Номенклатурні назви та професіоналізми

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви (від лат. nomenclatura - перелік, список імен)– своєрідні «етикетки» предметів, явищ, понять. Номенклатура (від лат. nomenclatura – перелік, список імен) – сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви – одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів тощо.

О. Реформатський, диференціюючи терміни і номенклатурні назви (номени), зауважує, що номенклатурні найменування пов’язані з поняттями, але є незчисленними і більш номінативними, а терміни «пов’язані з поняттями науки (в якомусь єдиному її напрямку), можуть бути перелічені, і вони примусово пов’язані з поняттями відповідної науки, тому що словесно відображають систему понять відповідної науки».

Значення номенклатурних слів конкретніше й точніше значення термінів, ці назви можуть позначати одиничні предмети, і тому можуть бути власними іменами. Наприклад, нові номенклатурні назви астрономічної номенклатури (екзопланети 51 Пегаса b або Беллерофонт, HD 188753A b, HD 189733 b, HD 209458 b або Осіріс, WASP-1b), фармацевтичної (Стопангін, Стопгрипін, Стоптусин, Стоп-Флю) або такі, що позначають бізнес-заклади, фірми, товари, фінансові інструменти тощо – World Trade Organization, Investor in Industry, World Equity Benchmark Shares, Emerging Market Traders Association неможливо перелічити у зв’язку зі швидким розвитком технологій, економічних відносин, комп’ютеризацією, глобалізацією. При цьому деякі мовознавці розглядають номенклатурні одиниці як особливий тип термінів, що співвідносяться з одиничними поняттями й актуалізують предметні зв’язки.

Номенклатуру становлять іменники та словосполучення, що передають як систему назв об’єктів певної науки, так і сукупність назв одиничних об’єктів, наприклад: у географічній номенклатурі – Чорне море, Шацькі озера, річка Десна, видові назви – у ботанічній лексиці назви дерев дуб, смерека, ялина. Існує номенклатура медична, мовознавча, хімічна, економічна (пор. термін валюта і номенклатурні назви долар, євро, крона, песо і т. д.), технічна (пор. термін борознороб-щілиноріз і номенклатурні назви ДЩН-1, ДЩН-2, ДЩН-3).

Професіоналізми – слова й мовні звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик. На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; кубрик – кімната відпочинку екіпажу; ходити в море – плавати тощо. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс. Професіоналізм музикантів: фанера – фонограма; розкрутити – розрекламувати.

Суттєва різниця між термінами й професіоналізмами полягає в тому, що терміни - це офіційні наукові назви поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники термінів (платіжка - платіжне доручення; вишка - вища математика, пара - дві академічні години, заліковка – залікова книжка, шапка – початковий реквізит документів) або коли та чи та професія, рід занять не має розвиненої термінології (наприклад, рибальство, гончарство тощо). Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені, є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути незрозумілі людям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо.

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Значна частина професіоналізмів з часом стає термінами, однак деякі з них не набувають загального поширення і літературного нормування. Професіоналізми є одним із найважливіших джерел творення термінів.

І терміни, і професіоналізми покликані визначати поняття певної галузі виробництва, культури, науки тощо. Але якщо мета професіоналізмів – спростити спілкування, то терміни відіграють роль передачі досвіду в процесі суспільної діяльності, забезпечують передачу інформації в тому чи тому тексті.