Голокост на території Польщі
План
Голокост на окупованій території СРСР. 3
Голокост на території Польщі 4
Голокост на території Франції. 7
Голокост в країнах Осі 8
Використана література. 11
Голокост на окупованій території СРСР
Після нападу Німеччини|Германії| на СРСР і|та| окупації західної частини|частки| країни, що проживали на Україні, в Білорусії і|та| Прибалтиці євреї виявилися жертвами нацистських переслідувань. Деяка частина|частка| з|із| них встигла евакуюватися|евакуйовувати| на схід і|та| південь країни. Cотрудник Єрусалимського університету С. Швейбиш писав, що на початок війни в СРСР проживало (без урахування біженців з|із| окупованої частини|частки| Польщі і|та| з|із| Румунії) 4 855 тис. євреїв, у тому числі 4 095 тис. на території, яка під час війни піддалася окупації. З|із| них в радянський тил було евакуйовано 1 200 - 1 400 тис. євреїв. За даними Центрального статистичного управління СРСР, з|із| врахованого по списках на 15 вересня 1941 року населення, підмета евакуації (окрім|крім| дітей з|із| евакуйованих дитячих установ), доля|частка| євреїв складала 24,8 % (друге місце після росіян - 52,9 %). Чисельність радянських євреїв, що виявилися|опинилися| на території окупованої німцями, склала 2,75-2,90 млн. людина, більшість з|із| них загинули.
Ілля Альтман виділяє наступні|такі| етапи в здійсненні Голокосту на території СРСР :
1. 22 червня 1941 (напад на СРСР) - січень 1942 (Ванзейска конференція)
2. лютий 1942 - осінь 1943 (ліквідація гетто і|та| робочих таборів в німецьких зонах окупації)
3. зима 1943/1944 - осінь 1944 (переведення|переклад| уцілілих євреїв в концтабори і|та| повне|цілковите| звільнення|визволення| від євреїв окупованої території СРСР)
Іцхак Арад розглядає|розглядує| три етапи в наступних|таких| інтервалах:
1. 22 червня 1941 (напад на СРСР) - лютий 1942. За цей час знищена більшість євреїв Литви, Латвії, Естонії, Молдавії, майже усі євреї східної Білорусії, східної України і|та| зайнятих|заклопотаних| німцями районів РРФСР|РСФРР|.
2. весна 1942 - грудень 1942. Знищена більшість євреїв західної України і|та| Білорусії, а також південних районів РРФСР|РСФРР|, окупованих влітку 1942 року.
3. січень 1943 - кінець літа 1944. Знищення євреїв, що залишилися, на окупованих територіях перед відступом німців.
Історик Павло Полян відмічає|відзначає| також цікавий факт. Після приєднання Західної Білорусії і|та| України в результаті|внаслідок| розділу|поділу| Польщі між Німеччиною|Германією| і|та| СРСР в 1939 році відбулися дві депортації осадників| і|та| членів їх сімей, деяку частину|частку| депортованих склали євреї. Крім того, в 1940 році відбулася депортація в Сибірьєврейских біженців, що емігрували з польських територій зайнятих|заклопотаних| Німеччиною|Германією| на територію Білорусії. Всього в Сибір було вислано 70-90 тисяч людина, з|із| яких 85-90 % були євреями. Фактично ця депортація врятувала|порятувала| їм життя. Він же пише, що суть|єство| Голокосту владою СРСР навмисно замовчувалася. У усіх документах від періоду звільнення|визволення| Освенцима і|та| до самого Нюрнберзького процесу в радянських документах згадувалося" знищення радянських громадян" при повному|цілковитому| замовчанні етнічної складової. Так, в ув'язненні|укладенні| державного радника юстиції Д. И. Кудрявцева, експерта і|та| представника Надзвичайної державної комісії на процесі у справі військових|воєнних| злочинців - службового персоналу концтабору Освенцим, представленому|уявляти| Верховному трибуналу Польської Республіки 13 грудня 1947 року, слово "єврей" взагалі було відсутнє.Замовчання в СРСР суті|єства| Голокосту як масових вбивств євреїв за національною ознакою підтверджується також іншими авторами.
Активну допомогу в знищенні євреїв німцям робили|надавали| місцеві колабораціоністи. Їх участь була особлива помітно на території Прибалтики і|та| України.
Голокост на території Польщі
З|із| початком|началом| вторгнення німецької|германської| армії в Польщу 1 вересня 1939 року потік єврейських біженців з|із| цієї країни спрямувався на схід. Спочатку СРСР не перешкоджав польським євреям, проте|однак| потім закрив|зачиняв| межі|кордони| і|та| євреїв, що біжать, висилав назад на територію, зайняту|заклопотану| німцями.
