Методика вивчення мір часу.

Завдання вивчення мір часу:

- сформувати часові уявлення;

- ознайомити з годинником та сформувати уміння ним користуватись;

- навчити виконувати перетворення та арифметичні дії з іменованими числами.

Явища і життєві ситуації, під час яких діти розуміють часові уявлення: зміна дня і ночі, пір року, назви днів тижня тощо. Крім того потрібно звернути увагу на конкретність мислення дітей особливо в часових уявленнях (діти часовий еталон співвідносять з певним змістом: середа, тому що ходжу на музику тощо).

Фактори, що допомагають формувати відчуття часу:

- знання часових еталонів;

- відчуття дітьми тривалості часових інтервалів;

- розвиток у дітей уміння оцінювати часові інтервали без годинника на основі відчуття часу.

Розвивати відчуття часу доцільно на інтервалах 1, 3, 5, 10 хвилин.

Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень та їх практичної діяльності.

Година – це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина – це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел, прочитати певну кількість слів або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час. На цьому ж уроці діти записують співвідношення між одиницями вимірювання часу: 1 доба = 24 год; 1 год = 60 хв; 1хв = 60с.

Етапи вивчення мір часу:

На підготовчому етапі часові уявлення формуються перш за все у процесі практичної діяльності: режим дня, календар природи, послідовність подій під час читання казок, дата тощо. Учні повинні бути обізнані з назвами днів тижня, місяців, уміти визначати за годинником ціле число годин.

У 3 класі учні ознайомлюються з секундою, хвилиною, годиною, сторіччям. В учнів формуються уміння користуватись годинником як 12 годинним вимірюванням, так і з 24 – годинним.За допомогою моделі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час.

У 4 класі учні ознайомлюються з новими мірами часу: сторіччя, тисячоліття та узагальнюють знання про міри часу.

У процесі вивчення теми учні повинні бути обізнані з таблицею мір часу, знати напам'ять співвідношення з таблиці, виконувати роздроблення та укрупнення мір, виконувати арифметичні дії.

На етапі закріплення розв'язуються різні види задач на тривалість подій.

Наприклад, задача. Яра пшениця дозріває за 90 днів. Пшеницю посіяли в полі 12 травня. Коли потрібно збирати врожай?

Під час вивчення теми організовуються різні види позакласної роботи пізнавального змісту: бесіди, ранки тощо.

У третьому та четвертому класі учні виконують укрупнення та роздроблення мір часу, додавання та віднімання, множення на число.

Під час перетворення мір довжини доцільно використовувати алгоритми.

Алгоритм роздроблення:

1. Визначити скільки менших мір міститься в потрібній більшій мірі.

2. Помножити дане іменоване число на цю кількість.

3. При роздробленні складеного іменованого числа результати перетворень додати.

Алгоритм укрупнення:

1. Визначити, скільки менших мір міститься в потрібній більшій мірі.

2. Поділити дане іменоване число на цю кількість. Для розвитку мислення доцільні вправи виду:

Поставити міри часу на місті "віконець"

1□ = 10□ 1□ >10□ 1□ = 100□

Для зацікавленості учнів доцільно:

- організувати екскурсії для ознайомлення з різними видами терезів;

- ознайомити учнів зі старовинними мірами маси;

- розв'язувати задачі з природничими сюжетами (маси тварин, використання води тощо).

Об'єктивні труднощі, а саме, двояке розуміння і вживання часових термінів(час розуміється як тривалість і як хронологічний); співвідношення між мірами часу являють собою залишки 6-десяткової системи числення. Учні допускають помилки виконуючи перетворення в десятковій системі.