Іраномовні племена, що населяли територію України у ІX-VII ст. до н.е.

а) скіфи; б) таври;

в) кіммерійці; г) анти.

 

21. Племена, що населяли територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.:

а) скіфи; б) кіммерійці;

в) авари; г) сармати.

 

22. Кіммерці в Україні заселяли степові землі від:

а) від Дністра до Дніпра; б) від Дністра до Дону;

в) від Дніпра до Дону; г) від Дніпра до Вісли.

 

 

23. Одним із основних занять племен сарматів було:

а) кочове скотарство; б) осіле землеробство;

в) осіле ремісництво; г) торгівля.

 

24. У середині VІ ст. у степах Північного Причорномор’я з’явилися орди:

а) готів; б) гунів;

в) аварів; г) хозарів.

 

25. Грецькі міста-держави існували в Північному Причорномор’ї та Приазов’ї у:

а) Х ст. до н.е. – І ст. н.е.; б) VII ст. до н.е. – ІV ст. н.е.;

в) V ст. до н.е. – Х ст. н.е.; г) VІ ст. до н.е. – VІ ст. н.е.

 

26. Грецькі колоністи Дніпро називали:

а) Борисфеном; б) Тирасом;

в) Танаїсом; г) Ітіль.

27. Столицею Боспорського царства було місто:

а) Херсонес; б) Ольвія;

в) Пантікапей; г) Тіра.

 

28. Священним деревом слов’ян був:

а) бук; б)дуб;

в) граб; г) клен.

 

29. Етногенез – це:

а) походження держави; б) походження суспільства;

в) походження народів;г) походження релігії.

 

30. Праслов’янська етнічна спільність відокремилася у:

а) IІІ тис. до н. е.; б) II тис. до н.е.;

в) I тис. до н. е; г) І тис. н.е.

 

31. Розселення слов’ян зі своєї прабатьківщини зумовилося:

а) несприятливими для життя природними умовами;

б) зростанням чисельності населення;

в) пошуком багатих пасовищ для худоби;

г) бажанням освоїти нові землі.

 

32. Найдавнішою концепцією походження слов’ян вважають:

а) Карпато-Дунайську; б) Вісло-Одерську;

в) Дунайську; г) скіфо-сарматську.

 

33. Вісло-Дніпровську теорію походження слов’ян сформулював на поч. ХХ ст.:

а) П.Шафарик; б) Л.Нідерле;

в) В.Петров; г) Нестор-літописець.

 

34. Автор дунайської теорії походження слов’ян:

а) Л.Нідерле; б) Нестор літописець;

в) М.Грушевський; г) В.Баран.

 

35. У вирішенні проблеми етногенезу слов’ян більшість дослідників дотримуються:

а). дунайської теорії б) скіфо-сарматської теорії

в) дніпро-одерської теорії г) вісло-дніпровської теорії

 

36. У писемних джерелах слов’яни вперше згадуються як:

а) венеди, склавини, анти; б) склавини, готи, алани;

в) алани, готи, анти; г) венеди, анти, алани.

 

37. Поділ слов’янської групи на три гілки: західну, південну і східну відбувся:

а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.;

в) у ІV-V ст.; г) у VІІ-VІІІ ст.

 

38. Основним заняттям слов’ян наприкінці І тис. до н.е. – на поч. І тис. н.е. було:

а) перегінне скотарство; б) мисливство та рибальство;

в) ремесло; г) орне землеробство і тваринництво.

 

39. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:

а) перелоговою системою; б) трипіллям;

в) двопіллям; г) підсічною системою.

 

40. Систему дохристиянських релігійних вірувань слов’ян вчені називають:

а) магією; б) фетишизмом;

в) язичництвом; г) тотемізмом.

41. Племінний союз антів існував у:

а) ІІІ-IV ст.; б) IV-VII ст.;

в) V-VIII ст.; г) III-VII ст.

 

42. Назва „анти” у тогочасних джерелах не згадується від:

а) 588 р.; б) 882 р.;

в) 765 р.; г) 602 р.

 

43. Предками українців вважають:

а) венедів та антів; б) антів та склавинів;

в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.

