Облік формування та руху статутного капіталу
Статутний капітал є складовою власного капіталу підприємства. Визначення власного капіталу наведено у П(с)БО 1 "Фінансова звітність" і П(С)БО 2 "Баланс". Для вивчення питань теми слід ознайомитись із основними положеннями П(с)БО 5 "Звіт про власний капітал".
Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Складові власного капіталу залежать від джерел формування. Внаслідок цього власний капітал можна поділити на 2 групи:
Вкладений капітал - сформований за рахунок внесків власників підприємства , а також внаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї).
Накопичений капітал- сформований в результаті господарської діяльності підприємства
Вкладений капітал включає такі елементи:
- зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);
- додатково вкладений капітал (емісійний доход, інші внески). До накопиченого капіталу засновників понад зареєстрований статутний капітал) відносяться такі елементи:
- нерозподілений прибуток (непокриті збитки);
- резервний капітал;
- інший додатковий капітал.
Статутний капітал підприємства формується його власниками (учасниками під час створення підприємства). Економічний зміст статутного капіталу полягає в тому, щоб забезпечити підприємство матеріальними ресурсами потрібними для початку його діяльності. Законодавством встановлено види господарських товариств, які в обов’язковому порядку повинні формувати статутний капітал та визначено мінімальний його розмір. До їх числа належать товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю, акціонерні товариства, страхові компанії. Для конкретних видів господарських товариств (за видами діяльності) встановлені спеціальні правила відносно мінімального розміру статутного капіталу і додаткові обмеження відносно складу внесків засновників (учасників).
Протягом терміну діяльності підприємства статутний капітал може змінюватись (збільшуватись або зменшуватись). На зміни в статутному капіталі впливають багато факторів, які виникають у процесі господарської діяльності підприємства, таких, як отримання чистого прибутку (збитку) за звітний період, розподіл прибутку, виправлення помилок і змін в обліковій політиці, переоцінка необоротних активів, внески учасників, вилучення капіталу та інші події, які безпосередньо призводять до збільшення або зменшення власних коштів підприємства, його чистих активів (загальна сума активів – зобов’язання = капітал). В обліку ці події можна відображати лише після внесення змін до Державного реєстру.
У Плані рахунків для обліку статутного капіталу підприємства, створення різних резервів та отримання фінансування використовуються рахунки класу 4. За кредитом рахунків відображається збільшення відповідних його елементів, а за дебетом – зменшення.
Формування статутного капіталу відображається на рахунку 40 “Статутний капітал". На момент реєстрації підприємства на весь розмір зареєстрованого статутного капіталу у статутних документах, складається проводка: дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”. Найбільш популярною організаційно-правовою формою серед підприємств є товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). На момент реєстрації ТОВ кожен з учасників (власників) повинен внести не менше 50% своєї долі у статутному капіталі, а протягом року після реєстрації, внести решту належних коштів, чи передати майно, яке має бути зараховане у статутний капітал. Якщо засновники не дотримуються таких вимог, статутний капітал підприємства повинен бути зменшений на розмір не внесених в термін внесків, а якщо це призведе до меншого, ніж встановлено законодавчо, розміру статутного капіталу, підприємство ліквідується. Фактичне внесення внесків відображається по дебету рахунків активів в залежності від виду внесених засобів та кредиту рахунку 46 “Неоплачений капітал”. Якщо внески вносяться матеріальними активами, їх вартість оцінюється за узгодженою власниками справедливою вартістю. На момент внесення усіх внесків кожним власником залишку на цьому рахунку вже не буде.
Приклад: Товариство з обмеженою відповідальністю “Салют” створене фізичними особами з метою виробництва шлакоблоку. Розмір статутного капіталу зареєстрованого у статутних документах становить 175000 грн.. Доля кожного з власників склала:
Крутов Н.Я. –70000 грн.. (10000 грн.. – грошима у банк, компресор для виробництва шлакоблоку справедливою вартістю 60000 грн..
Ухватов П.Н. – 25000 грн.. (сировина та матеріали для виробництва шлакоблоку справедливою вартістю 25000 грн..);
Раденко М.О. – 80000 грн..(приміщення для виробництва продукції справедливою вартістю 80000 грн..).
На дату реєстрації учасники внесли:
Крутов Н.Я – 3500 грн.. – в банк; компресор для виготовлення шлакоблоку справедливою вартістю 60000 грн..
Ухватов П.Н. – сировину і матеріали для виробництва шлакоблоку справедливою вартістю 20000 грн..
Раденко М.О – приміщення для виробництва справедливою вартістю 80000 грн..
Відображення наведених господарських операцій в обліку слід зробити таким чином:
На дату реєстрації підприємства: дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал” на суму 175 000 грн..
