Поняття “дипломатичний церемоніал”, відмінності між протоколом і церемоніалом

Під церемоніалом розуміється урочистий офіційний акт, проведен­ня якого передбачає чітко встановлений порядок, строгу однознач­ність дій учасників. Термін "церемоніал" походить від латинського слова саегітопіа, яке означало культовий обряд, встановлений порядок про­ведення урочистостей.До розряду церемоніалів відносять, вірчих грамот, урочисту зустріч глави іншої держави, проходження почесної варти, піднят­тя державного прапора тощо. Слідування церемоніалу не лише надає не­обхідну урочистість події, але й звільняє його учасників від побоювань вида­тися незграбними або порушити який-небудь національний звичай.

На практиці часто ототожнюють або використовують їх як слова-синоніми, зокрема, визначаючи церемоніал як "строго регламентовану частину протоколу". складно розрізнити, де задіяні протокольні або цере­моніальні норми (при призначенні глав дипломатичних пред­ставництв). протокол та церемоніал обслуговують сферу дипломатичних контактів між суб'єктами міжнародного права, надаючи таким контактам формально визначеного статусу та зовнішнього оформлення. Спільна сфера застосування спорідненість понять, спільну мету: підтримання та розвиток ефективних дипломатичних контактів між міжнародними акторами.

вони різняться за джере­лом походження: церемоніал має корені не в державному началі, а в цивілізаційному і національно­му. Правила дипломатичного протоколу базуються на принципі "міжна­родної ввічливості", у поняття якої входить виявлення шани й поваги до всього, що символізує та представляє державу. Церемоніал сфор­мувався в результаті історичного розвитку на основі національних осо­бливостей народів. Церемоніал у своїй основі принцип ієрархічності. Друга відмінність в тому, норми дип протоколу мають усталений та загальноприйнятий ха­рактер, що забезпечується наявністю міжнародно-правових актів, які регламентують деякі протокольні питання. Усталеність церемоніальних норм забезпечується лише практикою окремих суб'єктів міжнародних відносин. Участь іноземних представників у церемоніях не змінює його державного характеру.

У дипломатичній практиці використовується лише та частина церемоніальних традицій, яка визнана допустимою державним протоколом. Наприклад, в Індії особливо почесних гостей зустрічають, одягаючи їм на шию вінки із квітів. Ця традиція знайшла своє відобра­ження в дипломатичній практиці індійського протоколу. В Україні існує національна традиція зустрічати гостей хлібом і сіллю. Такі національні особливості прийому гостя, власне церемонії, на сьогодні вже сприйма­ються як частини протоколу. Протокол кодифікує правила, які управля­ють дипломатичним церемоніалом у відносинах між суверенними дер­жавами, надаючи кожній із сторін прерогативи, привілеї та імунітети, на які вони мають право. Отже, церемоніал створює рамки й атмосферу, у яких повинні розгортатися миролюбні відносини між суверенними дер­жавами. У цьому контексті доречно згадати старовинний китайський ви­слів, що "церемоніал - це фіміам дружби".

 

56. Поняття «етикет». Різновиди. Спільне і відмінне дипломатичного, світського й ділового етикету.

Етикет - зовнішня форма моральної сутності людини. Французьке слово "етикет" має в рідній мові два значення. Перше значення - це "яр­лик", "етикетка", "товарний знак". Друге - "церемоніал", "етикет". Другий, сучасний зміст слово отримало у XVII ст., в часи Людовіка XIV. Тоді для запрошення на придворні бали почали розсилатися спеціальні картки,:• придворний етикет - строго регламентований порядок і форми об­ходження , встановлені при дворах монархів;• дипломатичний етикет - сукупність правил і норм поведінки диплома­тів та офіційних осіб під час різних офіційних і неофіційних заходів;• військовий етикет - зведення загальноприйнятих в армії правил, норм,
манери поведінки військовослужбовців в усіх сферах їхньої діяльності;• світський етикет - сукупність правил і норм поведінки, які регламе­нтують зовнішні прояви людських стосунків;• діловий етикет - сукупність правил і норм поведінки, які регламен­тують відносини ділових людей.

Джерелом етикетних праил і норм є традиції, звичаї більш або менш схожі у різних народів, які змінюються з плином часу або залежно від національного та релігійного укладу конкретного народу. В основі дип­ломатичного, світського й ділового етикету лежить стародавній принцип людських стосунків - взаємної поваги та взаємної ввічливості. Ввічли­вість була й залишається обов'язковою нормою всіх різновидів етикету. Маючи єдину основу, дипломатичний, світський та діловий етикет харак­теризуються наявністю аналогічних кінцевих цілей - робити можливим панування гармонії у людських стосунках: діловий етикет - у робочих, професійних відносинах, світський етикет - у приватному житті, дипло­матичний етикет - в офіційних і дипломатичних зносинах.

Норми і правила світського етикету, основою яких є лицарство, враховують стать і вік осіб, при цьому звання й посади є відносними цінностями. Принципи й норми ділового етикету засновані на ієрархії та владі. При цьому посада та титул є абсолютними цінностями, на яких ґрунтується одне з основних правил ділового етикету - дотримання по­рядку першості (перевага старшинства). Стать у даному випадку не віді­грає значної ролі.

Більшість правил і норм дипломатичного, ділового, світського етикетів у тій чи іншій мірі співпадають. Відмінність між ними полягає в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами надається більшого зна­чення, оскільки відхід від них або їх порушення може завдати шкоду пре­стижу країни або її офіційним представникам і призвести до ускладнення у взаємовідносинах держав. Таким чином, дипломатичний етикет менш гнучкий, ніж діловий або світський етикет, більш консервативний.У дип-пріоритет посада,світс-статі і віку