Фрагмент шкали П. Раца з оцінки майбутнього врожаю деревних рослин за кількістю плодів (зав’язі) на 1 м гілки

Порода	Оцінка врожаю
дуже поганий	поганий	середній	добрий	дуже добрий
а	б
Дуб	До 1	2-4	5-12	13-25	26-35	36-50 і більше
Липа	До 3	4-8	9-25	26-50	51-75	76-100 і більше
Бруслина	До 1	2-4	5-12	13-25	26-35	36-50 і більше

 

В практиці лісонасіннєвої справи для обліку врожаю насіння застосовують такі способи: суцільного обліку на пробній площі; модельних дерев; середнього модельного дерева; обліку за опалими плодами та ін. Перші три способи передбачають збір плодів з ростучих або зрубаних дерев на певній за розміром площі, з окремих модельних дерев (середнього або певного числа і габітусу) з наступним переведенням за масою зібраного насіння на врожай на 1 га насіннєвої плантації або іншого об’єкта насіннєвої бази. Спосіб обліку врожаю насіння за опалими плодами базується на визначенні маси опалого насіння в спеціальні приймачі (насіннєміри) або на певну площу і подальшого обчислення врожаю дерев на площі.

Масову заготівлю насіннєвої сировини розпочинають після досягнення насінням фізіологічної зрілості або урожайної стиглості (табл. 6.23). Краще збирати насіння урожайної стиглості, оскільки воно відрізняється більш високою схожістю і краще зберігається. У разі коли насіння по досягненні урожайної стиглості одразу опадає на землю або розлітається (тополі, берези, окремі види клену, верби та ін.) і тим самим ускладнюється його збір, заготівлю насіннєвої сировини проводять у фазі фізіологічної зрілості.

Важливим показником стиглості насіння та орієнтиром для встановлення часу його збору є морфологічні ознаки. Ознакою досягнення зрілості у насіння ялини та сосни є побуріння шишок, берези - ламання сережок під час згинання, у дуба – побуріння жолудів, у липи – сіріння і побуріння зелених горішків, у бруслини бородавчатої, осики і тополь – початок розкриття коробочок, у клена гостролистого – набуття крилатками буро – коричнюватого забарвлення, а у граба – зеленувато – сірого забарвлення насіння тощо.

За часом збору насіннєвої сировини деревні рослини умовно об’єднуються у такі групи:

· породи, насіннєву сировину яких збирають весною (головним чином у травні) - осика, тополі, верби, берест, клен сріблястий та деякі ін.;

· породи, заготівлю насіння яких здійснюють влітку - береза звисла, акація жовта, скумпія, шовковиця, вишня, бузина червона;

· породи з літньо – осіннім терміном збору насіння – ялина та ялиця сибірські, модрина даурська і сибірська, сосна кедрова, черемха;

· породи з осіннім збором насіннєвої сировини - береза пухнаста, дуб звичайний, червоний і скельний, бук, граб, клен гостролистий і явір, ясен звичайний, горобина, крушина, кизил, ліщина, терен, калина, ялівець та багато ін.;

· породи з осінньо – зимовим терміном заготівлі насіння – липа дрібнолиста, сосна і ялина звичайні, модрини європейська та Сукачова.

Час заготівлі насіннєвої сировини необхідно уточнювати і корегувати в залежності від погодних умов, які суттєво впливають на термін дозрівання насіння. Тому перед початком масової заготівлі насіння здійснюють попереднє обстеження об’єктів насіннєвої бази.

 

Таблиця 6.23