Властивості паперу та картону

Структурні властивості паперу та картону

Загальну уяву про будову паперу (картону), як фізич­ного тіла, дають товщина, формат аркуша, маса квадратно­го метра, щільність та пористість, орієнтація волокон та гладкість (рис. 4.1).


Властивості паперу


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   
  Стуктурні     Оптичні   Механічн  
               
       
  Товщина     Білизна .     Міцність     Деформації  
                     
  Формат     Світлопроникність (прозорість)     На розрив   Зворотні  
                     
  Маса 1 м2     Засміченість     Видовження   Пружні  
                     
  Щільність     Глянець     На згин   Еластичні  
                     
  Пористість     На надрив   Незворотні (пластичні)  
             
     
  Орієнтація волокон     Поверхні до стирання   Залишкові  
               
  Гладкість  

§

о

О

о

О о

Із

І


 


Рис. 4.1. Властивості паперу та картону


т ся


166__________________________________________________________ Розділ 4

Товщина є основною характеристикою будь-якого аркушевого матеріалу й істотно впливає на механічні й оптичні властивості паперу (картону), а також на про­ходження його в друкарській машині. Наприклад, за інших незмінних умов зі збільшенням товщини зростають міцність паперу (картону), непрозорість, деформація стис­нення тощо.

Для друкування використовують папір товщиною від 0,03 до 0,25 мм. Матеріал товщиною до 3 мм називають картоном. Основна маса паперу для друку має товщину 0,07—0,1 мм. Товщину вимірюють на товщиномірі з точ­ністю за ГОСТ 27015.

Папір (картон) неоднорідний за товщиною, при його вимірюванні отримують середнє значення. Якість відбитків значною мірою залежить від однорідності товщини папе­ру (картону) в аркуші, стопі, рулоні. Відхилення за товщи­ною спричиняє дефекти в процесі друкування.

Формати рулонного та аркушевого паперу для друку­вання регламентує ГОСТ 1342. Для друкування викорис­товують папір шириною рулону 600, 700, 750, 840, 900, 1000, 1080, 1200, 1260, 1400 і 1680 мм та папір спеціальної шири­ни — 360, 420, 460, 510, 520, 640, 820, 1050, 1500 і 1800 мм. Формат аркушевого паперу — це розміри сторін аркуша у сантиметрах, де перша цифра показує ширину аркуша, а друга — його довжину. Існує три групи форматів: А — для друкарського паперу, В — для афіш і карт, С — для конвертів і папок (табл. 4.1).

Маса квадратного метра — другий важливий показ­ник, що характеризує папір (картон). При однаковому складі та ступені каландрування, маса квадратного метра пропорційна середній товщині аркуша. Папір для друку використовують масою від 30 до 250 г/м2. Матеріал, маса якого більше 250 г/м2 називають картоном. Масу 1 м2 паперу перевіряють за ГОСТ 13199.

Показник маси квадратного метра є основним при розрахунку необхідної кількості паперу (картону) для ви­дання, а також при визначенні ваги стосу паперу (див. табл. 4.2 та 4.3).

Знаючи масу квадратного метра та формат друкар­ського аркуша можна розрахувати за нескладною форму­лою потребу в папері для друкування тиражу видання:

" ^—, (4.1)

де а і Ь — розміри аркуша паперу, м;


МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ



Таблиця 4.1

 

      Нормативні формати паперу    
Доля Формат, Доля Формат, Доля Формат, Доля Формат,
аркуша мм аркуша мм аркуша мм аркуша мм
АО 841 х 1189 БО 1000x1414 CO 917 х 1297 D0 771 х1090
А1 594x841 В1 707 х1000 СІ 648x917 D1 545 х 771
А2 420 х 594 В2 500 х 707 С2 458 х 684 D2 385 х 545
A3 297x420 ВЗ 353 х 500 СЗ 324 х 458 D3 272x385
А4 210x297 •В4 250 х 353 С4 229x324 D4 192 х272
А5 148 х210 В5 176x250 С5 162x229 D5 136x192
А6 105 х 148 В6 125 х176 С6 114x162 D6 96 хіЗб
А7 74 х 105 В7 88x125 С7 81 х 114 D7 68 х96
А8 52 х74 В8 62x88 С8 57x81 D8 48x68
А9 37x52 В9 44x62 - - - -
А10 26x37 В10 31 х44 - - - -
All 18x26 ВИ 22 хЗІ - - - -
А12 13 х 18 - - - - - -
А13 9x13