На момент внесення внесків:
Дебет 31”Поточні рахунки у банку”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 3500 грн..;
Дебет 15 “Капітальні інвестиції”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 60000 грн..;
Дебет 20 “Виробничі запаси”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 20000 грн..;
Дебет 15 “Капітальні інвестиції”, кредит 46 “Неоплачений капітал” на суму 80000 грн..
Наступне внесення внесків відображається аналогічними записами.
Ліквідація ТОВ відбувається у зв'язку з обставинами, вказаними у статті 19 Закону про господарські товариства. Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов’язаних з ліквідацією, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства і складання ліквідаційного балансу та фінансової звітності , покладається на ліквідаційну комісію, яка в триденний термін після її призначення повинна опублікувати в одному з офіційних органів преси інформацію про ліквідацію із зазначенням терміну подання кредиторами заяв про свої претензії. Якщо наявних коштів для розрахунку по своїх боргах підприємству не вистачає, воно розпродає частину свого майна і товарів.
На вартість реалізованих необоротних активів складаються проводки (при застосуванні обліку витрат рахунків 9 класу загального Плану рахунків):
Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 742 «Дохід від реалізації необоротних активів - на суму виручки від реалізації;
Дт 92 «Адміністративні витрати», Кт 641 «Розрахунки за податками» – на суму нарахованого податку на додану вартість;
Дт 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів», 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи» – на собівартість реалізованих активів;
Дт 13 «Знос необоротних активів», 10 «Основні засоби»,12 «Нематеріальні активи» – на суму зносу активів;
Дт 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів», Кт 20, 661, 65, 13 тощо – на суму витрат пов'язаних з реалізацією активів.
Реалізація продукції та товарів відображається у встановленому порядку, а сума нарахованого ПДВ відображається при застосуванні для обліку витрат рахунків 9 класу, по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати», а залишок нерозпроданих товарів, МШП, кошти резервного і соціальних фондів розподіляються між учасниками ТОВ пропорційно їхній частці у статутному фонді.. В обліку ці операції відображаються такими проводками:
Дт 441 «Прибуток нерозподілений», Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами» – на вартість МШП, товарів тощо;
Дт 672 «Розрахунки за іншими виплатами», Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 281 « Товари на складі» тощо;
Дт 43 «Резервний капітал», 42 «Дооцінка активів», Кт 441 «Прибуток нерозподілений» – на списані суми на фінансові результати;
Дт 441 «Прибуток нерозподілений», Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами» – на суми розподіленого між учасниками прибутку;
Дт 672 «Розрахунки за іншими виплатами», Кт 442 «Непокриті збитки» – на збитки від ліквідації.
Відображення сум повернення внесків до статутного фонду учасникам відображається записом:
Дт 40 «Статутний капітал», Кт 672 «Розрахунки за іншими виплатами».
В акціонерних товариствах (далі – АТ) формування статутного капіталу відображається в обліку в такому ж порядку, але облік змін статутного капіталу пов’язаний не з обліком внесків кожного учасника, а обліком акцій власної емісії. Особи, що підписалися на акції, повинні внести не менше 30% їх номінальної вартості, а якщо всі акції розподілені між засновниками, то –50%. Акціонери не можуть вимагати від АТ внесеного ними капіталу, за виключенням реорганізації та ліквідації товариства. Повертається споживча вартість капіталу шляхом продажу належних їм акцій на фондовому ринку.
Збільшення статутного капіталу АТ може здійснюватись шляхом:
1) збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
2) збільшення номінальної вартості акцій.
Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом:
1) зменшення кількості акцій (шляхом викупу частини власних акцій у акціонерів та їх анулювання);
2) зменшення номінальної вартості акцій.
У випадку зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій, акції попереднього випуску обмінюються на акції нового випуску з меншим номіналом у співвідношенні “один до одного”.
Приклад:Статутний капітал, який становив 100 000 грн.. (100 000 акцій, номіналом 1 грн..), за рішенням загальних зборів був зменшений на 50 000 грн.. тобто новий статутний капітал складає 50 000 грн.. (100 000 акцій номіналом 0,5 грн..). Таким чином, замість однієї старої акції номіналом 1 грн.. буде отримано нова акція номіналом 0,5 грн.. При цьому акціонерне товариство відшкодовує власникам збитки, пов’язані із зменшенням статутного фонду.
В бухгалтерському обліку ця операція буде відображена записом:
Дебет 40 “Статутний капітал”, кредит 672 “Розрахунки по інших виплатах” на суму 50000 грн..
Збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку відображається записом: дебет рахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”, кредит 40 “Статутний капітал”.
На кінець звітного періоду інформація про наявність і розміри власного капіталу наводиться у формах фінансової звітності №1 “Баланс” або № 1-М Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва.