Епідемія, пандемія, епіфітотія, епізоотія (визначення, характеристика, приклади).

Епідемія — тип захворювання, яке є новим для даної популяції протягом періоду збереження імунної «пам'яті» та розповсюджується зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, засновуючись на нещодавньому попередньому досвіді (тобто числі нових випадків за одиницю часу). Термін епідемія використовується коли захворювання охоплює значні регіони.

Хвороба, що розповсюджується протягом епідемії, може бути як інфекційною, так і неінфекційною.

На сучасному етапі Україна віднесена до групи країн з епідемією туберкульозу. Щороку в Україні виявляють понад 37 тисяч хворих на туберкульоз, понад 10 тисяч осіб помирають від цієї хвороби, стільки ж стає інвалідами. Водночас епідемія ВІЛ/СНІД в Україні досягла масштабів, найнебезпечніших у Європі. Щодня в Україні 87 осіб інфікується ВІЛ та близько 50 помирає від захворювань, викликаних СНІДом..

Епізоотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Для тварин замість терміну «епідемія» часто використовується термін епізоотія.

В Україні серед ссавців найпоширенішими є епізоотії за сказом, туляремією, лайм-бореліозом, лептоспірозом.

Епіфітотія — широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території. Аналог епізоотії у тварин та епідемії у людей.

1976 г в СССР массовое развитие парши яблони и груши. эпифитотия пузырчатой ржавчины сосны веймутовой в США.

Пандемія — епідемія, що характеризується поширенням інфекційного захворювання на території усієї країни, територію сусідніх держав, а в окремих випадках і багатьох країн світу. Характеризується відсутністю імунітету в людства, або сироватки. Серед інфекційних захворювань, які набирали мастшабу пандемії чума, холера, грип.