Кількість аркушів водній тоні паперу


Таблиця 4.2



 

Вага 1 м2 паперу, г Кількість аркушів в 1 т паперу при форматі паперу, мм
600x840 600x900 700x900 700x1080 840x1080 840x1100
60 65 70 80 90 100 120 140 160 180 33068 30525 28344 24801 22046 19900 16534 14172 12400 11023 30890 28490 26455 23148 20576 18518 15445 13228 11574 10288 26455 24420 23201 19841 17636 15872 13228 11600 9920 8818 22046 20350 18897 16535 14698 13228 11023 9448 8267 2349 18373 16961 15748 13778 12249 11023 9186 7874 6889 6124 18038 16650 15461 13528 12025

Таблиця 4.3

 

  Вага стосу паперу (метричної стопи)*        
Вага 1 м2 Вага метричної стопи, кг при форматі паперу, мм  
паперу, г 600x840 600x900 700x900 700x1080   840x1080   840x1100
30,24 32,40 37,80 45,36   54,43   55,44
32,76 35,10 40,95 49,14   58,96   60,06
35,28 37,80 44,10 52,92   63,50   64,68
40,32 43,20 50,40 60,48   72,58   73,92
45,36 48,60 57,70 68,04   81,64   83,16
50,40 54,00 63,00 75,60   90,72   -
60,48 64,80 75,60 90,72   108,86   -
70,56 75,60 88,20 105,84   127,00   -
80,64 86,40 100,80 120,96   145,16   -
90,72 97,20 113,40 136,08   163,30  

* Тисяча паперових аркушів називається стосом паперу (метричною стопою).


168____________________________________________________ Розділ 4

V — обсяг видання у фізичних друкарських аркушах;

Т — тираж видання, тис. прим.; К — коефіцієнт відходу паперу на технічні потреби, % (визначається з довідкової літератури).

При друкуванні з одного боку цифру 2 в знаменник не вводять.

Потрібно також враховувати, що сорти паперу з одна­ковою масою квадратного метра можуть мати різну тов­щину аркуша і відрізнятися за жорсткістю.

Щільність паперу (картону) залежить від виду та сту­пеня помелу волокон, кількості наповнювача, ступеня ка-ландрування тощо. Наповнювач суттєво зменшує об'єм пор паперу (картону). Вміст наповнювача в папері (кар­тоні) характеризується зольністю. Так для друкарських сортів паперу показник щільності паперу знаходиться в межах від 0,5 до 1,35 г/м3. Щільність паперу тісно пов'язана з пористістю. Для характеристики пористої струк­тури паперу інколи використовують термін «пухкість» — величина обернена щільності.

Пористість — це ступінь заповнення міжволоконного простору паперу (картону) порожнинами. Чим більша по­ристість паперу (картону), тим менша його щільність. Висо­ка пористість паперу (картону) забезпечує добру вбирну здатність і, відповідно, впливає на швидкість закріплення фарби, але водночас при сильному вбиранні фарби, відбитки вихо­дять менш контрастними і насиченими. На щільнішому, менш пористому, папері (картоні) отримують чіткіше зображення.

Неоднорідність структури паперу (картону) пояснюєть­ся його багатокомпонентним складом та особливостями технології виготовлення. Папір (картон) є капілярно-пористим матеріалом. У процесі виготовлення паперу (картону), паперова (картонна) маса стрімким потоком надходить на сітку папероробної (картоноробної) машини, що швидко рухається. Тому властивості паперового (кар­тонного) аркуша в повздовжньому та поперечному напрямках будуть дещо різними. До того ж не треба забу­вати, що аркуш картону може складатися з декількох шарів. У напрямку вздовж руху сітки — машинному — папір (картон) має більшу міцність на розрив, ніж у поперечно­му. Це пов'язано з тим, що зусиллю, яке розтягує папір (картон) у машинному напрямку, протидіє більша кількість зв'язків, ніж у поперечному напрямку. А деформація при зволоженні та висушуванні, тобто зміна лінійних розмірів паперу (картону), буде значно більшою в поперечному напрямку.


МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ



Орієнтація волокна викликає і різну цупкість паперу (картону). У поперечному напрямку папір (картон) має меншу цупкість ніж у повздовжньому. При зволоженні структура паперу більше розширюється в поперечному напрямку, ніж видовжується в повздовжньому. За різни­цею цупкості можна визначити напрям волокон, шляхом порівняння ступеня провисання смужок паперу, вирізаних у повздовжньому та поперечному напрямках. Смужка, що вирізана в поперечному напрямку, звисає більше, бо папір у цьому напрямку має меншу цупкість (рис. 4.2, а). Напрям волокон можна визначити й іншими методами. Наприклад, якщо провести нігтем вздовж двох кантів паперу, то утворена хвилястість паперу покаже напрям волокна (рис. 4, б). При дослідженні на надрив, якщо двічі надірвати папір у перпендикулярному напрямку один відносно другого, то виникає в машинному напрямку глад­кий надрив, а в поперечному — рваний (рис. 4.2, в). На­прям волокна визначається за ГОСТ 7585.



Рис. 4.2.

Дослідження напряму

волокон:

а дослідження смужок

паперу;

б — проба нігтем;

в проба на надрив


Потрібно відзначити, що волокна розподіляються в тов­щині аркуша нерівномірно. Нерівномірно розташовуються частинки наповнювача, наприклад, вміст наповнювача зі зворотного боку на 15—18 % менший, ніж з лицьового. Тому лицьовий бік паперу, протилежний бокові, що кон­тактує з сіткою папероробної машини, буде рівнішим, ніж зворотний.

Все це необхідно враховувати при підготовці папе­ру (картону) до друкування та при використанні його в брошурувально-палітурному виробництві. Так, папір кра­ще фальцюється вздовж напрямку відливу. Для книжко­вих видань напрям волокон має бути паралельним до корінця блока, для того, щоб уникнути поперечних складок і хвилеподібності поверхні блока. Напрям волокон кар­ток, що стоять у комірках картотек на торцях, має бути повздовжнім, для того щоб не утворювався згин карток.



Розділ 4


повздовжнім, для того щоб не утворювався згин карток. При друкуванні напрям волокон має розміщуватися як це показано на рис. 4.3, де а — напрям волокон паперу при друкуванні — вони повинні розміщуватися паралель­но до корінця (/ — напрямок друку правильний — книга добре відкривається; 2 — напрямок друку невірний — аркуші хвилясті і відкриваються гірше); б — напрямок друку волокон паперу при виготовленні каталожних кар­ток (/ — правильний напрямок волокон паперу — картка не жолобиться; 2 — неправильний напрямок друку — картка вигинається); в — при друкуванні напрямок відли-



Рис. 4.3.

Значення напряму

волокон паперу

в технологічному

процесі


ву — паралельно вісі циліндрів.

Особливістю вітчизняного парку друкарських машин є перевага одно- та двофарбових півформатних машин (формату А2, В2). У той час як на ринку пропонується папір стандартних форматів, переважний напрямок воло­кон, у яких розташований уздовж довгого боку аркуша. Відповідно, при розрізанні паперу на потрібний формат, напрямок волокон в аркуші повертається на 90 °. При цьо­му напрямок волокон в аркуші стає перпендикулярним до твірної циліндра, що в кінцевому рахунку призводить до несуміщення фарб при друкуванні.

У більшості випадків у специфікації, що додається до паперу, вказано напрямок волокон в аркуші. За кордоном існують спеціальні позначення напрямку волокон; ВВ — короткий бік аркуша збігається з напрямком руху полот­на (поперечний напрям волокон); SB — довгий бік арку­ша збігається з напрямком руху полотна (повздовжній).

Особливо слід зважати на напрям волокон при виго­товленні етикеток, оскільки вони не повинні відокремлю­ватися від поверхонь, на які їх наклеюють. Тому напрям волокон для етикеток потрібно перевіряти шляхом зволо­ження зворотного боку. Вісь скручування етикетки в цьому випадку буде збігатися з напрямком волокон паперу» як


МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ



Таблиця 4.4. Напрям волокон при виготовленні етикеток


Етикетка (контретикетка)


Кольєретка


 






 

К о-с

X X

5 о

£8

Ш со

о.


ш

T- co

 

G Я О