Змістовий модуль 2. Пропедевтика спадкової патології. Клініко-генеалогічний метод

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА КЛІНІЧНОЇ ІМУНОЛОГІЇ, ГЕНЕТИКИ

ТА МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З практичного заняття для студентів

Навчальна дисципліна «Медична генетика»

МОДУЛЬ № 1 « Медична генетика»

Змістовий модуль 2. Пропедевтика спадкової патології. Клініко-генеалогічний метод.

Заняття № 1 «КЛІНІКО-ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ МЕТОД »

Кількість годин -2 години

Курс V Факультет медичний

Спеціальністі

Затверджено на методичній нараді

кафедри «20» травня 2014 р.

Протокол № 10.

Зав. каф., професор БАЖОРА Ю. І.

Одеса – 2014 р.

МОДУЛЬ №_1_ « Медична генетика»

Змістовий модуль 2. Пропедевтика спадкової патології. Клініко-генеалогічний метод

1. Тема практичного заняття № 1 «КЛІНІКО-ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ МЕТОД» - 2 год.

2. Актуальність теми: Клініко-генеалогічний метод – обов’язковий метод в обстежені родини в медико-генетичному центрі. Дозволяє визначити тип успадкування хвороби, генотипи про банда та його родичів, генетичний ризик, що має велике значення в розробці плану профілактики спадкової хвороби. Метод може мати значення в практичній діяльності сімейного лікаря при обстежені родини , яка має генетичний тягар.

3. Цілі заняття:

3.1.Загальні цілі: знати значення генеалогічного методу в медичній генетики, надати студентам можливості оволодіти навичками побудови і аналізу родоводу.

3.2. Виховні цілі: Звернути увагу на деонтологічні аспекти, які виникають при клініко генеалогічному обстеженні родини

3.3. Конкретні цілі:

Знати:

- принципи та етапи проведення клініко-генеалогічного обстеження.

- генеалогічну символіку

- методику побудови родоводу

- критерії різних типів успадкування

3.4. На основі теоретичних знань з теми:

- Оволодіти навичками побудови і аналізу родоводу при різних типах успадкування

- Вміти оцінити генетичний сімейний анамнез з метою виявлення осіб, які потребують консультації лікаря-генетик

4. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
.1. Попередні (дисципліни, які забезпечують)… Медична біологія 2. Наступні дисципліни (які забезпечуються даною дисципліною) Акушерство і гінекологія 3. Внутришньопредметна інтеграція (теми даної дисципліни, з якими інтегрується та, що вивчається)… Тема 4.Моногенні хвороби з аутосомномно-домінантним і зчепленим із Х-хромосомою типами успадкування Тема 5. Моногенні хвороби з аутосомно-рецесивним типом успадкування. Спадкові хвороби обміну Тема 10. Медико-генетичне консультування	Закони спадковості Типи успадкування Основні терміни генетики: пробанд, сибси Символи, які використовують для побудови родоводу Особливості збору анамнезу з метою визначити генетичні ризики народження дитини з природженими вадами розвитку та спадковими захворюваннями Характеристики родоводів із різними типами успадкування	Записати схему схрещування Розрахувати генетичний ризик Вміти побудувати родовід і оцінити генетичний сімейний анамнез з метою виявлення осіб, які потребують консультації лікаря-генетик Визначити тип успадкування хвороби, генотипи людей, розрахувати генетичний ризик

4. Зміст заняття (надається у вигляді структурно-логічної схеми змісту, тез, або тексту змісту у розгорнутому вигляді).

Клініко-генеалогічний метод грунтується на складанні і аналізі родоводу сім’ї. Це обов’язковий етап в обстеженні хворого із спадковою патологією. Синонім слова «родовід» — «генеалогія». Звідси походить назва методу.

Метод дозволяє відповісти на такі питання:

1) чи є ознака поодинокою в сім’ї або є кілька випадків даної патології (сімейний характер);

2) визначити тип успадкування;

3) виявити осіб, які потребують медико-генетичного консультування, і визначити ризик народження хворої дитини;

4) визначити клінічний прогноз для пробанда і його родичів з урахуванням особливостей захворювання і його генетичної характеристики;

5) оцінити експресивність і пенетрантність гена.

