ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО КУРСОВУ РОБОТУ

4.1 Після виконання курсової роботи, не пізніше, ніж за 2 тижні до початку екзаменаційної сесії, курсант подає керівникові звіт, який має містити в собі опис таких питань:

- стан проблеми за літературними даними, мету та задачі роботи;

- методика експерименту;

- теоретичні і експериментальні результати та їх обговорення;

- висновки (підсумки);

- перелік посилань.

4.2 Обсяг основної частини звіту (див. п. 4.3.1 та 4.3.6) складає до 20-25 сторінок рукописного тексту, з них 5-7 сторінок відводиться на аналітичний огляд літератури, а 3-4 сторінки на методику. Треба уникати докладного опису літературних даних та стандартних методик. Особливу увагу необхідно приділити новизні методик, які розроблялись (використовувались), а також новизні, науковій та практичній цінності одержаних результатів.

4.3 При оформленні звіту треба керуватись наступними правилами:

4.3.1 Звіт містить такі складові: ввідну частину, основну частину та додатки. До ввідної частини входять структурні елементи: титульний аркуш (див. додаток А), реферат або анотація (додаток В) та зміст (додаток Г). Структура основної частини описана нижче (п.4.3.5). Додатки до звіту складається у разі необхідності. Рекомендації про їх оформлення викладені у п.4.3.18.

4.3.2 Реферат містить відомості про обсяг звіту (кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, джерел інформації та додатків), текст реферату, а також перелік ключових слів. У тексті реферату слід коротко схарактеризувати: об’єкт дослідження, мету роботи, методи дослідження і апаратуру, основні результати роботи, відомості про застосування одержаних результатів. Ключові слова характеризують зміст звіту і включають 5-15 слів та словосполучень у називному відмінку, написаних з абзацу великими літерами в рядок через коми. Перелік ключових слів розміщується після тексту реферату. Не рекомендується вживати в рефераті незагальновизнані скорочення науково-технічних термінів.

Обсяг реферату - не більш 500 слів. Рекомендується розмістити реферат на одній сторінці формату А4. Реферат складається українською, російською та англійською або німецькою чи французькою мовами. В додатку Б наведено приклади оформлення реферату.

4.3.3 У звітах, що містять інформацію дослідницького характеру замість реферату складається анотація. Вона, як і реферат, містить дані про обсяг звіту, текст анотаціі, а також перелік ключових слів. У тексті анотації містяться дані про ті питання, що розглядались у курсовій роботі згідно з п.п. 1.4 та 2.2. Анотації складаються українською та російською мовами. У додатку В наведено приклади оформлення анотацій.

4.3.4 Зміст розміщується після реферату (анотації). У змісті наводяться структурні елементи звіту в такій послідовності: вступ, найменування розділів та підрозділів основної частини звіту, висновки або підсумки, перелік посилань, а також додатки з зазначенням номерів сторінок, з яких починається кожний з вказаних елементів. Номери сторінок мають бути написані так, щоб розряди чисел були розміщені один під другим. Слово “сторінка” або його скорочення не пишуть. Між закінченням назви структурного елементу звіту і номером сторінки рекомендується ставити крапки. Найменування розділів та підрозділів і інших структурних елементів звіту пишуться у змісті малими літерами (крім першої великої). Приклад оформлення змісту наведено у додатку Г.

4.3.5 Основна частина містить такі розділи та елементи:

- вступ;

- аналітичний (літературний) огляд, в кінці якого наводиться обґрунтування вибраного напрямку (формулювання задач роботи);

- опис методик експерименту або розрахунку;

- результати роботи та їх обговорення;

- висновки (підсумки);

- перелік посилань.

У вступі коротко характеризується сучасний стан науково-технічної проблеми (питання), що опрацьовується у роботі, розкривається актуальність і новизна даної теми. Обсяг вступу не повинен перевищувати двох сторінок. Вступ не поділяють на пункти.

4.3.6 Текст основної частини звіту розподіляють на розділи, підрозділи і пункти. Розділи нумеруються в межах усього звіту арабськими цифрами. Номер підрозділу складається із номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, які розділені крапкою, наприклад: 2.1 (перший пункт другого розділу). Номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, які розділені крапками, наприклад: 2.1.3 (третій пункт першого підрозділу другого розділу).

4.3.7 Розділ і підрозділ повинні мати найменування (заголовки). Пункти також можуть мати заголовки. У цьому випадку їх рекомендується поділяти на підпункти, що нумеруються в межах пункту, наприклад: 2.1.3.4 (четвертий підпункт третього пункту першого підрозділу другого розділу).

Слід пам’ятати, що заголовки наступних структурних елементів звіту не нумеруються: РЕФЕРАТ (АНОТАЦІЯ), ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ (або ПІДСУМКИ), ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. Ці структурні елементи, як і розділи звіту, необхідно починати з нової сторінки. Заголовки розділів друкують симетрично до тексту, а заголовки підрозділів починають з абзацного відступу. Крапки в кінці заголовків не ставлять (див. також п.4.3.19).

4.3.8 Формули розміщують симетрично тексту, залишаючи вище та нижче по одному вільному рядку. Нумеруються формули у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, що розділені крапкою. Номер формули наводять на правому боці аркуша на рівні формули у круглих дужках, наприклад:

 

p = k T n , (1.3)

 

де k- постійна Больцмана, Т- температура, n – молекулярна концентрація газу. Пояснення кожного з символів, що входять до формул, можна розміщувати окремими рядками.

4.3.9 Ілюстрації(схеми, графіки, креслення) мають бути виконані відповідно з вимогами стандартів ЕСКД. Експериментальні дані на графіках треба наводити з урахуванням похибок. Приклади оформлення графіка та схеми наведено у додатку Е.

На фотографіях мікро- і макроструктур або поряд з ними необхідно приводити лінійний масштаб: відрізок прямої, над яким вказується його реальний розмір на об'єкті. На електронограмах, рентгенограмах та дифрактограмах рекомендується вказувати індекси дифракційних максимумів.

Iлюстрації іменують рисунками. Їх розміщують на аркушах формату А4 (210х297 мм.). Як виняток, дозволяється розміщувати ілюстрації на аркушах більшого формату, наприклад, при необхідності показу дифрактограм, панорамного монтажу мікроструктур і т. ін.

Ілюстрації нумерують у межах розділу. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, які розділені крапкою. Ілюстрація повинна мати найменування (заголовок), розташоване під нею. У разі необхідності, ілюстрація забезпечується пояснювальними даними, що розміщуються між рисунком та його найменуванням. Номер ілюстрації містять після слова “Рисунок” на одному рівні з найменуванням (див. додаток Е).

4.3.10 Таблиця є однією з форм узагальненого подання цифрових або інших даних. Рекомендується надавати таблиці змістовний заголовок, який розміщується над таблицею. Таблиця нумерується у межах розділу, наприклад: Таблиця 3.2 (друга таблиця третього розділу). Напис “Таблиця 3.2” містять зліва над таблицею на одному рівні з заголовком, наприклад : Таблиця 3.2 - Дані про фазовий склад зразків. Докладні рекомендації щодо оформлення таблиць наведено в [3]. Розміщені у додатку К таблиці можна використовувати при написанні звіту як приклад їх оформлення.

4.3.11 Ілюстрації і таблиці розміщують, як правило, після першого посилання на них в тексті. Розміщення рисунків і таблиць на аркуші має бути таким, щоб можна було їх читати без оберту звіту або з обертом по годинниковій стрільці.

4.3.12 Переліки, які є в тексті, рекомендується oформляти на такий зразок: перед кожною позицією переліку ставиться дефіс або а),б),в) і т.д., а якщо потрібен другий рівень деталізації, використовується числова нумерація -1),2),3) і т.д., наприклад:

 

а)

б)

1)

2)

3)

в)

4.3.13 Одиниціфізичних величин повинні відповідати міжнародній системі одиниць СІ. При необхідності використання одиниць, які не входять до СІ, рекомендується зробити переклад цих одиниць в одиниці СІ. У додатку К наводяться списки основних, додаткових та найбільш вживаних похідних одиниці СІ, а також співвідношення для перекладу деяких одиниць у СІ. Більш докладні відомості з цих питань можна знайти у посібнику [1].

4.3.14 Дозволено використовувати тільки загальновизнані скорочення: і т.д. - і так далі; і т.п. - і тому подібне; і та ін. - і такі інші; р. - рік; рр. - роки). Більш докладний перелік скорочень наведено в [3].

4.3.15 Увисновках коротко формулюються основні результати роботи. Текст висновків слід поділяти на пункти, які нумеруються арабськими цифрами. Як приклад, наводимо один з пунктів висновків: “3. Показано, що оптимальною температурою старіння сталі є 750 0 С. Сталь, яка пройшла запропоновану термічну обробку, може використовуватись при температурі 650-700 0 С та навантаженні 350 МПа не менш 15000 годин”. Більш докладний приклад написання висновків наведено у додатку Д.