 

44. Українці – це:

а) південні слов’яни; б) східні слов’яни;

в) північні слов’яни; г) західні слов’яни.

 

45. Так звана „норманська” теорія походження Київської Русі з’явилася у:

а) ІХ ст.; б) ХІV ст.;

в) ХVІІІ ст.; г) ХІХ ст.

 

46. Хозарську гіпотезу походження Київської Русі підтримав:

а) Нестор-літописець; б) М.Ломоносов;

в) О.Пріцак; г) М.Грушевський.

 

47. Київ виник на землях східнослов’янського союзу племен:

а) сіверян; б) древлян;

в) полян; г) хозарів.

 

48. Вчені вважають, що Київ засновано в:

а) І ст. н.е.; б) V ст. н.е.; в) VІІ ст. н.е.; г) ІХ ст. н.е.

 

49. Згідно з „Повістю минулих літ” засновниками Києва були:

а) Рюрик, Синеус, Трувор; б) Рюрик, Кий;

в) Щек, Хорив, Рюрик; г) Кий, Щек, Хорив.

 

50. Династія Києвичів перервалася внаслідок убивства Аскольда і захоплення Києва Олегом у ....:

а) 879 р.; б) 882 р.; в) 912 р.; г) 862 р.

 

 

51. Морський похід руських дружин 860 р. на Константинополь очолив князь:

а) Кий; б) Олег;

в) Ігор; г) Аскольд.

 

52. Напади печенігів на Русь припинилися внаслідок їх остаточного розгрому:

а) Князем Святославом; б) Князем Володимиром Великим;

в) Князем Ярославом Мудрим;

г) Князем Володимиром Мономахом.

 

53. Перший та другий дунайські походи у другій половині Х ст. були здійснені князем:

а) Олегом; б) Святославом; в) Ігорем; г) Києм.

 

54. Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом управління в часи Київської Русі була (о):

а) віче б) дружина

в) ополчення г) боярська дума

 

55. Щорічний об’їзд у К.Р. князем з його дружиною власних володінь та підлеглих племен з метою збирання данини називається:

а) полюддя; б) погост;

в) оброк; г) ловище.

 

56. Християнство на Русі офіційно було прийняте:

а) у 955 р. за княгині Ольги;

б) у 988 р. за князя Володимира Великого;

в) у 1036 р. за князювання Ярослава Мудрого;

г) у 1120 р. за князювання Володимира Мономаха.

 

57. Для правління Володимира Великого характерне (виберіть невірну відповідь):

а) призначення намісниками в окремі адміністративні центри Русі власних синів та довірених людей;

б) налагодження династичних зв’язків із сусідніми володарями;

в) організація численних завойовницьких походів;

г) підтримка церкви та місіонерської діяльності священників.

 

 

58. Княгиня Ольга встановила „уроки”. Це означало, що було:

а) запроваджено обов’язкове відвідування Києва князями сусідніх земель;

б) визначено розміри повинностей на користь київських князів;

в) створено школи при церквах та монастирях, які давали початкову освіту;

г) визначено грошовий податок з іноземних купців.

 

59. Розпад Хозарського каганату був наслідком походів князя:

а) Володимира; б) Олега; в) Святослава; г) Ігоря.

 

60. Адміністративну реформу, за якою місцевих князів було замінено синами київського князя та вірними йому людьми, здійснено:

а) Святославом; б) Ярославом Мудрим;

в) Володимиром; г) Володимиром Мономахом.

 

61. Основними центрами ремісництва на Русі були:

а) села; б) міста;

в) монастирі; г) хутори.

 

62. Землі, на які у ХІ – ХІІІ ст. поширюється влада того чи іншого відгалуження роду, який володарює (землі у спадковому володінні), на Русі називали:

а) отчинами; б) волостями;

в) „причастям”; г) уділами.

 

63. Першим давньоруським писаним зведенням норм світського права, укладеним за князювання Ярослава Мудрого, вважають:

а)„Повість минулих літ”; б) „Руську правду”;

в) „Покон вірний”; г) „Слово про закон і благодать”.

 

64. Смерди у ХІ-ХІІ ст.:

а) займалися землеробством і тваринництвом на державній землі, сплачуючи князеві певні податки продуктами, а згодом – грошима та відробляючи повинності;

б) займалися сільським господарством, працювали лише для сім’ї, на потреби общини виділяючи частину продуктів та свого часу;

в) на власних землях і спільних угіддях займалися землеробством та промислами, сплачуючи князеві данину за „опіку”;

г) займалися приселищним тваринництвом на общинних угіддях, віддаючи общині частину продуктів.

 

65. Рядовичі – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

 

66. Закупи – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

 

67. Холопи та челядь – це в Київській Русі:

а) люди, які потрапили в залежність від когось внаслідок укладання з ним договору;

б) люди, які перебували у повній особистій залежності від боярина чи князя;

в) люди, які взявши позику, потрапили в залежність від позикодавця;

г) люди, які складали службовий апарат боярських вотчин.

 

68. Віче – так на Русі називали:

а) зібрання дорослих чоловіків – глав родин, які проживали в містах;

б) службовий апарат боярських вотчин;

в) керівництво давньоруського війська;

г) державний апарат.

 

69. Основною тенденцією політичного розвитку Київської Русі наприкінці ХІ ст. – у ХІІ ст. було:

а) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князів;

б) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві;

в) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі;

г) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя.

 

70. Причини політичного роздроблення Київської Русі (виберіть неправильну відповідь):

а) розвиток вотчинного землеволодіння;

б) зростання політичної ролі боярства;

в) втручання у внутрішні справи Русі держав, які прагнули її військового і політичного ослаблення;

г) великі розміри держави, що утруднювало економічні зв’язки та культурну консолідацію її населення.

 

71. З’їзду князів у Любечі 1097 р.:

а) припинив усобиці між князями – нащадками Ярослава;

б) забезпечив зосередження влади в Руській землі у руках великого князя київського;

в) закріпив поділ Русі на удільні князівства, які стали власністю окремих родин нащадків Ярослава;

г) згуртував князів для спільної боротьби проти зовнішнього ворога.

 

72. Завоювання монголо-татарами території Південно-Західної Русі відбувалося у:

а) 1236-1237 рр.; б) 1237-1238 рр.;

в) 1239-1242 рр.; г) 1240-1243 рр.

73. Стольний град Руської землі – Київ був здобутий монгольськими полчищами хана Батия:

а) взимку 1240р.; б) взимку 1241р.;

в) восени 1239р.; г) восени 1242р.

 

74. Святилища русичів, де приносили жертви язичницьким богам, називалися:

а) погостами; б) становищами;

в) капищами; г) молитовниками.

 

 

75. Особливостями встановлення золотоординського іга на Русі було (виберіть неправильну відповідь):

а) відсутність постійно діючого адміністративного апарату завойовників;

б) толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства;

в) включення Руських земель безпосередньо до складу Золотої Орди;

г) сприяння князівським міжусобицям.

 

76. Ханських намісників в руських землях, які повинні були стежити за збереженням та зміцненням системи залежності називали:

а) тіунами; б) баскаками;

в) старостами; г) посадниками.

 

77. Ярлик – це:

а) грамота-дозвіл хана Золотої Орди руським князям на право князювання;

б) офіційний дозвіл ординських баскаків на збирання данини з руських земель;

в) офіційне запрошення хана Золотої Орди руським князям на курултай;

г) офіційна назва листа хана Золотої Орди руським князям з вимогою надати йому військову допомогу.

 

78. Галицьку та Волинську землі в єдину державу вперше об’єднав:

а) Роман Мстиславович у 1199 р.; б) Ярослав Осмомисл у 1202 р.;

в) Мстислав Удатний у 1205 р.; г) Данило Галицький у 1208 р.

 

79. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства:

а) Холмщина; б) Київщина;

в) Чернігівщина; г) Закарпаття.

 

80. Коронація Данила Галицького відбулася у:

а) Львові 1256 р.; б) Холмі 1245 р.;

в) Володимирі 1238 р.; г) Дорогочині 1253 р.

81. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть неправильне.

а) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

б) запровадив нові повинності і збільшив залежність селян від великих землевласників;

в) розбудував існуючі і заснував нові міста, заселивши їх “заходними людьми” (іноземцями);

г) прийняв королівську корону від Папи Римського, погодившись на церковну унію.

