Роль римського права в історії права. Його значення для сучасного юриста

Основи римського приватного права (ОРПП)

 

Викладач: Сурженко Ольга Анатоліївна

 

Підручник: "Основи римського приватного права" за редакцією Борисової Валентина Іванівна, Баранової Людмили Миколаївни (2008); "Основи римського приватного права" Підопригори О.А. (1997)

 

 

Тема 1.

Поняття та предмет римьского приватного права

 

Предмет римського приватного права

 

Предметом будь-якої галузі права є суспільні відносини.

Терміном римське право позначається право античного рима.

Предметом римського приватного права є найважливіші інститути майнового права та повязані з ними інститути сімейного права періоду принципату та абсолютної монархії (з ІІІ ст. до сер. VI ст. нашої ери).

 

Цивільне право - це сукупність правових норм, що за допомогою дизпозитивного методу врегулювання регулюютть особисті немайнові та майнові відносини, що засновані на юридичній рівності, вільному воловиявленні та майновій самостійності їх учасників.

 

Вся система римського права поділялася на дві сфери:

- публічне право (регулюють відносини, що побдовані на засадах влади і підпорядкування їх учасників державним інституціям та повязані з державними або суспільними інтересами. Адміністративне, фінансове, кримінальне, екологічне, цивільний процес);

- приватне право (сімейне право, цівильне право, трудове право, господарьске право) - це сукупність правових норм, що за допмогою диспозитивного (дозвільного) методу регулють відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному воловиявленні та майновій самостійності їх учасників.

 

Римське приватне право складалося з 3-х частин (правових систем):

- цивільне (квірицьке(від слово "квірит" - рівноправний громадянин Риму)) право;

- право народів;

- преторське(від слова "претор" - посадова особа) право.

 

Квірицьке право - сукупність правових норм, що регулювали відносини тільки між римськими громадянами.

Право народів - сукупність правових норм, що регулювали відносини між квіритами, іноземцямі(перегрінами) та між самими перегрінами на території Римьскої імперії.

Преторське право - сукупність правових норм, що регулювали майнові відносини між римськими громадянами, а також між римськими громадянами та іноземцями, які не регулювалися цивільним правом та правом народів (Наприклад: торгівля з іноземцем, свої правила у державі щодо торгівлі).

 

Роль римського права в історії права. Його значення для сучасного юриста

 

Римське приватне право відіграє значну роль в історії права завдяки феномену рецепції римського приватного права.

Рецепція РПП - це використання (запозичення) його положень іншими державами більш пізнього періоду.

 

Фактори, що обумовлюють рецепцію:

- саме у давньому Римі були вперше сформульовані основні поняття та положення права;

- розроблена чітка та послідовна система регулювання речових та зобов"язальних правовідносин;

- існувала висока юридична техніка законів та едиктів.

 

Надбання РПП:

 

- в межах РПП були розроблені інститути володіння та власності, окремі договірні інститути (купівля-продаж, найм, дарування), інститут відшкодування шкоди (деліктне право (від слова "делікт" - злочин)), розроблено теорії презумцій та фікцій (правова фікція - юридична неправда, яка освячена необхідністю (Наприклад: припустимо, що людина А - громадянин Риму, хоча, можливо, це не так)).

Тема 2