Термін і його ознаки
Термін – це спеціальне слово, що має дефініцію. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, стає зрозумілим лише завдяки цій дефініції – лаконічному логічному визначенню, що зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі. Дефініція чітко окреслює, обмежує значення терміна.
Терміном може бути будь-яке слово з чіткою дефініцією, що означає поняття, яке суворо обмежує понятійну сферу. Терміном може стати й штучно утворене слово. У нових галузях знань у разі пошуку вдалого однослівного терміна можуть використовувати коротку дефініцію.
Більшість термінів – іменники (ген, імунітет, біт, атом), є терміни- прикметники, що переважно є прикметниками, які перейшли в іменник (колоскові, парнокопитні, типове), зрідка трапляються інші частини мови, зокрема, прислівники (пристрасно), дієслова (рости – у ботаніці).
За умови прискореного розвитку якоїсь галузі науки чи техніки починається активне відображення її досягнень, перехід окремих термінів зі спеціального використання в загальне, у зв’язку з чим терміни втрачають наукову точність, розширюються сфери їх використання – відбувається їх детермінологізація. Наприклад, раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояснювали до 18 століття теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін. Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, слово «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподібна оболонка Землі і деяких інших планет або одиниця вимірювання тиску) та в переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колективом, родиною, наприклад, «атмосфера доброзичливості»).
При всій відмінності й багатогранності сучасних галузей наукового знання та властивих їм понять існує низка спільних ознак, що визначають суть терміна як особливої мовної одиниці. Ознаки (або вимоги) до терміна:
1) системність (належність до певної термінологічної системи);
Кожний термін входить до певноїтерміносистеми, у якій має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: екон.термін ножиці цін “розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів” і значення загальновживаного слова ножиці.
2) наявність дефініції (визначення);
3) точність;
Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття,яке він позначає: короткотерміновий кредит, чекодавець. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями, тому іноді говорять, що науковці спершу домовляються про терміни, а вже потім приступають до дискусії. Так, кандидат економічних наук О.Петрик вважає, що термін аудит слід використовувати зі значенням “незалежна перевірка та підтвердження фінансової бухгалтерської звітності незалежним професіоналом щодо її достовірності, повноти та законності”; уживання цього терміна органами Державної податкової адміністрації України вона вважає неправомірним. Оскільки нові поняття сучасної науки досить складні, то для точного називання їх часто використовують багатослівні терміни, наприклад: міжнародна фінансово-господарська операція, Міжнародне товариство міжбанківських фінансових телекомунікацій.
4) тенденція до однозначності в межах однієї терміносистеми;
Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їхнім призначенням. Проте повністю усунути багатозначність (найчастіше двозначність) з терміносистем не вдається.
Термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має кілька значень, кожне з них належить до різних терміносистем. Наприклад, значення термінів стопер та стела: стопер – 1) машина для буріння свердловин, спрямованих уверх; 2) захисник у футболі та деяких інших спортивних іграх; стела — 1) вертикальна кам’яна плита або стовп з рельєфним зображенням чи написом; 2) центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.
У межах конкретної терміносистеми термін в ідеалі має бути однозначним, щоб забезпечити точність передачі наукового поняття. Однак існують випадки порушення й цієї вимоги. Так, слово караул має такі значення: 1) збройна варта, сторожа; 2) збройний підрозділ для охорони військових об'єктів або для віддання військових почестей; 3) несення охорони; 4) місце, де розташована варта, сторожа. Репертуар — 1) сукупність творів, які виконуються в театрі за певний час; 2) ролі, в яких виступає актор; 3) добір музичних, літературних творів тощо, з якими виступають актор, співак, музикант, читець.
Наявність багатозначних термінів у межах однієї наукової галузі є виявом невпорядкованості конкретної терміносистеми. Недоліком терміносистеми вважають також синонімію термінів: мовознавство — лінгвістика, алфавіт — абетка, орфографія — правопис, багатозначність — полісемія, значення — семантика.
Про досконалість термінології можна говорити, коли дотримується таке правило: кожен термін називає одне поняття, кожне спеціальне поняття позначається одним терміном. Синонімія і багатозначність у термінології порушують вимогу однозначної відповідності між терміном і позначуваним ним поняттям.
5) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;
Деякі термінознавці називають ще й такі ознаки (або вимоги) до терміна:
6) стилістична нейтральність;
7) відсутність експресивності, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків;
8) інтернаціональний характер;
Знаючи терміни-інтернаціоналізми, легко спілкуватися з іноземними фахівцями, читати іншомовну літературу, проте їхні значення непрозорі й це ускладнює, зокрема, навчальний процес: рамбурсація, ампліація, лаж; адвербіалізація, субстантивація, пропозиціоналізація;
9) стислість;
Дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним, наприклад: недоконаний вид дієслова.
10) здатність утворювати похідні, наприклад: зношення - зношування - зношеність - зношуваний.
Проте все це - вимоги до ідеального терміна, на практиці ж далеко не завжди вдається утворити термін, який би відповідав усім вищеназваним вимогам.
Основна сфера застосування термінної лексики – офіційно-діловий та науковий стилі. У науковому стилі терміни, що виникли шляхом метафоризації, втрачають образність під впливом контексту. У власне наукових текстах, призначених для фахівців певної галузі, терміни не пояснюються, на відміну від текстів науково-популярного та науково-навчального підстилів.