Офіційні і протокольні форми рекомендування, представлення

Знайомлення (представлення, рекомендування) встановлення контакту між людьми із повідомленням ними чи про них мінімуму інформації, необхідної для спілкування. різне навантаження, переслідуючи різні цілі. В одних випадках вони обов'язкова протокольна процедура, в дип практиці, коли нових співробітників, які прибу­ли в посольства або консульства, представляють відповідним офіційним особам країни перебування. Мета - допомогти незнайомцям пізнати не лише імена один одного, але і їх соціальні ролі та професійний статус.

Згідно з нормами дип етикету людину, яка бажає позна­йомитися з кимось із гостей на прийомі або іншому офіційному заході, де присутня невелика кількість осіб, обов'язково представляє цьому гостю господар (господиня) або особа, знайома з ними. Під час багаточисель-ного заходу чоловіки й жінки представляються самі, чітко проголошуючи свої імена й прізвища, але не називаючи посади й ранги.

У суч етикеті існують деякі загальні принципи й правила:• молодшого за рангом або за посадовим становищем представля­ють старшому;• якщо люди рівні за посадовим становищем, рангом, то молодшого за віком представляють старшому• якщо знайомлять людей одного віку й статі, то менш знайому лю­дину представляють більш знайомій;• колегу представляють клієнту, відвідувачу;• одну особу представляють групі осіб;• чоловіка представляють жінці.

Однак, жінку завжди представляють главі держави, міністру, послу, видатним'особистостям. фор­мули: "Пане президенте, маю честь представити Вам пані...", "Пані.... дозвольте представити Вас пану послу".Коли знайомлять двох осіб, часто обмежуються їхніми іменами й прі­звищами. При цьому спочатку називають жінці ім'я і прізвище чоловіка, а потім жінки, прізвище молодшого чоловіка, а потім старшого. Той, кому представляють іншу людину, у відповідь на представлення говорить "Доброго дня!", називаючи ім'я (прізвище) нового знайомого. прийняті раніше фрази типу "дуже приємно", "радий знайомству із Вами" у наш час майже вийшли із ужитку. той, кого представляють, таких висловів уникає.

Представляючи людей один одному можна додавати невелику ді­лову та коректну інформацію про кожного. Кілька пояснюючих слів, які говорить той, хто представляє особу, повинні бути привітними, але емоційно нейтральними: "Пане Костенку, дозвольте представити Вам професора Титаренка, нашого провідного спеціаліста в сфері європейської інтеграції. Пан Костенко - доктор політичних наук, професор Львівського університету, приїхав у Київ для участі в кон­ференції'. Знайомлення зазвичай супроводжується потиском рук. Українці, росіяни, поляки, сло­ваки, німці та ін. роблять це майже обов'язково, у Великобританії парт­нери обмежуються поклоном і рук не подають. Якщо той, кому представ­ляють особу, не простягнув йому руку для вітання, чоловік, якого пред­ставили, обмежується легким уклоном, жінка - кивком голови. Знайом­ляться через посередника стоячи. Тільки старші жінки можуть сидіти, коли їм відрекомендовують молодого чоловіка або дівчину.

 

53. Пам´ятні подарунки і сувеніри під час візитів делегацій, високих державних діячів

– символ уваги до високого іноземного гостя. завжди вважався одним з неодмінних атрибутів міжнародної ввічли­вості. обмін подарунками – важлива складова програми будь-якого візиту глави держави, парламенту, уряду, міністра закордонних справ або делегації іншого рівня. вибір подарунку: рівень відносин з країною, національність гостя, його вік, інтереси. подарунок повинен, представля­ти національну специфіку своєї країни, врахову­вати персоніфіковані особливості того, кому він призначений. уведені жорсткі варті­сні обмеження Вб 140, США – 250 доларів, у Франції – 200-300, у Росії – 150. Єврокомісарам ЄС дозволено приймати по­дарунки вартістю не більше 150 евро. Дорогі подарунки підлягають здачі в розпорядження відповідних відомств. У США на державне зберігання в міністерстві фінансів. У Великобританії на державне зберігання. Вони стають надбанням нації. При бажанні отримувач може залишити собі подарунок, сплативши державній казні різницю.

Інколи процедура вручення подарунків, та й самі подарунки створюють певні проблеми. Особливо спонтан­них подарунків –без попередження з боку його протокольної служби. не лише для протоколу, але й для служби безпеки. Замішання, наприклад, викликали деякі арабські лідери, які мали звичай особисто під­носити радянському керівництву зброю із дамаської сталі. Щоб уникнути сюрпризів, ставиться одним із перших на порядок денний робочою гру­пою. протокольні служби домовляються про одночасну передачу сувенірів.Сувеніри приймаючої ротееи доставляються в резиденцію гостя і передаються представнику служби протоколу інозем­ної делегації. Протокол приймаючої ротееи, у свою чергу, доставляє сувеніри в експедицію приймаючого українського відомства. В основному передача сувенірів носить суто дискретний характер.

пам'ятний подарунок починає носити дійсно пам'ятний ха­рактер. Не такий спустошувальний для державної казни, ротее значно більш персоніфікований. до Москви подарували гжельську статуетку, яка зображала Б.Клінтона, граючого на саксофоні. Протокольна практика України передбачає чіткий порядок вручення подарунків, які, як правило, передаються через службу протоколу відпо­відних держав при візитах на високому рівні. Під час державних і офіцій­них візитів передбачається вручення главі іноземної держави пам'ятного подарунка, членам офіційної делегації – сувенірів від імені Президента України. Обмін пам'ятними подарунками та сувенірами здійснюється в протокольному порядку або за домовленістю сторін в урочистій обста­новці як окремий протокольний захід у рамках візиту глави іноземної держави. Під час офіційного візиту глави парламенту іноземної держави передбачається вручення йому пам'ятних подарунків від імені Верховної Ради України. Під час офіційного візиту глави уряду іноземної держави передбачається вручення йому пам'ятних подарунків від імені Кабінету Міністрів України. Главу іноземної делегації може бути нагороджено від­повідно до законодавства України державною нагородою.