Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів

Крім однозначних, або моносемічних (від грец. monos — один і sema — значення), слів, у мові є слова багатозначні, або полісемічні (від грец. poly — багато і sema — значення). Такі слова мають два, три, чотири і більше лексичних значень. Наприклад, «Словник української мови» фіксує ЗО значень діє­слова іти (йти), 9 значень іменника голова, 6 значень прик­метника легкий. Наприклад, іменник голова може означати: ч частину тіла людини або тварини; 2) одиницю ліку худоба

 

 

111. *

(тисяча голів свиней); 3) велику квітку чи плід на кінці стебла рослини (голова соняшника); 4) мозок (роїлися думки в голові); 5) керівника установи, об'єднання (голова колгоспу); 6) розум, свідомість (розумна голова); 7) щось головне, основне (хліб —-усьому голова); 8) передню частину групи, загону (голова ко­лони); 9) продукт харчування у вигляді кулі, конуса тощо (голова цукру).

Конкретне значення багатозначного слова виявляється в контексті, тобто в сполученні його з іншими словами. Правиль­но побудований контекст усуває багатозначність слова і, отже, не породжує двозначності. В кожному окремому контексті ба­гатозначне слово вживається з якимсь одним значенням. Од­не із значень багатозначного слова є прямим,а всі інші — пе­реносними.Пряме значення є для слова первинним, з цим значенням слово вперше з'являється у вимові. Переносні зна­чення є для слова вторинними.

Слова з прямим значенням — це звичайні назви предметів, явищ. Наприклад, килим — тканий ворсистий виріб з візе­рунками для оздоблення стін, укривання підлоги; грім — гуркіт, тріск, що супроводить електричні розряди в атмосфе­рі; грамотний — той, хто вміє читати і правильно писати; орел — великий хижий птах з родини яструбових. З цими зна­ченнями подані слова зрозумілі не тільки в реченнях, а й тоді, коли їх вживають окремо.

Багатозначність слів можлива тому, що між предметами, явищами є чимало спільного, що одне явище певними своїми ознаками подібне до інших. Внаслідок цього одним і тим же словом можуть називатися схожі між собою предмети, тобто певна назва (слово) з одного предмета може переноситись на інший. На цій підставі виділяються три основні типи пере­носного значення слів — метафора, метонімія і синекдоха.

Метафора(від грец. metaphora — переміщення, віддален­ня) — це перенесення назви з предмета на предмет за певною подібною ознакою, яка їм властива..В основі метафори лежить подібність: а) за-кольором (золотий перстень і золотесонце, золотеволосся); б) розміром (крапля дощу і краплянадії); в) за формою (ніс людини і ніс судна, черевика); г) за функцією (зайшов до двірникаі двірникв автомашині — рухома стрілка для очищення вітрового скла); д) за місцем знаходження (підошва чобота і підошва гори); є) одночасно за формою і функцією (крила птаха і крила літака); є) емоційним вражен­ням (чорна сукня і чорна заздрість, ведмідь — тварина і ведмідь — незграбна, неповоротка людина).

Метонімія(від грец. metonymia — перейменування) — це

перенесення назви з одного предмета на інший за схожістю

їх ознак. Метонімію маємо тоді, коли: а) назва матеріалу

112.

 

переноситься на річ, яка з нього виготовляється, наприклад: Поле двигтіло під вагою танків, гармат і різного рухомого ... заліза (Довж.); б) прізвище автора вживається замість назви його твору: читати Коцюбинського,слухати Шостаковича;в) назва предмета використовується замість назви того, що в ньому міститься: випив цілу чашку,танк запалили пляшкою(запалювальною рідиною в пляшці); г) назва країни, міста, вулиці вживається замість назви їх жителів: За що бореться Дагестан [тобто дагестанці] тепер? За мир у всьому світі (Гамзатов). Шумить Хрещатиктуго, як прибій (Сос); д) на­зва знаряддя вживається замість назви дії: Перу І. К. Білоді-да належать грунтовні праці про розвиток сучасної україн­ської літературної мови та про мову окремих письменників (Рильськ.). -

