Плантатори намагалися зробити рабство рентабельним – посилення експлуатація темношкірих рабів. Рабовласницька система сковувала р-ток промисловості і с/г. Аграрний Південь був не в стані сам себе прогодувати і ввозив продовольство.

Кін. 18 ст. – поступове формув. двопартійної системи. Перше 10-тиліття існув. США стало часом політ. панування федералістів. Вони предст. інтереси буржуазії. 1-й през. – Дж. Вашингтон (1789-97). Міністр фінансів – А. Гамільтон сформулював і запровадив у життя економ. політику США. Запроп. заплатити великий держ борг за рахунок федерат. уряду. Джерело для погашення боргу – продаж громад. земель, податки населення. 1791 р. – з ініціативи Г. засн. Нац. банк для кредитування держ. і приват. підприємств. Він отримав право випуску паперових грошей. Зовн. політика федералістів: економ. і політ. орієнтація на Анг. Джон Адамс (1797 – 1801): закон про іноземців, направлений проти європ. революціонерів, які емігрували в Америку; закон про зраду – штраф і тюремне ув’яз. за виступи в друк. видання з критикою уряду.

Томас Джефферсон (1801-1809) – предст. республ. партії, яка виражала інтереси плантаторів, фермерів, дрібних власників. Аграрна реформа: зменшення розміру ділянок землі. Придбання за 15 млн. дол.. у 1803 р. франц. Луїзіани. Республ. відмінили закони про іноземців і зраді, було скорочено і здешевлено держ. апарат, суттєво зменшено розмір армії і флоту. Джеф. відмовився від програми р-тку США по чисто аграрному шляхові, проводив політику заохочення торг.-пром. р-тку. Війни в Єв. збагачували американ. торговців. Флот США зб. з 1789 по 1807 р. в шість разів. США доставляло продовольство всім воюючим країнам. 1812-14 рр. – війна з Анг.