Контрреформація.

Успіхи протестантів завдали сильного удару по католицькій церкві, яка поступово втрачала свою владу над християнським світом. Лише в середині 16 ст., із втратою політичного впливу в Італії та в Європі в цілому, папство почало шукати шляхи протидії Реформації. Рішучий наступ на протестантів і початок реформування католицької церкви пов’язані з папою Павлом ІІІ(1534-1549). Система заходів, спрямованих на внутрішню реорганізацію і зміцнення позицій католицької церкви та на боротьбу за викорінення протестантських ідей, відома в історії як контрреформація. Її підтримали правителі Іспанії, Франції, частини німецьких та італійських князівств, у яких католицизм залишався провідною релігією.

У системі заходів проведення Контрреформації важлива роль належала інквізиції, книжковій цензурі, новим релігійним орденам, зокрема ордену єзуїтів, діяльності та постановам Тридентського собору.

Тридентський собор, що засідав з перервами з 1545 по 1563 рр. (у Тренто), відкинув зміни у догматах церкви. Анафемі були піддані всі твори протестантів. Був підтверджений принцип верховенства папи над єпископами, собором і світськими властями. Тридентський собор заборонив зосередження в одних руках кількох церковних бенефіціїв, і одержання доходів з церковних посад особами, на цих посадах не зайнятих. Був скорочений апарат папської курії. Посилились репресивні засоби католицизму. У Римі в 1542 р. був створений центральний інквізиційний трибунал, що очолив боротьбу з єресями. Був складений “індекс заборонених книг” 1559 р. Бойовим органом католицької церкви став орден єзуїтів, заснований Ігнатієм Лойолою у 1540 р. Написав книгу “Духовні вправи”. Заснував “Товариство Ісуса”. У 1540 р. папа затвердив статут нового ордена. Лойола був першим його генералом. При ньому – рада з 6 чоловік. Світ був поділений на особливі райони – провінції, що включали по кілька країн. Члени ордена давали обітницю, але жили в миру, займали різні посади – придворні, лікарі, учителі, майстри. Не гребували жодними засобами. Головне завдання – виховання в дусі догматів католицизму, проникнення у вищі верстви з метою підпорядкування їх меті ордену, боротьба з єресями, поширення католицизму. Їєзуїтські керівники прощали всі гріхи, в т.ч. – убивство. Сповідь використовувалася для інформації. Слово “єзуїт” набуло значення підступності, зради.

Контрреформація в Європі мала певний успіх, зокрема, підтримала католицизм. У Польщі, Чехії, Італії, Іспанії вона затримала реформаторський і національний розвиток.