Поняття та класифікація (види) міжнародних організацій

Глава 19. ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

З історії міжнародного права добре відомо, що тільки в середині XIX ст. під впливом об'єктивних потреб розвитку системи міжнародних відносин з'явилися постійно діючі міжнародні організації — так звані міжнародні адміністра­тивні союзи. Вони являли собою міждержавні організації з вузькою компетенцією, яка охоплювала, зокрема, питання міжнародного співробітництва у таких спеціальних галузях, як транспорт, пошта, зв'язок та ін. Організаційна структура цих міжнародних адміністративних союзів була слабороз­винута.

З прискоренням науково-технічної революції, інтенсифі­кації міжнародних економічних, науково-технічних, культур­них та інших зв'язків роль і значення міжнародних міжуря­дових організацій неухильно зростали, збільшувалася і їх кількість. Це стало характерною рисою світу другої полови­ни XX ст. Створення і діяльність міжнародних організацій регулюються загальновизнаними міжнародно-правовими принципами і нормами. Нині можна вважати, що право між­народних організацій є органічною частиною загального між­народного права і слугує одним із найбільш визначених ма­теріальних виявів побудови нового правопорядку. Проблема права міжнародних організацій розробляється такими відо­мими вченими, як Є. Т. Усенко, О. О. Шибаєва, С А. Малинін та ін. .

Говорячи про поняття міжнародної організації, слід за­значити, що в міжнародно-правовій літературі та міжнарод­ній практиці нерідко вживається узагальнюючий термін "міжнародний орган". Він охоплює три різні інститути між­народного права, за допомогою яких реалізується реальне міжнародне співробітництво суверенних держав. До них на­лежать:

• міжнародні конференції;

• міжнародні комісії і комітети;

• міжнародні організації.

Інститути міжнародного права мають родову спільність, доповнюють один одного, містять обґрунтування один одно­го. Це підтверджує історія їх становлення і розвитку. Відо­мо, що першими серед зазначених інститутів були міжнарод­ні конференції. Вони ведуть свій початок від конгресів мо­нархів XVII—XIX ст., що мали на меті післявоєнне врегулю­вання відносин між державами (наприклад, Вестфальский конгрес 1648 p., Віденський конгрес 1815 р. та ряд інших).

Поява міжнародних комісій належить до XIX ст. і пов'я­зана з забезпеченням судноплавства і рибальства на міжна­родних ріках, із діяльністю санітарних комісій і т. п.

І тільки у середині XIX ст. із сутності і діяльності міжна­родних конференцій і міжнародних комісій виникли міжна­родні адміністративні союзи, що є прообразом сучасних між­народних організацій. При цьому кожний із трьох зазначе­них інститутів дотепер зберігає своє місце у системі міжна­родних відносин. Правове становище цих інститутів також різне. Наприклад, для створення міжнародних комісій і комі­тетів використовуються два основні методи:

• організація автономного комітету або комісії на основі постанови всесвітньої конференції, органу міжнарод­ної організації або домовленостей між державами (Конференція з роззброєння та ін.);

• створення органу на основі міжнародного договору (угоди) (українсько-американська комісія Кучма — Гор і т. п.).

На відміну від інститутів міжнародних конференцій, між­народних комісій і комітетів інститут міжнародних міждер­жавних організацій своїми головними невід'ємними інституційними елементами має: договірну основу;

• постійний характер діяльності;

• внутрішньорганізаційний механізм.

Поряд із зазначеними невід'ємними інституційними еле­ментами міжнародної організації необхідно звернути увагу також на додаткові ознаки (елементи), що становлять саме поняття міжнародної організації. До них слід віднести:

• наявність певних цілей;

• самостійні права (та обов'язки), відмінні від прав (та обов'язків) держав-членів;

• заснування відповідно до міжнародного права; і поважання суверенітету держав-членів;

• міжнародна правосуб'єктність.

Виходячи з названих ознак (елементів) міжнародної ор­ганізації, можна дати таке її визначення.

Definitio: Міжнародна (міждержавна) організація — це об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору для виконання певних цілей, що має систему постійно діючих органів, які володіють міжнародною правосуб'єктністю, й засноване відповідно до міжна­родного права.

Говорячи про класифікацію міжнародних міжурядових організацій, слід звернути увагу на ту обставину, що вона неоднозначна. У сучасній міжнародній системі існують різні за значенням, реальною вагою і формальними ознаками між­народні міжурядові організації. У вітчизняній науці міжна­родного права до 1991 р. при розробці класифікатора міжна­родних організацій використовувалися переважно класовий та ідеологічний аспекти. Якщо відкинути цей підхід до пи­тання класифікації міжнародних міжурядових організацій (ММУО), то можна застосувати таку класифікацію:

1. Універсальні (всесвітні) ММУО (ООН, Ліга Націй).

2. Спеціалізовані установи ООН. До них належать: Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Всесвітній поштовий союз (ВПС), Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і куль­тури (ЮНЕСКО), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Міжна­родний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін.

3. Регіональні ММУО, серед яких:

3.1. Регіональні економічні ММУО: Організація євро­пейського економічного співробітництва (ОЄЕС, 1947 p.), Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), Європей­ське економічне співтовариство ("Спільний ринок"), Євро­пейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) та ін.;

3.2. Регіональні військово-політичні ММУО: Організація Північноатлантичного договору (НАТО), Со­юз Таїланду, Філіппін і Пакистану (СЕАТО), до 1991 р. Ор­ганізація Варшавського договору (ОВД) та ін.;

3.3. Регіональні економічно-політичні ММУО: Органі­зація американських держав (ОАД), Ліга арабських держав (ЛАД), Організація африканської єдності (ОАЄ), Організа­ція центральноамериканських держав (ОЦАД), Централь­ноамериканський спільний ринок (ЦАСР).

Застосовуючи інші оціночні підходи, можна виділити й інші класифікуючі ознаки, отже, відповідно можлива й інша класифікація ММУО.