Для лісокультурних цілей

Для створення лісових культур і лісопаркових насаджень використовують, як правило, 2-4-річні некроновані саджанці, висотою 0,4-0,8 (1,0)м, яка дозволяє механізувати процес їх висаджування на постійне місце. Такі саджанці мають оптимальне співвідношення між наземною частиною рослин та їх кореневою системою, краще приживлюються на площі садіння, більш стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища і раніше вступають у період швидкого росту, ніж одновікові сіянці.

Основний обробіток ґрунту у шкільному відділенні проводять на глибину 25 - 30 см плугами ПЛН-4-35 або ППН-40. У районах з недостатнім зволоженням глибину оранки збільшують до 40 см. Глибина культурної оранки не повинна перевищувати глибину гумусового шару ґрунту. На ґрунтах з малою потужністю гумусового горизонту застосовують плуги з ґрунтопоглиблювачами. Перед висаджування сіянців проводять культивацію культиватором КРГ-3,6 на глибину 20-25 см з одночасним боронуванням.

Для садіння у шкільне відділення відбирають здорові, добре розвинені сіянці, з рівним стовбурцем і достатньо розгалуженою кореневою системою та укорінені чи не укорінені живці без ознак пошкоджень. Перед висаджуванням у сіянців і укорінених живців підрізають пошкоджені корені, та вкорочують до 18-20 см (до 20-25см в посушливих умовах) їх кореневу систему. Перед садінням кореневу систему обмочують у завчасно підготовленій сметаноподібній бовтанці з перегною або суміші торфу та землі. Для кращої приживлюваності рослин в бовтанку додають гете­роауксин або інші стимулятори росту.

Підготовлені сіянці та живці краще висаджувати (особливо шпилькові) навесні до набубнявіння бруньок або восени після опадання листя з використанням шкільних саджалок (СШП – 5/3, СШП - 3 або іншими). Досвід показав, що висока приживлюваність рослин може бути досягнута при виконанні таких правил агротехніки:

- посадку рослин проводити в оптимальні агротехнічні строки в добре підготовлений та зволожений грунт;

- не допускати підсушування коренів в період підготовки і посадки рослин в шкілку;

- витримувати нормальну глибину посадки (на рівні з кореневою шийкою або не більше 1-3 см вище кореневої шийки ;

- під час висаджування не допускати загинання коренів;

- після машинної посадки проводити оправку рослин, здійснити їх легке підгортання та розпушування грунту в міжряддях і в ряду.

Схеми висаджування зале­жать від конкретних ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особли­востей видів, прийнятих сівозмін і вимог до саджанців. Крім наведених факторів, при встановленні схеми садіння передбачають можливість застосування механізмів при виконанні ос­новних робіт з вирощування садивного матеріалу. З цієї точки зору, при вирощуванні саджанців для лісокультурних цілей та створення лісопарків, доцільним є закладання ущільнених шкілок (для шпилькових – 4 – 5 рядні, а для листяних – 3 – 4 рядні, див. параграф 7.2, рис.7.47).

Догляд за саджанцями включає розпушування ґрунту, боротьбу з бур’янами, підживлення, захист їх від хвороб і шкідників.

Упродовж всього періоду вирощування саджанців ґрунт у шкілці утримують в чистому й пухкому стані. У перший рік його розпушу­ють від 4-5 (в районах з достатнім зволоженням) до 5-6(7) разів (в розсадниках з нестійким і недостатнім зволоженням). В наступні роки, по мірі розвитку саджанців, кількість розпушень зменшують на 1 – 2 догляди щороку. Аби унеможливити ущіль­нення ґрунту впродовж вирощування, розпушення його під час культивацій проводять на різну глибину. При цьому у розсадниках Полісся та Лісостепу кожне наступне розпушування проводять на 2-3 см глибше від попереднього, а у степових – навпаки.

Починаючи з другого року, у районах з достатнім зволоженням і в зро­шуваних розсадниках водночас з розпушуванням ґрунту здійснюють 2-3 кореневих підживлення рослин за допомогою культиваторів КРН-2,8 і КРСШ-2,8. У розсадниках Степу упродовж бажаним є 2-3-разове позакореневе піджив­лення.

Викопують саджанці машиною ВМ-1,25 або плугом ВПН-2 восени під час і після листопаду або навесні (шпилькові окрім модрини) до на­брякання бруньок.