Симфонія № 1

D-dur

Створювалася з 1884 по 1888 рік. Прем’єра відбулася у Будапешті під назвою “Титан” (за одноіменним романом Жана Поля). З романом симфонію споріднює ідея гармонії наївного юнака з природою, тема трагічних зіткнень ідеалів з дійсністю. Ранньоромантичний зміст роману композитор збагатив, він втілив, за його словами, “повну сил героїчну людину, його життя та страждання, боротьбу, опір долі”. В процесі попередньої роботи композитор дав частинам симфонії програмні назви:

Перший том “З днів юності”:

1. Весна без кінця;

2. На усіх вітрилах.

Другий том “Людська комедія”:

1. Траурний марш в манері Калло;

2. З пекла в рай.

Але програмність Малера значно відрізняється від сюжетно-літературної програмності Берліоза або Штрауса. Для Малера головне – це загальна ідея, “симфонічна концепція”. Програмні назви підбираються вже потім, для роз’яснення задуму слухачам. В остаточному варіанті Малер зняв програмні назви, довіряючи слухацькому сприйняттю.

В симфонії велике місце займають образи природи, особливо в першій частині. “У Малера ставлення людини до природи дано у розрізі активному та героїчному. Природа розв’язує сили людини, укріплює його мускули для боротьби. Пасторальне у Малера постійно переходить у героїчне” (І. Соллертинський). Основна тема симфонії – становлення особистості.

І частина – сонатне allеgro, D-dur.

Вступ - пасторального характеру. Картина пробудження природи. Тема природи – низхідні кварти у дерев’яних духових на тлі органного пункту, “мотив зозулі” (ця інтонація низхідної кварти об’єднує тематизм усіх чотирьох частин), перегукування мідних.

Друга тема – “підземних сил” – темна, “повзуча”, у низькому регістрі – протистоїть світлим початковим темам.

Експозиція цілком побудована на інтонаціях другої пісні з “Пісень мандрівного підмайстра”, пройнята народо-пісенною стихією. Форма – подвійна варіантна експозиція: АВС – перша строфа, А1ДС1 – друга строфа. АВ – головна партія, С – зв’язуюча партія, А1Д – побічна партія, С1 – заключна.

Розробка має 4 розділи:

перший – на темах вступу, новий мотив колискової;

другий – розробковий, тема головної п., нова тема у хора валторн, мотив колискової;

третій – становлення теми фіналу, кульмінація – набат;

четвертий – близький до другого розділу.

Реприза та кода – це єдина хвиля динамічного наростання, де стверджуються усі теми юнака-підмайстра.

ІІ частина – грубуватий австрійський лендлер A-dur. Форма складна тричастинна. Основна тема близька до пісні Малера “Ганс і Грета” – з енергійною квартовою інтонацією та акцентованим затактом.

Тріо F-dur – ліричне, вишукане, граціозне, це томний віденський вальс. Фактура складна, співуча. Це полімелодійний комплекс: скрипки, гобой, віолончелі пиццікато (характерний ритм віденського вальсу – половинна, чверть).

ІІІ частина – d-moll. Написана під враженням від картин та гравюр французького художника епохи Відродження Жака Калло, одного з засновників гротеску в образотворчому мистецтві. Другий виток художнього задуму композитора – дитячий лубок “Поховання мисливця”, де лісові звірки ховають мисливця.

Композитор намагався втілити таємну радість під маскою скорботи – траурна музика переплітається з трактирними веселощами.

Форма складна тричастинна А В А₁ С А₂ А₃ А₁

А– мінорний варіант вуличного наспіву “Братику Мартін” в основі одинадцятиголосного канону. Карикатурний характер траурного маршу підкреслюється тембровими парадоксами: контрабас з сурдиною у високому регістрі, фагот у високому регістрі, флейта – у низькому “Все повинно звучати неясно та глухо, ніби перед нами проходять тіні” (Малер).

В – цигансько-угорські танцювальні награвання, вносять контраст у сферу низького.

С – тріо G-dur – світла, пісенна тема з пісні “Блакитні очі” (автоцитата). Вона звучить як спогад про прекрасне та вносить яскравий контраст між низьким та піднесеним.

В репризі – знов траурна хода, яка поступово віддаляється.

Конфлікт між автором-героєм та світом людської комедії втілився у протиставлення пародії на чужу банальну музику та цитати з свого твору.

Кульмінаційний центр всієї симфонії – ІV частина (а-moll-D-dur) драма надбання істини. Форма – сонатне allegro.

Вступ – вихор пасажів струнних та патетичні оклики мідних. “Як блискавка з темних хмар, як крик пораненого у саму глибину серця” (Малер).

Тема головної партії (f-moll) – рішуча, вольова, з рисами маршу та призивними інтонаціями (вперше була у розробці першої частини). Звучить у духових мідних інструментів на тлі пасажів у струнних.

Побічна партія (Des-dur) – кантиленна, палка, у дусі романтичної оперної арії, нагадує млосний ліричний образ з тріо другої частини. Форма – дві строфи з доповненням.

Розробка-реприза – єдиний комплекс тем.

Три хвилі розвитку – це три етапи боротьби за надбання істини. На гребні кожної хвилі з’являється нова група тем піднесенно-хорального складу – теми істини. Квартові інтонації вказують на спорідненість з темами природи.

Реприза дзеркальна. Побічна партія – F-dur, головна – f-moll.

Кода – D-dur – гімнова, урочиста, переможна. Висхідний гімновий мотив у мідних – це мотив надбання істини. Герой стверджує віру в майбутнє.

 

Самостійна робота №4

Тема:Творчість Г.Малера.

Мета: ознайомитися з життям та творчістю великого австрійського композитора – симфоніста другої половини ХІХ–поч.ХХ ст. Г. Малера.

ПЛАН

1.Відображення в творчості протиріч та конфліктів епохи.

2.Стилістичний зв’язок вокальної та симфонічної творчості.

3.Характеристика основних етапів життєвого і творчого шляху.

4.Стильові традиції пізнього романтизму та експресіонізму.

5. Значення малерівського симфонізму ,який підвів підсумок розвитку жанру та став якісно новим явищем.

Література:

1.Істория зарубежной музыки,вып.5,ред.Нестьев И.–М.,1988,с228–296.

2.Неболюбова Л., Музыкальная культура Германии и Австрии на рубеже 19–20 века.-К.,1990,с.15–42.

Навчальний посібник з світової музичної літератури. Укладач –

Остапенко О. Н. Сєверодонецьк, 2004, с11–14.

Завдання: підготуватися до опитування.

Самостійна робота №5.

Тема: Г. Малер. Особливости симфонії №1.

Мета: Ознайомитися з особливостями задуму, драматургії, музичної мови симфонії №1.

ПЛАН

1.Історія створення. Тип літературної програмності.

2.Зв’язок із циклом для голосу та оркестру «Пісні мандруючого підмайстра».

3.Становлення ідеї «набуття істини»,наскрізний розвиток тематизму.

4.Значення гротескних образів.

5.Жанрові витоки тематизму.

Література:

1.Барсова И.,Симфонии Малера.– М.,1976.

2.Неболюбова Л., Музыкальная культура Германии и Австрии на рубеже 19–20 веков.–К.,1990,с.15–42.

3. Навчальний посібник з світової музичної літератури. Укладач – Остапенко О. Н. Сєверодонецьк, 2004, с.15–18.

Завдання: Скласти тези.