Типи даних
Лабораторна робота №11
Створення структури таблиць бази даних у СУБД MS Access
Метароботи:
· навчитися створювати структуру таблиць у базі даних.
· навчитися створювати зв’язки між таблицями бази даних
· навчитися редагувати таблиці бази даних
Теоретичні відомості
Зберіганняінформації – одна з найважливіших функцій комп’ютера. Одним з найпоширеніших засобів такого зберігання є бази даних. База даних – це файл спеціального формату, який містить інформацію, структуровану певним чином. Комплекс програмних засобів, які призначені для створення структури нової бази, наповнення її вмістом, редагування вмісту і візуалізації інформації, називають системою управління базою даних (СУБД). У даній роботі ми познайомимося з СУБД Microsoft Access і створимо за допомогою неї базу даних (файл) з назвою Biblioteka.mdb (mdb – це формат файлів(баз даних), створених за допомогою СУБД Microsoft Access).
Модель даних це інформаційна модель, яка описує властивості даних, що зберігаються в базі даних, і набір операцій, які можна виконати над цими даними.
Модель даних має три компоненти:
1. Структура даних – множина можливих типів даних: цілих чисел, дійсних чисел, текстових, мультимедійних даних, масивів чисел тощо. Ця множина повинна бути достатньою для опису властивостей об’єктів бази даних.
2. Набір операцій, які можна виконувати над певними типами даних, наприклад над числовими –арифметичні, порівняння тощо, а над текстовими – порівняння, об'єднання тощо.
3. Обмеження цілісності – відповідність даних тим типам, що були визначені, а також обмеженнями на значення певних властивостей, які накладає користувач. Наприклад, обмеження на максимальну кількість символів, або встановлення формату подання дати чи часу.
При плануванні структури даних розробник бази даних повинен визначити:
- об’єкти, дані про які будуть зберігатися в базі даних;
- перелік властивостей, які необхідні для опису об’єктів бази даних.
- типи даних, які будуть використані для збереження значень властивостей.
Незважаючи на те, що розрізняють до 50 різних видів моделей даних, основними вважають 4 види моделей даних: ієрархічна, мережева, реляційна і об’єктно-реляційна.
Ієрархічна (грецьк. hierarchia — священна влада)модель данихописує об’єкти і зв’язки між ними у вигляді дерева. Об'єкти подані у моделі їх певними властивостями, які в свою чергу можуть набувати певних значень. В ієрархічній моделі є один основний (батьківський) об’єкт, якому підпорядковані об’єкти другого рівня, їм в свою чергу – об’єкти третього рівня і т.д.
Для усунення проблем ієрархічної моделі даних в кінці 60-х років ХХ ст. була розроблена мережева модель даних. У цій моделі об’єкти можуть мати зв’язки не тільки по вертикалі, як у ієрархічній моделі, а довільно.
Реляційна модель даних – це модель, яка складається з таблиць і зв’язків між ними. Дані подаються в рядках таблиці і ці рядки можуть інтерпретуватися як сукупність істинних висловлювань (значень властивостей) про якийсь один об’єкт. Наступний рядок містить набір істинних висловлювань про інший об’єкт цієї предметної області і т.д. Дані з однієї таблиці можуть мати зв'язок з даними з іншої таблиці. Можливість пов'язувати дані з однієї таблиці з даними іншої таблиці надає можливість уникнути дублювання даних.
База даних може мати такі об’єкти: таблиці, запити, форми, звіти, макроси, модулі. У даній роботі ми ознайомимося із таблицями.
Створення бази даних завжди повинно починатися з розробки структури її таблиць. Таблиці – це основні об’єкти бази даних, у них зберігаються дані. У табличній структурі адрес даних визначається перетином рядків та стовпців. У базах даних стовпці називаються полями, а рядки – записами. Поля утворюють структуру бази даних, а записи складають інформацію, яка в ній міститься.
Поля – це основні елементи структури бази даних. Вони мають свої властивості. Від властивостей полів залежить, які типи даних можна вносити у поле, а які ні, а також те, що можна робити з даними, які містяться у полі.
