Основні визначення та поняття

ТЕМА 5.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ДЕРЖАВНУ ТАЄМНИЦЮ"

ПЛАН

1. Основні визначення та поняття.

2. Віднесення інформації до державної таємниці.

3. Порядок роботи з документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави:

Ø правові засади та загальні положення роботи з документами з обмеженим доступом;

Ø приймання і облік документів;

Ø розмноження і розсилання (відправлення) документів;

Ø формування виконаних документів у справи;

Ø використання документів, зняття грифа "Для службового користування";

Ø забезпечення схоронності документів, перевірка їх наявності.

4. Контроль за забезпеченням охорони державної таємниці:

Ø впровадження діяльності пов’язаної з державною таємницею.

5. Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю

 

Основні визначення та поняття

Державна таємниця (далі також - секретна інформація) — вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України, та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою;

віднесення інформації до державної таємниці —процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього;

доступ до державної таємниці —надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень;

охорона державної таємниці — комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та витратам її матеріальних носіїв;

Суб'єкти режиму секретності України.

— Президент України, забезпечуючи національну безпеку, видає укази та розпорядження з питань охорони державної таємниці, віднесених цим Законом та іншими законами до його повноважень;

— Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері охорони державної таємниці;

— Кабінет Міністрів України спрямовує та координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади щодо забезпечення здійснення державної політики у сфері охорони державної таємниці;

— центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику у сфері охорони державної таємниці в межах своїх повноважень, передбачених законом;

— спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері забезпечення охорони державної таємниці є Служба безпеки України;

— забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов'язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.