 

82. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.

 

83. Назва „Україна” вперше вживається в літописі у:

а) 1187 р.; б) 1189 р.; в) 1204 р.; г) 1210 р.

 

84. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава припинила своє існування у:

а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.

 

85. За оцінками українських вчених, метою політики польських королів у землях Галичини в ХІV-ХV ст. було:

а) утвердження її статусу як автономного „королівства Руського” в складі Польської держави;

б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави – Руське воєводство;

в) залучення її до військового союзу у боротьбі проти Литви;

г) використання її як провідного центру транзитної торгівлі зі Сходу на Захід.

 

86. Шлюбна угода, результатом якої стало посилення польських впливів у Великому князівстві Литовському, зокрема, й визнання католицької релігії державною, була укладена у:

а) Кракові в 1350 р.; б) Крево в 1385 р. ;

в) Вільно в 1410 р.; г) Любліні в 1388 р.

 

87. Серед литовських станів у ХІV ст. найпоширенішою була (и):

а) язичницькі вірування; б) католицька віра;

в) православна віра; г) уніатство.

 

88. Сукупність археологічних пам’яток, які належать до одного часу, певної території та мають певні особливості – це:

а) археологічна знахідка;

б) культурний шар;

в) матеріальне нашарування;

г) археологічна культура.

 

89. ВКЛ порівняно легко заволоділо руськими (українськими) землями тому, що:

а) литовці мали велику та добре підготовлену армію;

б) населення колишньої К.Р. було схильне до прийняття іноземного панування;

в) литовці не нав’язували своїх традицій та культури;

г) литовці були носіями більш високої культури і це їм допомогло асимілювати руське населення.

 

90. Кодекси середньовічного права Великого князівства Литовського, які узаконили станові привілеї землевласників та визначили правові підстави феодальної експлуатації селянства, відомі під назвою:

а) Литовські статті; б) Литовські устави;

в) Литовські статути; г) Литовські універсали.

 

91. Документ, який точно визначав розмір земельної площі селянського господарства, - 33 морги (19,5 десятин) на дворище, а також обмежував права переходу селян і встановлював для них перелік феодальних повинностей, називався:

а) привілей Казимира ІV; б) Устава на волоки;

в) ІІ Литовський статут; г) ІІІ Литовський статут.

 

92. ІІІ Литовський статут був прийнятий:

а) 1529 р.; б) 1557 р.; в) 1566 р.; г) 1588 р.

93. Мовою ділових документів Литовської держави в ХІV – ХV ст. була:

а) литовська мова; б) латинь;

в) польська мова; г) руська мова.

 

94. Основними соціальними верствами в Україні у ХVІ ст. були:

а) духовенство, князі та бояри, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

б) духовенство, магнати та шляхта, вільні селяни-общинники, міщани, козаки;

в) духовенство, магнати та шляхта, феодально залежне селянство, вільні міщани, козаки;

г) князі та бояри, магнати, вільні селяни-общинники, міщани, козаки.

 

95. Люблінська унія між Королівством польським та Великим князівством Литовським була укладена:

а) у 1385 р.; б) у 1445 р.;

в) у 1569 р.; г) у 1596 р.

 

96. Результатом Люблінської унії було створення:

а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет;

б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство;

в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету;

г) української автономії у складі Речі Посполитої.

97. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було:

а) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;

б) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;

в) посилення політичного впливу православної церкви, її ролі у державному житті;

г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.

 

98. Право на самоврядування, що надавалося найбільшим містам називалося:

а) волоське право; б) магдебурзьке право;

в) німецьке право; г) руське право.

 

99. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:

а) Галичини; б) Волині; в) Поділля; г) Київщини.

 

100. Магдебурзьке право – це норми, що регламентували:

а) дії власника міста – магната чи шляхтича;

б) життя християнської церковної общини;

в) життя і діяльність ремісничих цехів у межах міста;

г) життя вільних міських общин і фіксували їхні права та привілеї.

 

101. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:

а) фірман; б) дворище; в) фільварок; г) латифундія.

