Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.

Першими дослідниками германської міфології вважають братів Грімм.

Отже, вивчення германської і скандинавської міфології та фольклору є важливою темою для сприйняття релігії та культури давніх германських племен. За свідченнями Цезаря, релігійні вірування германців були доволі примітивними: вони вклонялися стихіям – сонцю, місяцю, вогню.

Язичницький пантеон. Релігія дав. Герм. У своїй основі є продовженням і відображенням релігійних поглядів індоєвропейців. Їм обом був властивий політеїзм – поклонялися безлічі богів на чолі з одним верховним божеством.

Боги ділилися на асів (боги вищої категорії) і ванів(боги нижчої категорії). Найшановнішими серед асів були Водан (сканд.Одін), Тіу (Циу, Тів) та Донар (сканд. Тор). Верховний бог прагерманцівТіу (бог війни. Донара вважали богом грому і заступником землеробів.До богів більш пізнього походження (ванів) відносилася покровителька родючості богиня матеріземлі Нертус. Подібні функції виконувала дружина Водана Фрігг та богиня Фрея.

Міфи розповідають протривалу боротьбу асів та ванів, які згодом примирилися і поріднилися.

Варто зазначити, що релігійні погляди більшості германськихнародів в епоху. Великого переселення зазнали суттєвих змін під впливом римських та грецьких вірувань, а згодом і поширення християнства.

Північні германці піддалися християнізації пізніше, ніж західні і східні,а тому краще зберегли язичницькі культи і легенди. Таким чином, германська релігія виникла у результаті змішання двох релігій – індо-кої та неіндоє-кої.

Великий вплив у германців мали жерці та віщуни. Окрім культових обрядів, жерці брали участь у вирішенні суспільно політичних справ. Германці беззаперечно корилися їм. Така жбезмежна довіра була в германців до віщунів, які виступали переднародними зборами. Якщо вони передвіщали невдачу воєнного походу, то його відкладали на пізніший строк. Ворожінням займалися в основному самітні літні жінки. Завдяки магічним здібностям германські жінки користувалися повагою чоловіків племені.

Характерна риса д.гер. релігії був фаталізм – події розвиваються так як це визначено долею, і уникнути цього неможливо. Есхатологія – очікування кінця світу. Ворожили за допомогою підкидання паличок – жереба.

Храми/святилища. Герм. Поклонялися своїм богам в дібровах і гаях. Жертовне місце – купа каменів .

Магія. Сукупність дій і слів ,здатних впливати на надприродні сили. Чарівництво служило, щоб вберегти людину від нещасть, хвороб, і навпаки. У магічних піснях можна знайти джерела поетичної творчості.

З магією германців пов’язане виникнення письма. Руни – знаки, які вирізалися, висікалися, малювалися на твердих породах дерев,каменях, кістці та ін.

12. Космогонічна та есхатонічна міфологія стародавніх германців

Отже,міфологічнакартинасвітупостаєнаступним чином.

Спочатку існувала лише пуста безодня Гінунгагап (у“Молодшій Едді” їй дається інша назва – Ніфльфейм, Світ темряви). Ця безодня створена ще на початку часів. У центрі бурлить потік , а з нього витікають дев’ять рік зі зловісними назвами – Холодна,Буря, Вовчиця тощо. Одна з них протікає повз ворота Хель -- країни мертвих. Згодом боги створили землю, проте там не було кому жити. Томуколи Одін разом зі своїми братами Вілі та Во подорожували землею, вони побачили два дерева, які їм – асам, з певної причини сподобалися. Боги створили з них людей. Одін дав їм життя та душу, Вілі подарував розум та рух, а Во наділив їх мовою, слухом і зором. Аси навіть забезпечили їходягом і назвали перших людей Аском (ясеном) та Емблею (вербою). Відних бере початок увесь рід людський, який згодом заселив Мідгард (місце проживання людей).

Уявлення про Світове дерево: величезний ясен, що є стовбуром світу.Вікінги називали його Іггдрасіль. Вони вважали,щоСвітоведеревознаходитьсявцентрісвіту.

Важливим місцем у міфології є Вальгалла, що знаходиться недалеко від Асгарду (фортеці богів). Це велика зала, де спочивали після смерті герої,якихназивалиейнхеріями -- воїнами Одіна. У Вальгаллі такі обранці продовжують життя бойової дружини: вдень вони воюють та гинуть упоєдинках,щобувечері воскреснути до великого гостинного столу.

У Вальгаллі знаходиться трон Одіна, з якого ас може зазирнути в усі світи.

СлужницямиВальгаллиєдіви-валькірії,якізанаказомОдіна збирали обраних героїв з поля бою після їх смерті.

Одінбув покровителем воїнів, богом битв та знавцем рун. Одін провисів дев’ять днів на стовбурі світового ясена Іггдрасіль, намагаючись осягнути таємні знання. Він обміняв своє око на ковток води з джерела мудрості Міміра

Наступним визначним богом із общини асів є Тор (Донар). ЮлійЦезар, описуючи в своїх творах побут давніх германців, ототожнювавДонара з Юпітером (Зевсом),

Найпідступнішим та найхитрішим був бог Локі, який, як і Одін,походить з роду велетнів, тому їх часто величають побратимами, проте цей бог – повна протилежність голові пантеону

Тюр (Тивац, Тіу) також був одним із асів. Його поважали за його хоробрість та відвагу; йому поклонялися перед початком битви

Фрігг – дружина Одіна,покровителька вдалого шлюбу та щасливого сімейного життя, яка своїми певними рисами нагадує античну Геру Юнону.

Отже,долямислиласядавнімигерманцямиякнитка,яка може бутиобірвана норною.

За віруваннями, на людство чекає кінець світу(Рагнарок). Проте перед фінальною битвою між добром та злом прийде щезима, названа Фімбулвінтер, що триватиме три роки. Тоді батько підніме руку на сина, брат заколе брата, і не буде згоди між друзями.Ас Хеймдаль подує в свій ріг Г’ялахорн, передвіщаючи загибель богів. Світове дерево – Іггдрасіль – трясеться, оскільки зрештою вирвався Фенрір, ув’язнений у Вальгаллі. Він проковтне сонце, а один з його братів, Місячний Пес, украде місяць.ОднакпісляРагнарокуне лишевстановитьсяновийкосмічний порядок, а й Одіна змінить новий владика.