Метод не потребує складного обладнання, тривалого лабораторного аналізу, простий, доступний кожному лікарю. Він містить такі етапи:

1. Збір генеалогічної інформації (генеалогічного анамнезу).

2. Побудова родоводу.

3. Аналіз родоводу.

4. Розрахунок генетичного ризику

Збір генеалогічного анамнезу (I етап). Збір інформаціїпочинають з пробанда. Пробанд — це хворий або носій патологічної ознаки. Потім слідує розпитування про сибсів, тобто братів і сестер пробанда, батьків, родичах по материнській лінії, родичів по батьківській лінії. Необхідно зібрати інформацію про будь-які захворювання, звертають увагу на спонтанні аборти, мертвонародження, смерть в ранньому дитячому віці. Слід вказати вік померлих, причину смерті.

Інформацію про сибсів (та інших родичів) збирають у порядку народження.

Важливо з’ясувати, чи наявний в даній сім’ї споріднений шлюб, оскільки близькі родичі мають більше шансів виявитися гетерозиготами за одним і тим самим патологічним геном.

При зборі генеалогічного анамнезу слід відповісти на такі питання:

1. Якою за рахунком дитиною був пробанд в сім’ї?

2. Скільки всього було вагітностей у матері пробанда?

3. Чим закінчилася перша вагітність? Друга і т. ін.

4. На що хворіли сибси?

5. Причини і вік смерті сибсів?

6. В якому терміні і з якої причини переривалися вагітності?

Питання про сім’ю матері:

1. Якою за рахунком дитиною була мати в сім’ї?

2. Чи є у сестер і братів матері діти?

3. Кількість дітей у порядку народження, стан їх здоров’я.

4. Причини і вік смерті родичів матері.

Ту ж інформацію необхідно з’ясувати про бабусю з боку матері, дідуся, їхніх родичах.

Після цього переходять до збору інформації про батька і всіх родичів батька.

Бажано обстежувати найближчих родичів пробанда особисто. У випадку, якщо це неможливо зробити з якихось причин, необхідно проаналізувати фенотипи родичів за сімейними фотографіями. У деяких випадків необхідно одержати архівні дані, інформацію про результати розтинів померлих або вивчити медичні документи. Все це необхідно для з’ясування типу спадкування ознаки в сім’ї.

Правилапобудови родоводу (II етап). Родовід — графічне зображення сімейного дерева. Для побудови родоводу використовують спеціальні символи.

III етап. Генеалогічний аналіз.Перше питання, на яке слід відповісти, аналізуючи родовід, має ознаку спадкову природу чи ні; друге питання — чи є захворювання результатом нової мутації або успадковується і який тип спадкування захворювання в даній сім’ї. Знаючи тип спадкування, можна визначити генотип батьків і розрахувати ризик народження хворої дитини

IV етап. Розрахунок генетичного ризику. На підставі аналізу родоводу можливе визначення кола осіб, що належать до групи ризику і потребують в медико-генетичного консультування. Знаючи тип спадкування, визначають генотипи членів сім’ї і проводять розрахунок величини генетичного ризику у консультованих. Це дозволяє спланувати комплекс профілактичних заходів для запобігання повторним випадкам хвороби в сім’ї.

6. Матеріали методичного забезпечення заняття.

6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь

Оберіть одну правильну відповідь

1. У медико-генетичному центрі складено родовід сім’ї, де батько та два сини мають гіпертрихоз (надмірне оволосіння) зовнішніх країв вушних раковин. Ознаку виявлено в дідуся за батьківською лінією та брата батька. У жінок ознаки не виявлено. Який тип успадкування цієї ознаки?

А. Аутосомно-домінантний

В. Аутосомно-рецесивний

С. Зчеплений із Х-хромосомою домінантниq

D. Зчеплений із Х-хромосомою рецесивний

Е. Зчеплений із Y-хромосомою

2. Гіпертрихоз (надмірна волосатість) зовнішніх країв вушних раковин є голандричною ознакою. У батька спостерігається гіпертрихоз. Яка ймовірність народження сина з цією ознакою?

