Семінарське заняття №8
Статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, національних меншин в україні(2 ГОД)
1. Поняття “іноземець” та “особа без громадянства”. Категорії іноземців і особливості їх правового статусу.
2. Принципи правового статусу іноземців.
3. Основні права, свободи та обов’язки іноземців.
4. Особливості юридичної відповідальності іноземців в Україні.
5. Поняття “біженці” та особливості їх правового статусу.
6. Порядок надання та припинення статусу біженця
7. Конституційний статус національних меншин в Україні
Задача.
16. 2010 року громадянин України М. В. Петренко виїхав на постійне проживання за кордон і у тому ж місяці був прийнятий до громадянства Угорщини. В Україні у нього залишилося 0,5 га сільськогосподарських угідь, які він у 2009 році здав у оренду. Відповідний договір він уклав з орендарем ще на 2 роки, однак представник органу місцевого самоврядування попередив М. В. Петренка про те, що він, як іноземний громадянин не може володіти земельною ділянкою сільськогосподарського призначення і тому ця ділянка підлягає відчуженню. М. В. Петренко з цим не згоден, оскільки про це прямо не зазначено у земельному законодавстві. Вирішіть спір, керуючись законодавством України.
Список рекомендованої літератури:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141; 2005. – № 2. – Ст.44.
2. Закон України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 22.09.2011 р. № 3773-17-VІ // Сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/3773-17
3. Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2001 № 3671-17-VІ// сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/3671-174. Ковалишин І. Поняття біженець: критерії визначення в законодавстві України // Право України. 1999. - № 11.
5. Тодыка Ю.Н. Конституционно-правовой статус иностранцев и беженцев в Украине. - X.: Факт, 1999.
Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов.– Х. : Право, 2011. – 1128 с.
СЕМІНАРСЬКЕ Заняття № 9.
Конституційно-правовий статус громадських формувань в Україні (САМОСТІЙНО)
План:
1. Поняття, ознаки і види громадських формувань.
3. Конституційно-правовий статус громадських організацій в Україні.
4. Конституційно-правовий статус релігійних організацій в Україні.
5. Конституційно-правовий статус профспілок та благодійних організацій в Україні.
Список рекомендованої літератури:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141; 2005. – № 2. – Ст.44.
2. Закон України „Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992
3. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1 грудня 1998 р. № 281-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 1. – Ст.2.
4. Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 р. № 987-ХІІ (із змін.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991.
5. Закон України „Про професійних творчих працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 р. № 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст.312.
6. Закон України „Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. № 1045-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №45.
7. Положення про порядок легалізації об’єднань громадян, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 140, із змінами, внес. Постановами Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 280, від 16 жовтня 1998 р. № 1640, від 13 липня 2001 р. № 840, від 18 серпня 2005 р. № 769, від 18 січня 2006 р. № 25 // http://www.rada.gov.ua
8. Громадські об’єднання в Україні: Навч. посібник / За ред. В.М. Бесчастного. – К.: Знання, 2007.
9. Грудницька С. Щодо питання про напрями розвитку законодавства про об’єднання // Право України. – 1998. – № 11. – С.40-42.
10. Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2003.
11. Прокопенко В. Правове становище професійних спілок: сьогодення і перспективи // Право України. – 1999. – № 6. – С.106-109.
СЕМІНАРСЬКЕ Заняття № 10.
Конституційно-правовий статус ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ УКРАЇНИ (2 ГОД.)
План:
1. Конституційно-правовий статус політичних партій
2. Порядок створення політичних партій, членство у політичних партій, обмеження щодо утворення та діяльності політичних партій в Україні
3. Права, обов’язки, відповідальність політичних партій в Україні
4. Підстави та порядок припинення діяльності політичних партій в Україні.
5. Конституційно-правові засади взаємовідносин держави і громадянського суспільства в Україні. Інститути громадянського суспільства: поняття, види, особливості конституційно-правової регламентації.
17. Міністерство юстиції України звернулося до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії “Добра” на тій підставі, що протягом 6 місяців з дня реєстрації нею створені й зареєстровані у встановленому законом порядку обласні організації лише у 13 областях України та міська у м. Київ, однак не створено республіканської партійної організації в Автономній Республіці Крим, а також не в усіх згаданих областях створено відповідні партійні організації районного рівня. Крім того, виявилося, що фактично членами цієї політичної партії є лише тисяча громадян України.
Вкажіть підстави та порядок анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.
Яким мас бути рішення суду в цій справі?
Список рекомендованої літератури:
1. Конституція України від 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141; 2005. – № 2. – Ст.44.
2. Рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2007 від 16.10.2007 р. (справа про утворення та реєстрацію партійних організацій) // Офіц. вісн. України. - 2007. - № 80. - Ст. 2980.
3. Рішення Конституційного Суду України № 9-ри/2007 від 12.06.2007 р. (справа про утворення політичних партій в Україні) // Там же. - 2007. - № 54. - Ст. 2183.
4. Колісник В.П., Барабаш Ю.Г. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За К 65 ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. - X.: Право, 2008. - 416 с.
5. Кормич Л.І., Шелест Д.С. Громадські об’єднання та політичні партії сучасної України. – К.: АВРІО, 2004.
6. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов.– Х. : Право, 2011. – 1128 с.
СЕМІНАРСЬКЕ Заняття № 11
return false">ссылка скрытаКонституційно-правовий статус засобів масової інформації (САМОСТІЙНО)
План:
1. Інформація як об’єкт конституційних правовідносин. Законодавство про інформацію.
2. Доступ до інформації. Інформаційний запит.
3. Засади правового статусу друкованих засобів масової інформації в Україні.
4. Засади правового статусу аудіовізуальних засобів масової інформації.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 10.-Ст. 43.
2. Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні: Закон України під 18.07.1997 р. // Там же. - 1997. - № 45. - Ст. 284.
3. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23.09.1997 р. // Там же. - 1997. - № 49. - Ст. 299; 1998.- № 45. - Ст. 271.
4. Про державну підтримку засобів масової інформації та спеціальний захист журналістів: Закон України від 23.09.1997 р. // Там же. - 1997. - № 50. - Ст.302.
5. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Там же. - 1992. - № 48. - Ст. 650.
6. Колісник В.П., Барабаш Ю.Г. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За К 65 ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. - X.: Право, 2008. - 416 с.
7. Конституція України. Науково-практичний коментар / редкол.: В. Я. Тацій (голова редкол.), О. В. Петришин (відп. секретар), Ю. Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов.– Х. : Право, 2011. – 1128 с.