Листя і опад
Аналізи листя, хвої і їх опаду є ефективними засобами для оцінки вмісту в них поживних речовин і забруднювачів. Проби листя треба відбирати від 5 до 10 дерев одного і того ж класу, що мешкає в спільноті (домінуючих або співдомінуючих дерев).
Підхожим періодом для відбору проб живого листя для неопадаючих видів дерев є листопад–грудень, а для опадаючих видів дерев (наприклад, широколистних дерев) є серпень.
Проби відбираються шляхом зрізання або відпилювання гілок, для чого треба вибирати одну гілку з п'ятого–восьмого кільця листя відносно верхівки дерева (з відкритого вітрам або сонячному світлу боку). Верховітні і бокові пагони поточного року представляють собою підпробу.
Пагони треба зразу помістити в паперовий мішок і швидко доставити в лабораторію. Велику обережність треба проявляти з тим, щоб не забруднювати проби пилом чи грунтом; їх не можна промивати.
Хвою чи листя треба перемолоти млином із нержавіючої сталі до часток розмірами менше 0,5 мм. Для отримання максимально можливих відомостей про існуючі природні зміни проби змішувати не можна.
Попередньо проби висушуються при температурі 400C і зберігаються для наступних досліджень.
Місця відбору проб опаду розподіляються по всьому майданчику і не тільки під деревами переважного виду.
Опад збирається за допомогою мішків з інертного матеріалу глибиною 0,5 м для того, щоб опад не видувало вітром. Мішок треба прикріпити до дерев'яної рами відповідної площі (0,25–0,5 м S02). Рама повинна бути встановлена на кутніх стовпцях горизонтально на висоті, яка перевищує глибину мішка для уникнення впливу вологи грунту, що може заздалегідь прискорити процес розкладання опаду.
На одному майданчику застосовується як мінімум п'ять мішків для збору опаду.
Перед очікуваним снігопадом мішки для збору опаду треба забрати. Опад необхідно перемістити у великі паперові чи пластикові мішки, скориставшись для цього рукавицями, і доставити їх в лабораторію.
Вся бура хвоя або листя, що опали, повинні бути відокремлені від іншої частини чистого опаду і підлягають спеціальному хімічному аналізу. Порівняння з концентраціями елементів в живому листі говорить про рухливість і стан поживних речовин.
Проби висушують до постійної сухої ваги при температурі 400C або вони можуть бути охолоджені до температури нижче 50C доти, поки не буде здійснене їх просушування.
При дослідженнях листя, хвої і їх опаду аналітичні методи застосовуються такі ж, як для органічних грунтів (див. 4.7.2).
Контрольованими параметрами є:
– суха вага висушеної в печі проби, що складається з 100 шпильок/листків (г/л; з точністю до однієї десяткової цифри);
– загальна сірка (мг/кг);
– загальний азот (мг/кг);
– кальцій (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);
– натрій (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);
– калій (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);
– магній (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);
– загальний органічний вуглець (мг/кг);
– загальний фосфор (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);
– марганець (мг/кг; з точністю до двох десяткових цифр);
– цинк (мг/кг; з точністю до однієї десяткової цифри);
– азот аміака (мг/л; з точністю до двох десяткових цифр);
– бор (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр);
– мідь (мг/кг; з точністю до однієї десяткової цифри);
– молібден (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр);
– свинець (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр);
– кадмій (мг/кг; з точністю до трьох десяткових цифр).
Опис і кодування параметрів і показників.
На практиці програма комплексного моніторингу ділиться на підпрограми:
| № п.п. | Код підпрограми | Найменування підпрограми |
| АМ | Дослідження клімату | |
| АС | Дослідження хімії атмосфери | |
| DC | Дослідження хімії осаду | |
| SF | Дослідження підкронового стоку | |
| TF | Дослідження стовбурового стоку | |
| SC | Дослідження хімії грунту | |
| SW | Дослідження хімії земельних вод | |
| GW | Дослідження хімії грунтових вод | |
| RW | Дослідження хімії вод поверхневого стоку | |
| LC | Дослідження хімії вод озер | |
| FC | Дослідження хімії листя | |
| LF | Дослідження хімії опаду | |
| RB | Дослідження гідробіології струмків | |
| LB | Дослідження гідробіології озер | |
| FD | Дослідження пошкоджень лісів | |
| VG | Дослідження рослинності | |
| MC | Дослідження хімії моху | |
| EP | Дослідження стволових епіфітів | |
| AL | Дослідження надземних зелених водорослей | |
| MB | Дослідження мікробного розкладу | |
| AR | Облік лісних дерев | |
| PA | Облік рослинного покрову | |
| BB | Облік птахів та дрібних гризунів | |
| BV | Облік рослинності |
Перелік DA (класифікатор аналітичних визначників) включає:
коди, назви, анотації використовуваних аналітичних методів і довідкові дані для хімічних, фізичних, біохімічних і мікробіологічних параметрів і показників, використовуваних у дослідженнях компонентів навколишнього середовища: атмосфери, води, грунту та органічних речовин.
Коди підпрограм в основному призначені для визначення даних фізико-хімічних властивостей НПС і надають можливість одержати за допомогою кодового позначення достатню довідкову інформацію, наприклад, про якість і стан даних, вказаних в коді.
Коди підпрограм мають максимальну довжину 8 знаків. Код (наприклад, AL_ASP) складається з таких частин: елемент (AL), роздільник (_), фракція (A) і метод (SP). Найбільше короткий із можливих кодів PARNCC складається з позначення елемента і роздільника, наприклад, AL_ (алюміній).
У тому випадку, коли аналітичний визначник не може бути знайдений у переліку DA, рекомендується в звіті вказувати тільки елемент, роздільник і фракцію.
Показники ознак даних:
При складанні вихідних даних використовується чотири типи ознак: ознака якості даних, ознака стану даних, ознака використаного польового методу і ознака чисельності виду.
Рекомендовані показники ознак наступні:
1. Ознаки якості (визначеності) даних:
E - визначені на основі заміряних значень;
L - визначені на основі умовних значень;
V - існує, але якісні значення не наводяться;
Ознака L встановлюється, якщо кількісне значення параметра нижче межі його виявлення будь яким методом і його величина визначається розрахунковим методом.
Ознака V встановлюється для фактів, виявлених при дослідженні, але якісно не визначених, наприклад, тільки по видам об’єктів спостереження / обліку.
2. Ознаки стану даних:
U - одиничне значення;
X - середньо арифметичне значення;
W - середньо зважене значення;
S - сумарна величина значень;
3. Ознаки використаного польового методу:
A - лінійний метод спостережень;
B - крапковий метод спостережень;
C - візуальна оцінка міста спостережень.
4. Ознаки (класи) чисельності видів;
1 - незначне число, охоплює менше одного відсотка;
2 - середнє число, охоплює 1-25 відсотка;
return false">ссылка скрыта3 - переважаюче число, охоплює більше 25 відсотків замірів / спостережень.