 

102. Збільшення товарообміну між містом та селом у Речі Посполитій у ХVІ ст. і зростання попиту на хліб та сировину для мануфактурної промисловості на ринках Західної Європи спричинилися в Україні до розвитку:

а) феодалами власних господарств і збільшення панщинних робіт для селян;

б) селянських господарств, які почали працювати на ринок, та зростання грошової ренти селян;

в) селянських господарств, більшу частину продукції яких селяни змушені були віддавати феодалам як продуктову ренту;

г) як селянських господарств, так і господарств феодалів, які активно почали працювати на ринок.

 

103. Стани в Литві та Польщі ХІV-ХV ст. це:

а) великі групи населення, що відрізняються своїм економічним статусом;

б) групи населення, які відрізняються своїм політичним статусом (правами й привілеями, які фіксують відповідні юридичні документи);

в) об’єднання ремісників однієї спеціальності в масштабах держави;

г) назва православного духовенства в межах держави.

 

104. Берестейська церковна унія була укладена:

а) 1569 р.; б) 1596 р.; в) 1599 р.; г) 1605 р.

105. Результатом Берестейської церковної унії було створення:

а) греко-католицької церкви; б) католицької церкви;

в) грецької церкви; г) протестанської церкви.

 

106. Згідно з умовами „Статей унії” Руська церква:

а) визнала догми католицизму та зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, обряд і звичаї;

б) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського, але зберігала непорушними церковну організацію, догмати віри, обряд та звичаї;

в) визнавала зверхність над Київською митрополією Папи Римського і католицький обряд, але зберігала свої догми віри та церковну організацію;

г) визнавала догми католицизму, але при цьому зберігалася зверхність православного митрополита.

 

107. Громадські об’єднання православних українців (міщан, духовенства, шляхти, козаків), які займалися господарською, благодійною та релігійно-просвітницькою діяльністю, називали:

а) цехами; б) братствами;

в) колегіями; г) магістратами.

108. Перші достовірні відомості про українських козаків припадають на:

а) кін. ХV ст.; б) поч. ХVІ ст.;

в) кін. ХVІ ст.; г) сер. ХVІ ст.

 

109. Основна причина утворення козацтва:

а) навала монголо-татар;

б) входження українських земель до Литви;

в) феодальні утиски і релігійний гніт українського населення;

г) небажання працювати.

 

110. Перша Запорозька Січ була заснована:

а) Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця;

б) Петром Сагайдачним на о. Томаківка;

в) Іваном Сірком на о. Базавлук;

г) Богданом Хмельницьким на о. Чортомлик.

 

111. На чолі Запорозької Січі стояв:

а) осавул; б) кошовий отаман;

в) курінний отаман; г) писар.

 

112. Козаки, набрані на королівську службу, називались:

а) низові; б) запорозькі;

в) реєстрові; г) городові.

113. Підтримка і оборона Православної церкви стали для козаків моральним обов’язком:

а) з другого десятиліття ХVІІ ст.;

б) з кінця ХVІ ст.;

в) з початку виникнення козацтва;

г) з середини ХVІІ ст.

 

114. Козаки вирушали у морські походи, щоб:

а) захопити частину турецької території;

б) налагодити торгові стосунки з Туреччиною;

в) здобути собі здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників;

г) вдосконалити свою військову майстерність.

 

115. Козаки – це:

а) соціальна група українців, які мали низку особливостей у побуті та звичаях і були одночасно воїнами, вільними землеробами та промисловиками;

б) українські селяни-втікачі, які шукали кращої долі;

в) українські та литовські незаможні шляхтичі, які шукали пригод та військової слави;

г) бунтівники, що переховувалися за дніпровськими порогами.

 

116. Дике Поле – це:

а) незаселена степова смуга між кочів’ями татарських орд і землями Київщини, яка часто ставала ареною дрібних сутичок і великих битв між мусульманами та християнами;

б) необжиті осілим населенням степи, що простягалися на північний схід від Київщини;

в) південноукраїнські степи, де повноправними господарями були кримські татари;

г) південноукраїнські степи, які активно колонізувалися російськими дворянами.

 

117. У перекладі з тюркської козак означає:

а) залежна людина; б) жорстока людина;

в) небезпечна людина; г) вільна людина.