Основні властивості полів таблиць баз даних на прикладі СУБД Microsoft Access:
· ім'я поля – визначає, як варто звертатися до даних цього поля при автоматичних операціях з базою (за замовчуванням імена полів використовуються як заголовки стовпців таблиць);
· тип поля – визначає тип даних, що можуть міститися в даному полі (текстовий, числовий, дата/час, поле МЕМО, грошовий, лічильник, логічний, поле об’єкта OLE, гіперпосилання);
· розмір поля – визначає граничну довжину (у символах) даних, що можуть розміщатися в даному полі, основна властивість текстового поля;
· формат поля – визначає спосіб форматування даних в комірках, що належать полю, наприклад, для типу поля дата/час – короткий формат 19.06.94;
· маска введення – визначає форму, в якій вводяться дані в поле (засіб автоматизації введення даних);
· підпис – визначає заголовок стовпця таблиці для даного поля (якщо підпис не зазначений, то як заголовок стовпця використовується властивість Ім'я поля);
· значення за замовчуванням – те значення, що вводитися в комірки поля автоматично (засіб автоматизації введення даних);
· умова на значення – обмеження, використовуване для перевірки правильності введення даних (засіб автоматизації введення, що використовується, як правило для даних, що мають числовий тип, грошовий чи тип дата/час);
· повідомлення про помилку – текстове повідомлення, що видається автоматично при спробі введення в поле помилкових даних (перевірка помилковості виконується автоматично, якщо задана властивість Умова на значення);
· обов'язкове поле – властивість, що визначає обов'язковість заповнення даного поля при наповненні бази.
Вищевказані властивості полів відносяться в основному до полів текстового типу. Поля інших типів можуть мати або не мати ці властивості, але можуть додавати до них і свої. Наприклад, для даних, що представляють дійсні числа, важливою властивістю є кількість знаків після десяткової коми.
Типи даних
Microsoft Access працює з наступними типами даних, які можуть міститися у полі:
· текстовий– тип даних, який використовується для збереження звичайного неформатованого тексту обмеженого розміру (до 255 символів);
· поле МЕМО – спеціальний тип даних для збереження великих обсягів тексту (до 65 535 символів);
· числовий – тип даних для збереження числових даних. Воно також має свій розмір (байт, ціле, довге ціле, дійсне). В залежності від розміру поле має свої властивості, наприклад, для дійсного необхідного вказати розмір десяткової частини числа;
· дата/час – тип даних для збереження календарних дат і поточного часу. Мають свої формати (повний, довгий, середній, короткий);
· грошовий – тип даних для збереження грошових сум. В цьому випадку комп’ютер відображає числа разом з грошовими одиницями;
· лічильник – спеціальний тип даних для унікальних (не повторюваних у поле) натуральних чисел з автоматичним нарощуванням. Природне використання – для порядкової нумерації запису.
return false">ссылка скрыта· поле об’єкта OLE – спеціальний тип даних, який призначений для зберігання об’єктів OLE, наприклад мультимедійних (картинки, музичні кліпи та відеозаписи).
З організаційної точки зору у роботі з будь-якою базою даних є два режими: 1) за допомогою якого проектують структуру об’єкта – режим конструктората 2) експлуатаційний (користувацький) – режим таблиці. Перший режим запускається за допомогою команди Создать объект (таблицу, запрос, отчет, форму) за допомогою конструктораабо якщо об’єкт створено за допомогою кнопки . Цей режим дозволяє правити не зміст, а структуру. Другий режим запускається подвійним клацання по назві об’єкта та дозволяє наповнювати об’єкт змістом.
При створенні структури таблиць одне поле (чи одну комбінацію полів) треба назначити ключовим. З ключовими полями комп’ютер працює особливо. Він перевіряє їх унікальність та швидше виконує сортування за такими полями.
Основні переваги систем управління базами даних реалізуються при роботі не з окремими таблицями, а з групами взаємопов’язаних таблиць. Бази даних, які мають зв’язані таблиці, називають реляційними базами даних. Для створення зв’язків між таблицями СУБД Access має спеціальне діалогове вікно, яке називається Схема данных.
Інтерфейс завдання зв’язків між полями у схемі заснований на „перетягуванні” (переміщенні при натиснутій лівої кнопки миші) вибраного поля та „накладуванні” його на те поле, з яким повинен бути встановлений зв’язок. Для зв’язування відразу декількох полів їх слід переміщувати при натиснутій клавіші CTRL.
Виділяють декілька типів зв’язків між таблицями у схемі:
· „одне до одного” (1:1) –одному значенню поля в одній таблиці відповідає тільки одне значення поля в іншій.
· „одне до багатьох ” (1:n) –одному значенню поля в першій таблиці відповідає декілька (одне чи більше) значень в другій.
· „багато до одного”(m:1), коли кільком записам першої таблиці відповідає один запис другої таблиці;
· „ багато до багатьох ” (n:m) –одному значенню поля в одній таблиці відповідає декілька (одне чи більше) значень в іншій таблиці і навпаки.
Хід роботи: