Веснянки

Колядки і щедрівки

Це пісні, які виконувались на честь Різдва Христового, Щедрого Вечора і Водохреща. У них прославляється народження Ісуса Христа, возвеличується Божа Мати – Марія, вшановується трудівник – господар землі.

Звичай колядувати і щедрувати має глибоке коріння, що сягає в прадавні доісторичні часи. З прийняттям християнства ці звичаї та пісні, які їх супроводжували, пристосовувались до Різдвяних свят.

В Україні починали колядувати на Святий Вечір. Магією слова і дійством люди створювали образ багатства, щастя, миру і спокою у своєму домі.

Колядки і щедрівки дуже різноманітні за змістом і мотивами: біблійно-релігійні, хліборобські, військові, мисливські, казково-фантастичні, весільні.

Колядки: “Там на річці, на Іордані”, “Стоїть же, стоїть нова світлонька”, “В пана-господаря”, “Ой там за горою та за кам´яною”, “А у полі, в полі да й край дороги”.

Щедрівки, як і колядки, - це обрядові величальні пісні. У них звеличується людина за її любов до праці, до святої землі та до всього сущого на ній; прославляється добропорядність, милосердя, щедрість трудівника.

А я знаю, що пан дома А я знаю, що пан дома Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на весь вечір! Сидить собі кінець стола, А на ньому шуба люба, А в тій шубі калиточка, В тім калитці сім червінців, Усім дітям – по червінцю.

В цьому дворку, як у вінку У цьому дворку, як у вінку. Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров´я! Там господар, як виноград, Там господиня, як калина, Його сини, як соколи, Її дочки, як панночки, По саду ходили, сад садили, Сад садили, сад поливали – Вищий мене, кращий мене.

Щедрик, ведрик Щедрик, ведрик, винесіть вареник, Грудочку кашки, кілечко ковбаски. Винесіть книш, бо впустю в хату миш. Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу.

Веснянки

Веснянки – це весняні обрядові пісні, які оспівували прихід весни. У Галичині веснянки називають гаївками, ягілками, гагілками.

Веснянки співають від Благовіщення аж до Зелених Свят. Гаївки у Західній Україні виконують тільки на Великодньому тижні – під церквою або на гробках.

Веснянки і гаївки – це переважно пісні дівочі.

До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи, ігри та співи, у яких висловлюється бажання прискорити прихід тепла, а з ним – початок польових робіт, від яких залежав майбутній добробут хлібороба.

У пору пробудження природи, коли все цвіте, маює, а весняні гуляння такі веселі, щирі, задушевні, зав´язувалися знайомства, зустрічалися закохані, народжувалися мрії про одруження, про щастя у парі. Тому багато веснянок сповнені ліризмом, радісними сподіваннями, світлими надіями, бажанням щастя.

Веснянки: “Благослови, мати”, “А вже весна, а вже красна”, “Ой вийди, місяцю”, “Ой кувала зозуленька”.