Практичне заняття 4. Глобальна інституалізація економічного розвитку

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: здатність до аналізу взаємодії об’єктів глобальної економіки; здатність до формулювання та обґрунтування власної точки зору щодо глобальних викликів і проблем інституціоналізації глобального розвитку; вміння прогнозувати сценарії розвитку глобальних процесів та використовувати оптимальний інструментарій управління кризами на мікро-рівні.

I Програмні питання до семінарського заняття

1) Глобальна ринкова саморегуляція

2) Об’єкти глобального регулювання

3) Закономірності сучасної корпоратизації

4) Аргументація лібералістів, реалістів та структуралістів щодо функціональної специфіки держав в глобальних умовах

5) .Трансформація дії екзогенних та ендогенних факторів на формування державної політики

6) Перспективні форми державної реорганізації

7) Еволюція механізму та функцій міжнародних організації в умовах глобалізації, їх роль в встановлені глобального світового порядку

II Методологія проведення заняття;

а) підгототовка міні-презентації на тему: «Становлення глобальних регуляторних інститутів» організується з метою виявити сучасну інституційну взаємодію в глобальних умовах та показати роль та значення кожного глобального інституту в ієрархізованій та мережевій структурах. Міні-презентація може мати вигляд невеличкого повідомлення, структурованого за типологією інститутів та їх можливих зв’язків (міжнародні організації - держави-копрорації; держави – міжнародні організації- корпорації; корпорації- держави – міжнародні організації тощо)

б) ділова гра на тему: «Майбутнє національної держави» передбачає розподіл студентів на чотири міні-групи, учасникам яких рекомендується взяти участь у розв'язанні ряду проблемних ситуацій стосовно функціональної обмеженості ролі держав (як типові можуть бути запропоновані ситуації: управління зовнішньою заборгованістю, проблематика національного економічного суверенітету, незалежність національних банківських установ, впровадження системи електронного уряду і національна безпека тощо) Студенти пропонують власний варіант вирішення проблемної ситуації, після чого прийняте рішення підлягає всебічному аналізу з метою виявлення його обґрунтованості, відповідності ситуації, нарешті, його оптимальності. Ухвалене рішення і його аналіз надають можливість оцінити конкретні дії учасників цієї гри, проаналізувати хід їхніх міркувань і опрацювати певний алгоритм дій у стандартних ситуаціях, а також сприяють формулюванню певних правил ефективної діяльності в екстремальних умовах, розвиткові евристичного мислення.

в) проведення дебатів на тему: «Глобальні виклики і проблеми розвитку» орієнтується на формування навичок самопрезентації власної аргументованої позиції, коректуванні її з урахуванням точок зору інших учасників дебатів та схильності до компромісів. Викладач розподіляє студентів на дві групи – в підтримку запропонованої тези та проти неї. Студенти кожної з підгруп, в свою чергу, готують конструктивні аргументи, які ґрунтуються на кількох положеннях, логічно викладених та підкріплених відповідним фактажем. Під час дебатів студенти з кожної підгрупи, виступаючи промовцями, є опонентами інших попередніх виступаючих та мають намір переконати студентів з іншої підгрупи в тому, що з їх точки зору та бачення ситуації, є найбільш ефективним рішення. Викладач слідкує за тим, щоб поведінка всіх учасників дебатів не порушувала певних регламентованих норм. Дебати складаються з наступних елементів: формулювання та обґрунтування студентами власної точки зору, обмін аргументами та запитання інших студентів (опонентів), заключне слово промовців