Подетальний та котловий методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції підприємства

Подетальної метод - це метод визначення залишків незавершеного виробництва продукції, при якому витрати на виробництво враховуються по окремих деталей, а собівартість готового виробу визначається підсумовуванням собівартості назв виробів. Застосовується при масовому і великосерійному виробництві.

При подетальном обліку незавершеного виробництва, що застосовується в масовому виробництві, незавершене виробництва оцінюється на підставі оперативних даних про запуск виробів у виробництво і випуску з виробництва з урахуванням шлюбу та поворотних відходів.

Цей метод обліку є досить громіздким. Він вимагає, щоб у всіх операціях, в яких відбивається утворення виробничих витрат, була присутня інформаціяпро об'єкт виробництва, тобто про те виробі, на які ці витрати направлені. Це призводить до збільшення кількості оброблюваної інформації бухгалтерами, крімтого, ускладнюються розрахункові процедури.

При цьому методі постійні та змінні витрати визначаються на самому нижньому рівні їх агрегування. На основі отриманих результатів такої калькуляції стає можливим визначити постійні та змінні складові окремих функцій чи процесів.

Подетальної метод обліку незавершеного виробництва застосовується при використанні нормативного методу обліку витрат, коли на кожен виріб складається нормативна калькуляція. Випуск відображається за плановою собівартістю; виникають у ході виробничого процесу відхилення враховуються відокремлено. Фактична собівартість одиниці виробу визначається як сума нормативної собівартості і результатів відхилення і зміни норм. Залишок незавершеного виробництва в цьому випадку визначається подетальном перерахунком невипущених на кінець місяця виробів.

Котловий метод застосовується на таких самих підприємствах, де може застосовуватись нормативний метод, але при використанні цього методу застосовують планові калькуляції, а витрати між видами продукції, що випускається, розподіляються згідно їх планової собівартості. Цей метод, на відміну від нормативного, не забезпечує постійного оперативного контролю над точністю калькулювання величини собівартості.