A. 0

B. 25 %

C. 50 %

D. 75 %

E. 100 %

3. Вивчаючи родовід хворого, лікар-генетик виявив, що хвороба зустрічається в усіх поколіннях, однаково часто в обох статей. Для якого типу успадкування це характерно?

А. Аутосомно-домінантного

В. Аутосомно-рецесивного

С. Зчепленого з Х-хромосомою домінантного

D. Зчепленого з Х-хромосомою рецесивного

Е. Зчепленого з Y-хромосомою

4. У сім’ї фенотипово здорових батьків народилося двоє різностатевих дітей зі спадковою хворобою Тея-Сакса, що обумовлено акумуляцією ліпідів у нейронах. Установлено, що батьки є двоюрідними братом і сестрою. Народження дитини з цією хворобою дуже часто спостерігається при близькоспорідненому шлюбі. Який тип успадкування цієї хвороби?

А. Аутосомно-домінантний

В. Аутосомно-рецесивний

С. Зчеплений із Х-хромосомою домінантн

D. Зчеплений із Х-хромосомою рецесивний

Е. Зчеплений із Y-хромосомою

5. У здорової жінки від першого та другого шлюбів народилися хворі сини. Батько жінки також хворів на цю хворобу. Обидва її чоловіки здорові, в їх родинах хворих не було. Який тип успадкування цієї хвороби?

А. Аутосомно-домінантний

В. Аутосомно-рецесивний

С. Зчеплений із Х-хромосомою домінантний

D. Зчеплений із Х-хромосомою рецесивний

Е. Зчеплений із Y-хромосомою

6. Студенти аналізують родовід сім’ї, в якій у частини людей зустрічається брахідактилія. В родині співвідношення хворих чоловіків і жінок становить 1:1. Ймовірність народження хворої дитини в хворого-гетерозиготи – 50 %. Який тип успадкування цієї вади розвитку?

А. Аутосомно-домінантний

В. Аутосомно-рецесивний

С. Зчеплений із Х-хромосомою домінантний

D. Зчеплений із Х-хромосомою рецесивний

Е. Зчеплений із Y-хромосомою

7. Лікар-генетик аналізує родоводи декількох родин, де зареєстровано випадки народження глухонімих дітей. В усіх родинах батьки хворих дітей здорові. Захворювання зустрічається в сибсів обох статей. Співвідношення здорових і хворих дітей наближається до 3:1. Для якого типа успадкування це характерно?

А. Аутосомно-домінантного

В. Аутосомно-рецесивного

С. Зчепленого з Х-хромосомою домінантного

D. Зчепленого з Х-хромосомою рецессивного

Е. Зчепленого з Y-хромосомою

8. Лікарі-генетики зареєстрували, що в одному високогірному закарпатському селі часто народжуються глухонімі діти. В селі високий відсоток близькоспоріднених шлюбів. Батьки хворих дітей часто здорові. Співвідношення здорових до хворих становить приблизно 3:1. Який тип успадкування цієї хвороби?

А. Аутосомно-домінантний

В. Аутосомно-рецесивний

С. Зчеплений із Х-хромосомою домінантний

D. Зчеплений із Х-хромосомою рецесивний

Е. Зчеплений із Y-хромосомою

/з наданням у кінці блоку завдань еталонів відповідей – задачі II рівня; тести різних типів також з еталонами відповідей/.

6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти упідручниках:

Основна

1. Медична генетика: Підручник для вузів/ В.М. Запорожан, Ю.І. Бажора, А.В. Шевеленкова, М.М. Чеснокова. – Одеса:Одес. Держ. Мед. Ун-т, 2005.-С. 51-72.

2. Медицинская генетика: Учебник для вузов/ В.Н. Запорожан, Ю.И. Бажора, А.В. Шевеленкова, М.М. Чеснокова. – Одеса:Одес. Гос. Мед. Ун-т, 2012.- С. 65-75.

