Типи термінів

Якщо проаналізувати термінологію, яку вживають фахівці певної галузі в наукових текстах, в усному професійному мовленні, яку вводять у словники, то виявимо, що частину термінів використовують лише в цій галузі, а частину - і в інших. Це свідчить про те, що терміни неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.

І. За ступенем спеціалізації значення терміни можна поділити на три основні групи:

1. Загальнонауковітерміни вживають практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д.; такі терміни в межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.: граматична система, нервова система, валютна система. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).

2. Міжгалузевітерміни використовують у кількох споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс, приватна власність.

3. Вузькоспеціальнітерміни характерні лише для певної галузі, наприклад: субстантивація, лізинг, па, флюорографія.

Терміни різноманітні за структурою і походженням.

ІІ. За (структурними) моделями терміни поділяють на:

– однокомпонентні терміни,напр.: бюджет, файл, товарообіг, податок, бісектриса, чисельник, меридіан;

– двокомпонентні терміни– найчастіше це словосполучення іменник + іменник, напр.: еритема шкіри, швидкість запису, норма вартості, недоторканість особи, принципи маркетингу, кон'юнктура ринку; або прикметник + іменник, напр.: нормативний акт, матеріальна відповідальність, виробничі фонди, ринкова інфраструктура;

– трикомпонентні конструкції,до складу яких можуть входити прийменники: прикметник + прикметник + іменник, напр.: пересувна телевізійна установка, щілинні приголосні звукинова економічна політика, гарантований щорічний дохід; прикметник + іменник + іменник, напр.: типовий носій запису, міжнародний поділ праці, еквівалентна форма власності, вартісна будова капіталу; іменник + прикметник + іменник, напр.: осердя магнітної головки, відтворення грошового капіталу, вартість робочого місця, плинність робочої сили, податок на цінні папери; іменник + іменник + іменник, напр.: розширювач діапазону гучності, інвентаризація в установах банків, круговорот коштів підприємств, управління просуванням товару;

— багатокомпонентні аналітичні терміни,що мають чотири і більше компонентів, напр.: фонд оплати праці підприємства резерв коштів на непередбачені роботи та витрати, середня квадратична похибка ряду вимірів, міжнародний комерційний арбітражний суд, повна відновна вартість основних фондів.

ІІІ. За формальною структурою терміни поділяють на такі групи:

1) терміни – кореневі слова: (вл.-укр.) ніс, вал; (запоз.) теза, атом;

2) терміни – похідні слова:

Успадкована лексика	Запозичена лексика
Терміни, утворені за допомогою префіксації	Терміни, утворені за допомогою суфіксації	Терміни, утворені за допомогою суфіксально-префіксального способу	Терміни, утворені за допомогою префіксації, суфіксації та суфіксально-префіксального способу
НАгрів	кручЕННя	ПЕРЕобладнАННя	Алогічний, Асемантичний, анотАЦІЯ, радіАЦІЯ, ДІАмагнетИЗМ

Сьогодні префіксами вважають терміноелементи «міні», «максі», «міді», що зараз стали початковою частиною багатьох термінів. За деякими афіксами (префіксами та суфіксами) у термінознавстві закріплюються певні значення в певній галузі наукових знань, наприклад, у хімії суфікс -аза- (амілази) вживається для позначення ферментів; суфікс -оза- – для позначення цукрів (глюкоза); у технічних термінах суфікс -ість- має значення властивості матеріалів і процесів (надтривалість, повзучість, безмежність тощо).

3) терміни – складні слова:

Успадкована лексика	Гібрідотерміни	Запозичена лексика
самонагрів залізобетон самохід	автоколивання антиитіло	кінологія автобіографія геоморфологія

4) терміни-словосполучення: науковий функційний стиль, амплітуда коливання;

5) терміни-абревіатури:

а) ініціальні (буквені, звукові, буквено-звукові): ПК – персональний комп’ютер, ОСББ – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку; НАН – Національна академія наук, байт – слово byte є скороченням словосполучення BinarY TErm – «двійковий терм»; ХДУ – Херсонський державний університет, ГУВС – Головне управління внутрішніх справ;

б) складові: Укрінформ, Нацбанк, завкафедри, держустанова;

в) мішані: УВЧ-терапія, УкрНДІЗ – Український науково-дослідний інститут землеробства.

6) терміни – символо-слова – сполучення слів з літерами та цифрами: вітамін А, γ-частка, СО₂-лазер, уран-235;

7) терміни – моделе-слова – форма першої літери відбиває форму об'єкта: S‑подібні натяжні пристрої, С-клапан, V-подібний виріз.

За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах — це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.

ІV. За походженням терміни поділяємо на власне-українські (успадкована лексика) (міжгір'я, хвилина, бацила, промінь, відсоток, окислення, водень, судина, виявляч, породжував, літунство, опуклість, осердя, цідило) та запозичені.

40% термінів у різногалузевих мікросистемах – слова, запозичені з інших мов. Багато термінів – слова інтернаціональної лексики з (1) грецькими й (2) латинськими коренями: (1) граматика, логіка, історія, математика, філософія, лексика, морфологія, синтаксис, бібліотека, драма, театр, хор; (2) абітурієнт, студент, інститут, університет, факультет, декан, аудиторія, лекція, консультація, конспект, аспірантура (освітня лексика); літера, абревіатура, афікс, суфікс, префікс, інфінітив (мовознавчі терміни); синус, косинус, квадрат, куб, конус, біном, траєкторія, радіус, коефіцієнт, інтеграл, логарифм, плюс, мінус (математичні терміни); вірус, ангіна, аспірин, імунітет, інстинкт, ін'єкція, рецепт, апендицит (медичні терміни); апаратура, генератор, індуктор, конденсатор, турбіна, антена, конструкція, інструмент (технічні терміни); адвокат, нотаріус, прокурор, юрист, кримінальний, цивільний (юридичні терміни); документ, резолюція, інструкція, циркуляр, директор, секретар (адміністративно-ділова лексика); нація, цивілізація, адміністрація, демонстрація, делегат, депутат, республіка, імперія, диктатура, конгрес, еміграція, конкуренція, ультиматум, прогрес (суспільно-політична лексика); література, фабула, класика, декламація, аплікація, капела, варіація, фуга (лексика з різних галузей мистецтва).

Запозичення з західноєвропейських мов узагальнено так:

а) з німецької прийшли слова на позначення військових понять (штаб, солдат, юнкер, офіцер), торгівлі, виробництва, техніки (шахта, агент, акція, вексель, маклер, верстат, клапан, гвинт, сигнал);

б) з французької мови українська запозичила терміни суспільно-політичного життя (парламент, депутат, генерал, бюро, демонстрація), мистецтва (сюжет, увертюра, п’єса, сюїта, режисер, ансамбль), військової галузі (армія, авіатор, екіпаж, десант, парашут, арсенал, гарнізон), техніки (шасі, реле, зонд, ресора);

return false">ссылка скрыта

в) з англійської прийшли слова на запозичення понять з мореплавства (шхуна, док, мічман), спорту (фініш, футбол, бейсбол, фрістайл, хокей, нокаут), техніки (трамвай, ескалатор, комбайн, блюмінг, бульдозер, тролейбус), економіки (менеджер, спонсор, бюджет, лізинг, консалтинг, дисконт, бартер), інформаційних технологій (інтерфейс, кластер, драйвер, модем, файл, принтер, сканер, хаб, джойстик);

г) з голландської мови українська запозичила морські терміни (боцман, кіль, шлюпка, трап, пеленг, каюта, матрос, гавань, бакен, шкіпер);

д) з італійської мови прийшло в українську багато слів-термінів музичного мистецтва (віолончель, дует, соло, тенор, піаніно, адажіо, опера, сопрано, бас) та ін.

Джерела поповнення словника сучасної української літературної мови новими словами-термінами:

1) лексичні новотвори, до яких у національній мові складно віднайти точний еквівалент: імпічмент, хакер, блог, файл;

2) нові складні слова, які дозволяють виразити те чи інше поняття одним словом, що відповідає синонімічній описовій конструкції: екобезпека – екологічна безпека;

3) абревіація, завдяки якій скорочується «площа» словесних знаків: ЄЕС – Європейський економічний союз;

4) запозичення українською мовою слів з інших мов не для номінації нових для нашої дійсності реалій, а для раціонального вираження тих чи тих уже відомих понять: ремікс – переспів, рімейк – переробка, копірайт – авторське право;

5) словотвірні неологізми, утворені, як правило, префіксальним або суфіксальним способом: рекетир– рекет, акціонер – акція.