Синекдоха)(від грец. Synekdoche — співпереймання) — це перенесення назви з одного предмета на інший за кількісним співвідношенням між ними. Наприклад, замість назви цілого предмета може вживатися назва його частини. Наприклад: Повз них все йшли і йшли підняті коміри, капелюхи, кепкиі спецівки, окуляриі берети,цокали туфелькиі човгали матер-чаті боти.Час від часу проходили роздуті портфелі,і Ду-няшці здавалось, що вони набиті, сотенними (Є. Носов).

До синекдохи належать також випадки переносного вжи­вання однини замість множини і навпаки: Державна копійкалюбить точний облік (Логв.); Наш людмае в собі багато си­ли, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (Стеф.).

Отже, багатозначність (полісемія) слів — це їх власти­вість уживатись в різних значеннях. Ці значення об'єднує якась спільна ознака. Тому при багатозначності маємо не стільки слів, скільки значень має кожне з них, а одне слово. Джерело багатозначності — в переносних значеннях слів (у метафорі, метонімії, синекдосі). Ці значення становлять вели­ке багатство української мови, служать засобами її образно­сті й виразності. Без переносного вживання слів немає мови художнього твору. Вреченні Плачуть голі дерева, плачутьсо­лом'яні стріхи, вмивається сльозами убога земляі не знає,коли усміхнеться (Коцюб.) виділені слова вжиті метафорично (переносно), і це великою мірою зумовлює його вражаюче, яскраве звучання.

Завдання. І.Спишіть. Підкресліть, пояснивши, слова, вжиті в пере­носному значенні.

Облітають квіти, обриває вітер

Пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

Осінь жовтокоса на баскім коні. .

(В. Сосюра)

113.

ІІ. 3 поданого уривка випишіть (у словосполученнях) слова з пере­носним значенням. Поясніть значення кожного переносно вжитого слова. Чи стосується таке вживання слів змалювання безпросвітного становища селянства в дореволюційний час?

Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочать угорі і . спускають на землю мокрі коси. Пливе у сірі безвісті нудьга, ЦІ пливе безнадія, і стиха хлипає сум... Де небо? Де сонце? Мі- щ ріади дрібних крапель, мов умерлі надії, що знялись занадто щ високо, спадають додолу і пливуть, змішані з землею, бруд- Щ ними потоками. Нема простору, нема розваги. Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, ко­тяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над

умерлим...

(М. Коцюбинський)

III. Поясніть, чому одним словом можна назвати різні предмети, ознаки, дії, які нижче перелічуються.

Золотий (перстень) — золотий (вчинок), ніс (людини) — ніс (корабля), хвіст (собаки) — хвіст (комети), йде (людина) — А йде (годинник) — іде (дощ) — іде (торгівля), витримати (на- щ тиск вітру) — витримати (екзамен) —■ витримати (характер). І

IV. Спишіть текст, визначивши — самостійно чи за допомогою слов- щ ника — різні значення слова земля. Визначте, яке (які) з цих значенеє ■ головним (головними). ш

1. Дерева посхилялись під вагою плодів, і плоди падали на землю й лежали на ній (Довж.). 2. Якийсь час пливли во­ни в тумані, поміж берегами, одірвані од землі й безпомічні (Коцюб.). 3. Нехай розвідниками в небо летять супутники Землі (Рильськ.). 4. Земля плаче у кайданах (Шевч.). 5. Мій рідний край, моя земля велика-превелика (Забіла). 6. Колись і в Обухівці шуміла революція: одібрали землі панські та ■ в куркулів (Гол.). 7. Земля набирала сили, хліба помітно зеленішали, ніби набрякли зеленим соком (Гончар).

return false">ссылка скрыта

VL Складіть речення, в яких слова гострий, сірий, переказати, роди- щ ти були б вжиті у прямому і переносному значеннях.