21 вересня 1939 року почалося вигнання євреїв з польських і|та| інших територій, приєднаних до Німеччини|Германії|. З жовтня 1939 року по березень 1940 року з|із| Гданьську, Західної Пруссії, Познані, Верхньої Східної Силезии, Відня і|та| Моравска-Острави в район Любліна було виселено близько|біля| 95 тис. євреїв.
На початку 1940 року в Білорусії було зареєстровано 65 796 єврейських біженців з|із| Польщі. Всього за вересень 1939 року на територію СРСР бігло близько|біля| 300 тисяч польських євреїв. Восени і|та| зимою 1939 року приблизно 15 тисяч польських євреїв бігли з|із| Польщі в Литву і|та| знайшли тимчасовий притулок у Вільнюсі.
Після початку німецької окупації на території Польщі був створені найбільші єврейські гетто і|та| табори смерті. З лютого 1942 року після Ванзейской конференції почалися масові вбивства євреїв на території Польщі. Першим табором смерті був Хелмно, відкритий|відчиняти| в грудні 1941 року. Найбільшими таборами смерті в Польщі стали Освенцим, Треблинка, Майданек, Белжец і|та| Собибор. В ході "Операції Рейнхардт" з липня 1942 року по жовтень 1943 року в трьох таборах смерті (Белжец, Собибор і|та| Треблинка) були убиті понад 2 млн. євреїв і|та| близько|біля| 50 тисяч циганів з|із| п'яти округів генерал-губернаторського (Варшава, Люблін, Радом, Краків і|та| Галіція). Останнє гетто на території генерал-губернаторського (у місті Кельце) існувало до серпня 1944 року, коли його жителів|мешканців| депортували в Освенцим.
У знищенні євреїв в Польщі активну участь брали самі поляки - як колабораціоністи, так і польські націоналісти. У селі Едвабне 10 липня 1941 року поляки чинили жорстокий погром євреїв, убивши декілька сотень людина, а інших|останніх| спалили|попалили| живцем. У Едвабне загинуло більше 1500 євреїв включаючи жінок і|та| дітей.
Значне число поляків намагалося|пробувало| допомогти євреям. Польський уряд у вигнанні створив для цієї мети|цілі| на території окупованої Польщі спеціальну підпільну організацію "Жегота" (польск|. Rada Pomocy Żydom)
З|із| тих, що жили в Польщі на початок|начало| вересня 1939 року 3,3 млн. євреїв під час війни загинуло 2,8 млн., тобто|цебто| 85 %. У таборах смерті в Польщі знищували також євреїв з|із| країн Осі і|та| інших країн, окупованих нацистами.
У перший місяць боїв з|із| частинами|частками| вермахту в вересні 1939 року загинуло близько|біля| 35 тисяч із понад 140 тисяч бійців-євреїв польської армії. Після окупації Польщі 30 тисяч вступило в РККА, 14 тисяч - в польську визвольну армію (що налічувала|нараховувала| 72 тис. бійців), що створюється у Франції. 438 польських офіцерів-євреїв, що виявилися|опинилися| після нападу Німеччини|Германії| на Польщу на зайнятою|заклопотаною| Червоною Армією території, було розстріляно в Катинському лісі, в Харкові і|та| Мідному в ході масових страт польських громадян, здійснених навесні 1940 року співробітниками НКВД СРСР.
До 1944 року з|із| 598 командирів польської армії, створеної на території СРСР, 203 були євреями. Одним із засновників|фундаторів| цих частин|часток| став генерал Кароль Сверчевский, що командував згодом 2-й армією Війська Польського. Більше ста бійців було нагороджено польськими національними і|та| радянськими нагородами|винагородами|, капітанові Юлиушу Хибнеру було присвоєно звання Героя Радянського Союзу|спілки|. Хибнер став єдиним іноземним євреєм, що заслужив на це звання. У ряди|низки| армії генерала Андерсазаписалось безліч євреїв, включаючи майбутнього прем'єр-міністра Ізраїлю Менахема Бегіну. У кінці|в кінці| 1942 року євреї в цій армії складали близько|біля| 5 %: їх було 4401 людина, включаючи 143 офіцери (один підполковник, чотири майори, 16 капітанів, і|та| інші|останні| - молодші офіцери) і|та| 416 військовослужбовців сержантського складу. Цілий полк, складений з|із| польських євреїв, воював у складі французької армії. Що народився у Варшаві Биньямин Левинский, що встиг до початку|начала| Другий світовий повоювати в званні капітана в рядах|низках| ПОУМ в громадянській війні в Іспанії записався|занотовував| добровольцем у французьку армію, після капітуляції Франції вступив в 13-у напівбригаду Іноземного легіону, що підкорялася генералові Де Голлю, воював на Близькому Сході, в Африці і закінчив війну в боях в Ніцці.