Іраномовні племена, що населяли територію України у ІX-VII ст. до н.е.
а) скіфи; б) таври;
в) кіммерійці; г) анти.
21. Племена, що населяли територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.:
а) скіфи; б) кіммерійці;
в) авари; г) сармати.
22. Кіммерці в Україні заселяли степові землі від:
а) від Дністра до Дніпра; б) від Дністра до Дону;
в) від Дніпра до Дону; г) від Дніпра до Вісли.
23. Одним із основних занять племен сарматів було:
а) кочове скотарство; б) осіле землеробство;
в) осіле ремісництво; г) торгівля.
24. У середині VІ ст. у степах Північного Причорномор’я з’явилися орди:
а) готів; б) гунів;
в) аварів; г) хозарів.
25. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у:
а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.; б) VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.;
в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.; г) VІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.
26. Грецькі колоністи Дніпро називали:
а) Борисфеном; б) Тирасом;
в) Танаїсом; г) Ітіль.
27. Столицею Боспорського царства було місто:
а) Херсонес; б) Ольвія;
в) Пантікапей; г) Тіра.
28. Священним деревом слов’ян був:
а) бук; б)дуб;
в) граб; г) клен.
29. Етногенез – це:
а) походження держави; б) походження суспільства;
в) походження народів;г) походження релігії.
30. Праслов’янська етнічна спільність відокремилася у:
а) IІІ тис. до н. е.; б) II тис. до н.е.;
в) I тис. до н. е; г) І тис. н.е.
31. Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовилося:
а) несприятливими для життя природними умовами;
б) зростанням чисельності населення;
в) пошуком багатих пасовищ для худоби;
г) бажанням освоїти нові землі.
32. Найдавнішою концепцією походження слов’ян вважають:
а) Карпато-Дунайську; б) Вісло-Одерську;
в) Дунайську; г) скіфо-сарматську.
33. Вісло-Дніпровську теорію походження слов’ян сформулював на поч. ХХ ст.:
а) П.Шафарик; б) Л.Нідерле;
в) В.Петров; г) Нестор-літописець.
34. Автор дунайської теорії походження слов’ян:
а) Л.Нідерле; б) Нестор літописець;
в) М.Грушевський; г) В.Баран.
35. У вирішенні проблеми етногенезу слов’ян більшість дослідників дотримуються:
а). дунайської теорії б) скіфо-сарматської теорії
в) дніпро-одерської теорії г) вісло-дніпровської теорії
36. У писемних джерелах слов’яни вперше згадуються як:
а) венеди, склавини, анти; б) склавини, готи, алани;
в) алани, готи, анти; г) венеди, анти, алани.
37. Поділ слов’янської групи на три гілки: західну, південну і східну відбувся:
а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.;
в) у ІV-V ст.; г) у VІІ-VІІІ ст.
38. Основним заняттям слов’ян наприкінці І тис. до н.е. – на поч. І тис. н.е. було:
а) перегінне скотарство; б) мисливство та рибальство;
в) ремесло; г) орне землеробство і тваринництво.
39. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:
а) перелоговою системою; б) трипіллям;
в) двопіллям; г) підсічною системою.
40. Систему дохристиянських релігійних вірувань слов’ян вчені називають:
а) магією; б) фетишизмом;
в) язичництвом; г) тотемізмом.
41. Племінний союз антів існував у:
а) ІІІ-IV ст.; б) IV-VII ст.;
в) V-VIII ст.; г) III-VII ст.
42. Назва „анти” у тогочасних джерелах не згадується від:
а) 588 р.; б) 882 р.;
в) 765 р.; г) 602 р.
43. Предками українців вважають:
а) венедів та антів; б) антів та склавинів;
в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.
44. Українці – це:
а) південні слов’яни; б) східні слов’яни;
в) північні слов’яни; г) західні слов’яни.
45. Так звана „норманська” теорія походження Київської Русі з’явилася у:
а) ІХ ст.; б) ХІV ст.;
в) ХVІІІ ст.; г) ХІХ ст.
46. Хозарську гіпотезу походження Київської Русі підтримав:
а) Нестор-літописець; б) М.Ломоносов;
в) О.Пріцак; г) М.Грушевський.
47. Київ виник на землях східнослов’янського союзу племен:
а) сіверян; б) древлян;
в) полян; г) хозарів.
48. Вчені вважають, що Київ засновано в:
а) І ст. н.е.; б) V ст. н.е.; в) VІІ ст. н.е.; г) ІХ ст. н.е.
49. Згідно з „Повістю минулих літ” засновниками Києва були:
а) Рюрик, Синеус, Трувор; б) Рюрик, Кий;
в) Щек, Хорив, Рюрик; г) Кий, Щек, Хорив.
50. Династія Києвичів перервалася внаслідок убивства Аскольда і захоплення Києва Олегом у ....:
а) 879 р.; б) 882 р.; в) 912 р.; г) 862 р.
51. Морський похід руських дружин 860 р. на Константинополь очолив князь:
а) Кий; б) Олег;
в) Ігор; г) Аскольд.
52. Напади печенігів на Русь припинилися внаслідок їх остаточного розгрому:
а) Князем Святославом; б) Князем Володимиром Великим;
в) Князем Ярославом Мудрим;
г) Князем Володимиром Мономахом.
53. Перший та другий дунайські походи у другій половині Х ст. були здійснені князем:
а) Олегом; б) Святославом; в) Ігорем; г) Києм.
54. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом управління в часи Київської Русі була (о):
а) віче б) дружина
в) ополчення г) боярська дума
55. Щорічний об’їзд у К.Р. князем з його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини називається:
а) полюддя; б) погост;
в) оброк; г) ловище.
56. Християнство на Русі офіційно було прийняте:
а) у 955 р. за княгині Ольги;
б) у 988 р. за князя Володимира Великого;
в) у 1036 р. за князювання Ярослава Мудрого;
г) у 1120 р. за князювання Володимира Мономаха.
57. Для правління Володимира Великого характерне (виберіть невірну відповідь):
а) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі власних синів та довірених людей;
б) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;
в) організація численних завойовницьких походів;
г) підтримка церкви та місіонерської діяльності священників.
58. Княгиня Ольга встановила „уроки”. Це означало, що було:
а) запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;
б) визначено розміри повинностей на користь київських князів;
в) створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту;
г) визначено грошовий податок з іноземних купців.
59. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя:
а) Володимира; б) Олега; в) Святослава; г) Ігоря.
60. Адміністративну реформу, за якою місцевих князів було замінено синами київського князя та вірними йому людьми, здійснено:
а) Святославом; б) Ярославом Мудрим;
в) Володимиром; г) Володимиром Мономахом.
61. Основними центрами ремісництва на Русі були:
а) села; б) міста;
в) монастирі; г) хутори.
62. Землі, на які у ХІ – ХІІІ ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали:
а) отчинами; б) волостями;
в) „причастям”; г) уділами.
63. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають:
а)„Повість минулих літ”; б) „Руську правду”;
в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.
64. Смерди у ХІ-ХІІ ст.:
а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності;
б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;
в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”;
г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.
65. Рядовичі – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
66. Закупи – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
67. Холопи та челядь – це в Київській Русі:
а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;
б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;
в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;
г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.
68. Віче – так на Русі називали:
а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах;
б) службовий апарат боярських вотчин;
в) керівництво давньоруського війська;
г) державний апарат.
69. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було:
а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;
б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві;
в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі;
г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.
70. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь):
а) розвиток вотчинного землеволодіння;
б) зростання політичної ролі боярства;
в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення;
г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.
71. З’їзду князів у Любечі 1097 р.:
а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава;
б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;
в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава;
г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.
72. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:
а) 1236-1237 рр.; б) 1237-1238 рр.;
в) 1239-1242 рр.; г) 1240-1243 рр.
73. Стольний град Руської землі – Київ був здобутий монгольськими полчищами хана Батия:
а) взимку 1240р.; б) взимку 1241р.;
в) восени 1239р.; г) восени 1242р.
74. Святилища русичів, де приносили жертви язичницьким богам, називалися:
а) погостами; б) становищами;
в) капищами; г) молитовниками.
75. Особливостями встановлення золотоординського іга на Русі було (виберіть неправильну відповідь):
а) відсутність постійно діючого адміністративного апарату завойовників;
б) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства;
в) включення Руських земель безпосередньо до складу Золотої Орди;
г) сприяння князівським міжусобицям.
76. Ханських намісників в руських землях, які повинні були стежити за збереженням та зміцненням системи залежності називали:
а) тіунами; б) баскаками;
в) старостами; г) посадниками.
77. Ярлик – це:
а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання;
б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель;
в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай;
г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.
78. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:
а) Роман Мстиславович у 1199 р.; б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.;
в) Мстислав Удатний у 1205 р.; г) Данило Галицький у 1208 р.
79. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:
а) Холмщина; б) Київщина;
в) Чернігівщина; г) Закарпаття.
80. Коронація Данила Галицького відбулася у:
а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.;
в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р.
81. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне.
а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;
б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;
в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями);
г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.
82. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:
а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.
83. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у:
а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.
84. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у:
а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.
85. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було:
а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави;
б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство;
в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви;
г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.
86. Шлюбна угода, результатом якої стало посилення польських впливів у Великому князівстві Литовському, зокрема, й визнання католицької релігії державною, була укладена у:
а) Кракові в 1350 р.; б) Крево в 1385 р. ;
в) Вільно в 1410 р.; г) Любліні в 1388 р.
87. Серед литовських станів у ХІV ст. найпоширенішою була (и):
а) язичницькі вірування; б) католицька віра;
в) православна віра; г) уніатство.
88. Сукупність археологічних пам’яток, які належать до одного часу, певної території та мають певні особливості – це:
а) археологічна знахідка;
б) культурний шар;
в) матеріальне нашарування;
г) археологічна культура.
89. ВКЛ порівняно легко заволоділо руськими (українськими) землями тому, що:
а) литовці мали велику та добре підготовлену армію;
б) населення колишньої К.Р. було схильне до прийняття іноземного панування;
в) литовці не нав’язували своїх традицій та культури;
г) литовці були носіями більш високої культури і це їм допомогло асимілювати руське населення.
90. Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою:
а) Литовські статті; б) Литовські устави;
в) Литовські статути; г) Литовські універсали.
91. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, - 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:
а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки;
в) ІІ Литовський статут; г) ІІІ Литовський статут.
92. ІІІ Литовський статут був прийнятий:
а) 1529 р.; б) 1557 р.; в) 1566 р.; г) 1588 р.
93. Мовою ділових документів Литовської держави в ХІV – ХV ст. була:
а) литовська мова; б) латинь;
в) польська мова; г) руська мова.
94. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були:
а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;
б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;
в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки;
г) князі та бояри, магнати, вільні селяни-общинники, міщани, козаки.
95. Люблінська унія між Королівством польським та Великим князівством Литовським була укладена:
а) у 1385 р.; б) у 1445 р.;
в) у 1569 р.; г) у 1596 р.
96. Результатом Люблінської унії було створення:
а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет;
б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство;
в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету;
г) української автономії у складі Речі Посполитої.
97. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було:
а) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;
б) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;
в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі у державному житті;
г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.
98. Право на самоврядування, що надавалося найбільшим містам називалося:
а) волоське право; б) магдебурзьке право;
в) німецьке право; г) руське право.
99. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:
а) Галичини; б) Волині; в) Поділля; г) Київщини.