4.3.16 У звітах про курсові роботи, виконані у 5 та 6 семестрах, замість висновків дозволяється формулювати підсумки. Приклад написання підсумків наведено у додатку Д.

4.3.17 У перелік посилань включають всі джерела (книги, статті, дисертації, патенти і т.п.), які слід розміщувати за чергою проходження посилань в тексті звіту. При згадуванні будь-якого джерела інформації в тексті треба наводити його порядковий номер за переліком, замикаючи цей номер у квадратні дужки, наприклад: “Вимірювання магнітної індукції здійснювалось на балістичній установці БУ - 3 за методикою, яку описано у роботі [19]”. Усі посилання на використані літературні дані курсант має ретельно перевіряти за першоджерелами. Треба пам'ятати, що помилки в переліку посилань можуть суттєво ускладнювати або навіть робити неможливим пошук джерела користувачами звіту. Не слід посилатись на джерела, з якими ви не знайомились. Бібліографічний опис використаних джерел повинен бути достатньо повним для одержання інформації про предмет джерела і для його пошуку.

Бібліографічний опис джерела складається з елементів, що містять інформацію про джерело. Елементами опису є відомості про автора (авторів) - їх прізвища та ініціали, назва статті ( книги), найменування журналу (збірника), місце і рік видання та ін.

Елементи опису джерела мають такі умовні роздільні знаки:

а) / (похилу рису) - перед прізвищем першого автора (у описах за назвою джерела);

б) : (двокрапку) - перед відомостями, які відносяться до назви статті (книги) і перед найменуванням видавництва або видавничої організації;

в) , (кому) - між прізвищами авторів, а також перед роком видання книги;

г) // (дві похилі риси) - перед відомостями про документи (журнал, збірник), в якому вміщено складову частину (статтю, реферат);

д) . - (крапку, тире) - перед показанням року видання, номера тому, номера випуску журналу, а також сторінки, з якої починається стаття.

е) - (тире)- між номерами сторінок, на яких надруковано складову частину (статтю , доповідь тези і т. ін.).

Усі посилання наводяться у переліку мовою оригіналу. При посиланні на розміщений у мережі Інтернет електронний варіант друкованої статті, бібліографічний опис доповнюється URL адресою ресурсу. Якщо стаття існує тільки в електронному виді, але на спеціалізованому сервері, то бібліографічний опис виконується за правилами, зазначеним для даного ресурсу. Приклади описів джерел інформації наведено у додатку Ж.

4.3.18 У додатки рекомендується включати допоміжні матеріали: виведення формул, проміжні математичні докази і розрахунки, додаткові таблиці, описи приладів і апаратури, алгоритми і програми розрахунків на ПЕОМ. Додатки позначають у межах звіту великими літерами абетки, наприклад: Додаток А. Цей напис розміщується посередині над заголовком додатку. Додатки повинні мати змістовні заголовки, які друкують симетрично тексту. Якщо додатків багато, вони позначаються послідовно літерами абетки, крім Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (або З, Й, О,Ч, Ъ, Ь, Ы – при написанні звіту російською мовою). Дозволяється позначати додатки літерами латинського алфавіту.

4.3.19 Звіт виконується у формі рукопису, з використанням тонкого білого паперу формату А4 (210х297мм). Текст розміщується на одній сторінці аркуша з полями таких розмірів: ліве поле - 30 мм, праве - не менш 10мм, верхнє та нижнє - 20 мм. Відстань між основами рядків в тексті має бути не менш висоти двох літер, які виконують розміром не менше 2,5 мм. Таким чином, на одній сторінці має бути не більш 25-30 рядків. Необхідно виконувати текст чітким, розбірливим почерком. Допускається оформлення звіту за допомогою друкарської машинки або принтеру ПЕОМ. Висота знаків має бути не менш 1,8 мм. Рекомендується використовувати шрифт Times New Roman, розміром 12-14 і друкувати текст через два інтервали. Заголовки структурних елементів звіту та заголовки розділів слід розташовувати симетрично тексту і друкувати великими літерами, без крапки в кінці, не підкреслюючи. Переносити слова в заголовках розділів не дозволяється. Заголовки підрозділів необхідно починати з абзацу та друкувати малими літерами, крім першої великої, не ставлячи кpan class="red">| следующая ==> ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ


Дата добавления: 2015-07-14; просмотров: 66; Опубликованный материал нарушает авторские права?.