Початок нац.-визв. руху в Нідерландах. Іконоборське повстання

Незадоволення абсолютистськими порядками вилилося в опозиційні виступи проти іспанського панування й засилля католицької церкви. Нідерландське дворянство вимагало від Філіпа ІІ та його намісників відновлення вольностей, зменшення податків, припинення релігійних гонінь. На чолі дворян-патріотів стали представники вищої місцевої знаті в державній раді – принц Вільгельм Оранський , граф Егмонт, адмірал Філіпп Горн. У 1565 р. з ініціативи принца Оранського кілька сотень дворян об’єднались в союз - «Компроміс».Їхні делегати у квітні 1566 р. вручили Маргариті Пермській – намісниці короля – петицію з вимогами скасувати інквізицію та скликати Генеральні штати для обговорення ситуації в країні. Тим часом з активізувалися кальвіністські проповідники. На молитовних зібраннях протестанти критикували католицьку церкву, засуджували поклоніння іконам. Під впливом проповідників 11 серпні 1566 р. в Нідерландах(в р-ня промислових міст Гондсхота, Армантьєра і Касселя) спалахнуло іконоборське повстання, яке охопило більшість провінцій і стало початком національно-визвольного руху.Протягом к-кох днів воно охопило 12 з 17 провінцій. Маргарита Пермська була змушена видати маніфест і погодитись з вимогами гезів - 23 серпня 1566 р.: Маргарита оголосила офіц. Припин д-сті інквізиції, помягшення «плакатів», амністії членам «Союзу дворян» і дозволила проведення кальвіністських богослужінь у спец відведених місцях.→дворяни погодились.→оголош про розпуск союзу «Згоди»і урядові та дворянські війська приступили до жорстокого придушення повстання. Консисторіанські проповідники повсюди закликали народ «припинити виступи». Повст лишилось без організації і централізації дій та все ж в Валансєні і Антверпені нар маси продовж виступати аж до весни 1567 р.→заручившись підтримкою дворян і отримавши від Філіпа ІІ гроші і нові категоричні накази про рішуче викорінення єресі, уряд Нідердандів поч. жорстоке переслідування учасників повст.