Післябукварний період навчання грамоти.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом ділиться на три періоди – добукварний, букварний та післябукварний. Кожен із них реалізує відповідні програмні вимоги.

Основне завдання післябукварного періоду – систематизувати знання, уміння й навички з читання і письма, здобуті першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний перехід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками “Читанка” та “Українська мова”.

На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку за “Читанкою”. Матеріалом для читання є зв'язні прозові і віршові тексти, на основі яких учитель формує вміння опрацьовувати їх: ділити на логічно завершені частини, читати й переказувати частинами, вибірково, в особах тощо. Значна увага приділяється виразності читання тексту.

Тексти букваря післябукварного періоду створюють основу для розвитку мовлення школярів. За ними проводять вступні і підсумкові бесіди, переказування, стисле і близьке до тексту, продовження тексту за уявою або за інформацією, одержаною на дану тему з дитячих книжок, радіо- і телепередач, кінофільмів тощо.

Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійності і читацької активності. У цей період учні ознайомлюються з творами найвидатніших українських і російських письменників, тому на уроці можуть звучати тексти не тільки з букваря, а й з окремо виданих художніх книжок цих авторів.

З метою відпрацювання способів читання (цілими словами, зв'язно) та техніки (швидкості, виразності, правильності, усвідомленості) учитель використовує в роботі різноманітні дидактичні матеріали з читання, періодичні дитячі видання, ілюстровані книжки для дітей, а також навчальні посібники, призначені для позакласного читання в 1 класі.

Уроки читання в післябукварний період тісно пов'язуються з уроками письма. Так, на уроках читання учням пропонується на дошці по кілька речень, записаних рукописним шрифтом, а на уроках письма практикується списування з друкованого шрифту слів, словосполучень і речень. На всіх уроках післябукварного періоду застосовуються аналітико-синтетичні вправи з різними мовними одиницями: реченнями, словами, звуками.

На уроках письма учням пропонують вправи з посильним орфографічним навантаженням: коментоване списування, списування слів зі вставлянням пропущених літер, різні за способом сприйняття види мовного матеріалу навчальних диктантів, серед них – зорові, зорово-слухові, попереджувальні, пояснювальні, письмо з пам'яті тощо.

Для реалізації завдань післябукварного періоду для першокласників створено навчальний посібник “Післябукварик” (Вашуленко М. С, Науменко В. О., Захарійчук М. Д.), який орієнтує вчителя на завершальному етапі опанування учнями грамоти на інтегрування навчальної роботи учнів з усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності, передбачених програмою. Ці можливості розкриваються передусім у роботі над зв'язним текстом, переважно художнім, який учні сприймають на слух, виконують ряд завдань, спрямованих на усвідомлення його змісту, теми і мети, у процесі розкриття лексичного значення і відтінків слів, наповненні їх образним змістом (аудіювання); у вільних висловлюваннях за змістом почутого і прочитаного тексту (говоріння); у закріпленні графічних та елементарних орфографічних умінь на мовному матеріалі (слів, словосполучень, речень), узятому з опрацьованого тексту.

На лівій сторінці розвороту під назвою “Щоб уміти читати і більше знати” до кожного уроку пропонуються вправи, які ґрунтуються на опрацюванні складів, слів, словосполучень, речень, узятих із тексту. Учні самостійно утворюють пари слів, практично засвоюючи їх лексичну і граматичну сполучуваність, удосконалюючи граматичний лад свого мовлення, виконують словниково-логічні вправи, опрацьовують емоційно забарвлені слова, спостерігають за значенням спільнокореневих слів, за вживанням у тексті контекстуальних синонімів (без ознайомлення з термінами), виконують логічні завдання з орфографічним навантаженням на відновлення відомих з тексту слів і речень з пропущеними окремими літерами, складають з букв певного слова низку інших слів, виконують інші цікаві мовні вправи.

Окремим елементом на сторінках посібника є скарбничка слів, яка сприяє тлумаченню, збагаченню й уточненню словникового запасу дітей, розвиває їхнє мовне чуття, привертає увагу до вживаних у нашій мові слів і сталих словосполучень, метафор, епітетів, порівнянь, які увиразнюють мовлення, роблять його привабливим, емоційним.

Системно відбувається ознайомлення учнів із засобами інтонаційної виразності говоріння і читання, формування вмінь користуватися ними: логічний наголос, пауза (виділи голосом, кому саме і що несла весна; для цього роби паузу після кожного слова, підвищуй і понижуй голос так, як показують стрілочки; виділи голосом, що саме сховалося під листком); тон (передай голосом захоплення; спробуй передати зацікавленість, здивування; прочитай це речення ніжно; прочитай так, як муркоче котик, коли задоволений засинає; який звук у слові джмелик допомагає уявити його політ над квітами? та ін.).

У післябукварний період навичку читання і письма, розвиток мовлення доцільно вдосконалювати на фольклорних творах різних жанрів.

У цей період відпрацьовують і закріплюють написання складних за конфігурацією великих букв (Б, Д, Ф, буквосполучень Дж, Дз), а також найпростіших орфограм і пунктограм. Ефективному засвоєнню цього матеріалу сприяє списування за зразком. На сторінках “Післябукварика” подано матеріал для списування за зразком, який сприятиме закріпленню таких простих орфограм, доступних першокласникам на завершальному етапі опанування грамоти:

– велика буква в іменах людей, по батькові, прізвищах; у назвах відомих міст, річок;

– велика буква на початку речення;

– вживання в словах знака м'якшення;

– вживання букв я, ю, є, ї у їх звукових значеннях;

– звукове значення букви щ;

– буквосполучення дж, дз, їх звукові значення;

– вживання апострофа.

Поряд з переліченими орфограмами (фонетико-графічного змісту) першокласники одержують практичні відомості з пунктуації, а саме:

– кома при переліку та при звертанні;

– крапка, знак питання, знак оклику в кінці речення.

Вправи для списування, які містять відповідні орфограми, умовно можна поділити на дві групи. До першої групи належать ті, що побудовані на матеріалі для читання, а саме: виписати з тексту слова із зазначеними орфограмами; списати речення, у кінці яких поставлено певний розділовий знак; назвати звуки у виділених словах; доповнити речення словами з тексту; поставити питання до виділених слів тощо. До другої групи належать вправи, які охоплюють такі види роботи, як: вписати пропущені букви, склади, слова; із поданих слів скласти речення; з окремих складів зібрати слово, слова; дати відповіді на запитання за зразком; знайти й вилучити зайве слово; записати речення, текст, замінивши в ньому малюнки відповідними словами тощо.

У процесі самостійного списування, як і в букварний період, варто дозволяти учням, а інколи навіть вимагати напівголосно проговорювати, продиктовувати собі слова тексту

return false">ссылка скрыта

складами чи первинними, найменшими умовними одиницями читання: ка-з-ка, за-й-чи-к, га-р-бу-з. Перевірку виконаної роботи, тобто порівняння написаного зі зразком, доцільно проводити, використовуючи різні форми: самостійну, парну, колективну.

Учитель на уроці, а вихователь у групі продовженого дня розвиває в дітей читацьку активність і самостійність, прищеплюють любов до книжки, за її допомогою розширює уявлення, здобуті дітьми на уроках з текстів Букваря. Учитель разом з вихователем і батьками готує першокласників до свята “Прощання з Букварем”, яким і завершується для першокласників період навчання грамоти.