3. Клиническая генетики. Учебное пособие к практическим занятиям / Бажора Ю.И., Шевеленкова А.В., Живац З.Н. и др.- Одеса: Одес. гос. мед. ун-т, 2001.-С. 36-50.

Додаткова

1. Бочков Н. П., Пузырев В. П., Смирнихина С. А. Клиническая генетика. -4-е узд., перераб. и доп. М.:ГЭОТАР-МЕД, 2011. –592с.:ил.

2. Генетическая медицина/ В.Н. Запорожан, В.А. Кордюм, Ю.И. Бажора и др.; За ред. В.Н. Запорожана. –Одесса: Одес.держ. ун-т, 2008. -432 с.

3. Медична генетика: Підручник/За ред. чл.-кор. АМН України, проф.О.Я.Гречаніної, проф. Р.В.Богатирьової, проф. О.П.Волосовця. – Київ: Медицина, 2007. - 536 с.

4. Медицинская генетика: Учебник / Кол. Авт.; под ред. чл.-кор. АМН Украины, проф. Е.Я.Гречаниной, проф. Р.В.Богатыревой, проф. А.П.Волосова. – К.: ВСИ «Медицина», 2010. - 552 с.

5. Фогель ф., Мотульский А. Генетика человека: в 3-х томах. Пер. С англ. – м.: мир 1989 – 1990

6. M.R. Speicher, S.E.Antonarakis, F.G. Motulsky. Vogel and motulsky’s human genetics. Problems and approaches. 4^th addition. – 2010. –981 pp.

7. Young Ian.d. Medical genetics. -2^nd ed. -Oxford university press, 2010. - 304 p.

6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми

заняття.

№№ п.п.	Основні завдання	Вказівки	Відповіді

7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю

Контрольні питання

1. Значення клініко-генеалогічного методу.

2. Етапи генеалогічного методу

3. Що означають терміни генеалогія, пробанд, сибси?

4. Особливості збору генеалогічного анамнезу.

5. Генеалогічна символіка. Правила графічного зображення родоводу.

6. Характерні особливості родоводу при аутосомно-домінантному, аутосомно-рецесивному і зчепленому зі статтю типах успадкування.

7. Особливості родоводу при мітохондріальному успадкуванні

8. Етичні проблеми, які виникають при зборі генетичного анамнезу. Труднощі, які виникають при аналізі родоводів.

Б. Тести для самоконтролю з еталонами відповідей.

1. Сибси —p>

5. Фогель ф., Мотульский А. Генетика человека: в 3-х томах. Пер. С англ. – м.: мир 1989 – 1990

6. M.R. Speicher, S.E.Antonarakis, F.G. Motulsky. Vogel and motulsky’s human genetics. Problems and approaches. 4^th addition. – 2010. –981 pp.

7. Young Ian.d. Medical genetics. -2^nd ed. -Oxford university press, 2010. - 304 p.

6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми

заняття.

№№ п.п.	Основні завдання	Вказівки	Відповіді

7. Матеріали для самоконтролю якості підготовки.

А. Питання для самоконтролю

Контрольні питання

1. Значення клініко-генеалогічного методу.

2. Етапи генеалогічного методу

3. Що означають терміни генеалогія, пробанд, сибси?

4. Особливості збору генеалогічного анамнезу.

5. Генеалогічна символіка. Правила графічного зображення родоводу.

7. Особливості родоводу при мітохондріальному успадкуванні

Б. Тести для самоконтролю з еталонами відповідей.

1. Сибси — це:

А. Батьки пробанда.

В. Діти пробанда.

С. Брати і сестри пробанда.

D. Родичі пробанда, особисто обстежені лікарем-генетиком.

2. Батьки хворої дитини здорові, але аналогічні захворювання зустрічаються у сибсів хворого (незалежно від статі). Це найбільш характерно для такого типу спадкування:

А. Аутосомно-домінантного.

В. Аутосомно-рецесивного.

С. Рецесивного, зчепленого з Х-хромосомою.

D. Домінантного, зчепленого з Х-хромосомою.

Е. Мітохондріального.

3. Для родоводу з аутосомно-домінатним типом спадкування характерно: