Г. Бо що життя? Це усмішка двойлеза. Ридання чардаша і гордість полонеза (Л.Костенко)

№ 92. Виділіть рядок, у якому локалізовано текстуальні синоніми:

а. Бо все так гарно, так драйвово, болить з похмілля голова. В тенетах борсається слово, – то вже не Слово, а слова (Л.Костенко)

б. Зажура – сміх. А сміх – біда. Зозуля – півень. Крапля – море… (М. Вінграновський)

в. Тут в храмах пельменних й мечетях пивних жирують жерці обжирання і моляться череву. Але для них це, мабуть, молитва остання (Ю. Андрухович)

г. Просто снилась дорога, – ні шлях, ні шосе, а дорога й дорога, – іду й проминаю… Може, це вже Чумацький, а може й не шлях. Може, просто дорога, дорога в дорозі (Л.Костенко)

№ 93. Виділіть рядок, у якому на ведемо дві парафрази:

а. І як же ти один у Всесвіті??? І як же тут без тебе я! Впізнай мене в холодній безвісті, згадай моє земне ім’я (Л.Костенко)

б. Болить моя пам'ять. Життя – засвічена плівка… А сосни шумлять. Життя – великий цейтнот (Л.Костенко)

в. Поет не може бути привселюдним. Самотнім, зболеним, відлюдним, аби лише не привселюдним. То найлукавіші з тенет (Л.Костенко)

г. Червоний мак! веди мене до Матері, усе життя світи мені в путі. Якщо я сонце материнське в серці матиму, то буде в мене сонце – і в житті (Т.Мельничук)

№ 94. Виділіть рядок, у якому представлено поетичну власну назву та оксиморон:

а. Серце ж повинно мати святий причал, Звідки світить йому маяк любові (Т.Мельничук)

б. Любити чужу землю – мати серце непохмуре, А рідну – ясно й так, що діло се святе. Любити чужу землю – тільки не чужину, Не те, що твоїй пісні і душі чуже (Т.Мельничук)

в. Прости, мій Друже, за любов останню – За недолюблену любов прости (Т. Мельничук)

Г. Я Мольфар – віра в безвір’ї , Міра безмір’я (Т.Мельничук)

№ 95. Виділіть рядок, у якому неправильно пояснені слова:

а. немає правильної відповіді