100. Магдебурзьке право – це норми, що регламентували:
а) дії власника міста – магната чи шляхтича;
б) життя християнської церковної общини;
в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста;
г) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї.
101. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:
а) фірман; б) дворище; в) фільварок; г) латифундія.
102. Збільшення товарообміну між містом та селом у Речі Посполитій у ХVІ ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку:
а) феодалами власних господарств і збільшення панщинних робіт для селян;
б) селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян;
в) селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту;
г) як селянських господарств, так і господарств феодалів, які активно почали працювати на ринок.
103. Стани в Литві та Польщі ХІV-ХV ст. це:
а) великі групи населення, що відрізняються своїм економічним статусом;
б) групи населення, які відрізняються своїм політичним статусом (правами й привілеями, які фіксують відповідні юридичні документи);
в) об’єднання ремісників однієї спеціальності в масштабах держави;
г) назва православного духовенства в межах держави.
104. Берестейська церковна унія була укладена:
а) 1569 р.; б) 1596 р.; в) 1599 р.; г) 1605 р.
105. Результатом Берестейської церковної унії було створення:
а) греко-католицької церкви; б) католицької церкви;
в) грецької церкви; г) протестанської церкви.
106. Згідно з умовами „Статей унії” Руська церква:
а) визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд і звичаї;
б) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї;
в) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догми віри та церковну організацію;
г) визнавала догми католицизму, але при цьому зберігалася зверхність православного митрополита.
107. Громадські об’єднання православних українців (міщан, духовенства, шляхти, козаків), які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітницькою діяльністю, називали:
а) цехами; б) братствами;
в) колегіями; г) магістратами.
108. Перші достовірні відомості про українських козаків припадають на:
а) кін. ХV ст.; б) поч. ХVІ ст.;
в) кін. ХVІ ст.; г) сер. ХVІ ст.
109. Основна причина утворення козацтва:
а) навала монголо-татар;
б) входження українських земель до Литви;
в) феодальні утиски і релігійний гніт українського населення;
г) небажання працювати.
110. Перша Запорозька Січ була заснована:
а) Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця;
б) Петром Сагайдачним на о. Томаківка;
в) Іваном Сірком на о. Базавлук;
г) Богданом Хмельницьким на о. Чортомлик.
111. На чолі Запорозької Січі стояв:
а) осавул; б) кошовий отаман;
в) курінний отаман; г) писар.
112. Козаки, набрані на королівську службу, називались:
а) низові; б) запорозькі;
в) реєстрові; г) городові.
113. Підтримка і оборона Православної церкви стали для козаків моральним обов’язком:
а) з другого десятиліття ХVІІ ст.;
б) з кінця ХVІ ст.;
в) з початку виникнення козацтва;
г) з середини ХVІІ ст.
114. Козаки вирушали у морські походи, щоб:
а) захопити частину турецької території;
б) налагодити торгові стосунки з Туреччиною;
в) здобути собі здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників;
г) вдосконалити свою військову майстерність.
115. Козаки – це:
а) соціальна група українців, які мали низку особливостей у побуті та звичаях і були одночасно воїнами, вільними землеробами та промисловиками;
б) українські селяни-втікачі, які шукали кращої долі;
в) українські та литовські незаможні шляхтичі, які шукали пригод та військової слави;
г) бунтівники, що переховувалися за дніпровськими порогами.
116. Дике Поле – це:
а) незаселена степова смуга між кочів’ями татарських орд і землями Київщини, яка часто ставала ареною дрібних сутичок і великих битв між мусульманами та християнами;
б) необжиті осілим населенням степи, що простягалися на північний схід від Київщини;
в) південноукраїнські степи, де повноправними господарями були кримські татари;
г) південноукраїнські степи, які активно колонізувалися російськими дворянами.
117. У перекладі з тюркської козак означає:
а) залежна людина; б) жорстока людина;
в) небезпечна людина; г) вільна людина.