Зміст теми

Значення гігієнічного нормування шкідливих хімічних речовин. Види нормативів. Поняття про гранично допустимі концентрації (ГДК) у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм санітарно-господарського призначення, харчових продуктах, грунті. Принципи гігієнічного нормування. Незалежне і комплексне нормування шкідливих хімічних речовин (ксенобіотиків). Етапи гігієнічної оцінки хімічних сполук. Cхема токсикологічного експерименту. Основні параметри токсикометрії, методи їх визначення. Показники функціонального стану організму та окремих його систем при дії ксенобіотиків. Віддалені наслідки. Алергенна дія. Класифікація шкідливих речовин за ступенем токсичності і небезпеки.

Експрес-експериментальні методи обгрунтування гігієнічних нормативів ксенобіотиків. Поняття про комбіновану, комплексну, поєднану дію, методи оцінки. Науково-методична і законодавчо-нормативна документація (методичні рекомендації з гігієнічного нормування, переліки ГДК в об’єктах навколишнього середовища).

Рекомендована література

Основна:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995.- С. 138-142, 357-434.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 31-34.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. - С. 498-503.

4. Загальна гігієна . Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 308-318.

5. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної рооти з загальної гігієни та екології людини для студентів медичного факультету. Загальні питання гігієни та екології. Принципи гігієнічного нормування. Гігієна фізичних та хімічних чинників повітряного середовища/ За ред. В.І.Федоренко. – Львів. – 2005. – С. 28 – 39.

Додаткова:

1. Штабський Б.М., Гжегоцький М.Р. Ксенобіотики, гомеостаз і хімічна безпека людини. – Львів: Наутілус, 1999.- 308 с.

2. Токсикометрия химических веществ, загрязняющих окружающую среду /

Под ред. А.А. Каспарова и И.В. Саноцкого - М., 1986.- 428 с.

3. Трахтенберг И.М., Тимофиевская Л.А., Квятковская И.Я. Методы изучения хронического действия химических и биологических загрязнителей. – Рига: Зинатне, 1987. – 172 с.

 

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів (підготовчий етап заняття - 15%)

Контрольні питання

1. Визначення понять:

а) гранично допустима концентрація (ГДК); б) максимально допустимі рівні (МДР); в) допустима добова доза (ДДД); г) орієнтовно допустимий рівень (ОДР); д) орієнтовно безпечний рівень дії (ОБРД); е) гранично допустимий викид (ГДВ); є) гранично допустимий скид (ГДС).

2. Принципи гігієнічного нормування ксенобіотиків.

3. Принцип пороговості, поріг шкідливої і нешкідливої дії.

4. Поняття про лімітуючу ознаку шкідливості.

5. Поняття про незалежне і комплексне гігієнічне нормування.

6. Шляхи надходження ксенобіотиків в організм. Механізми знешкодження хімічних речовин в організмі.

7. Токсикометрія, токсикокінетика, токсикодинаміка. Основні параметри

токсикометрії.

8. Поняття про матеріальну, функціональну, змішану кумуляцію.

9. Назвіть основні фази патологічного процесу при гострій і хронічній дії

ксенобіотиків.

10. Поняття про віддалені наслідки: ембріотоксична, гонадотоксична, мутагенна,

тератогенна, канцерогенна дія.

11.Поняття про нейротоксичну, геронтогенну, атерогенну та алергенну дію

хімічних речовин.

12.Комбінована, комплексна, поєднана дія.