Соціально-побутові (суспільно-побутові) пісні

У суспільно-побутовій ліриці відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя, класовими суперечностями, боротьбою проти іноземних загарбників та феодально-капіталістичного гноблення. Узяті в сукупності, ці пісні дають широку, правдиву картину історичного буття народу. У них особливо виразно виявляються його волелюбність, ненависть до насильства й експлуатації, мрії про справедливий суспільний лад.

Жанрово-тематичне розмаїття:

§ козацькі;

§ чумацькі;

§ кріпацькі;

§ солдатські;

§ бурлацькі;

§ заробітчанські.

 

Козацькі пісні

Козацькі пісні виникли в ХУ-ХУІ ст. з появою козацтва й увібрали в себе інформацію про історичні реалії доби: боротьбу з нападниками, перемоги й поразки козацького війська, чужинську неволю, рабство.

Козацькі пісні витворюють ліричний образ козака – типового представника Запорізької Січі, передають романтику козацької волі.

Найпоширеніші теми козацьких пісень:

§ прощання козака з рідними та його від΄їзд із дому;

§ мотив ностальгії за рідною домівкою;

§ мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові;

§ тема смерті.

Козацькі пісні:

«Гомін, гомін по діброві» «Ой на горі та женці жнуть» «Стоїть явір над водою»

«А вже літ більш двісті» «Їхав козак містом» «Козак від΄їжджає»

У цих піснях звеличена воля, воїнська звитяга, патріотичний дух, безстрашність, відданість справі національного визволення; оспівано козацьку славу.

У козацьких піснях використовуються традиційні для українського фольклору символи:

калина – символ України;

явір – молодий хлопець, козак, лицар;

могила – своєрідний оберіг козацької слави.