РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ІМЕНІ ІВАНА КОЖЕДУБА
Кафедра математичного та програмного забезпечення АСУ
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни
“Програмування”
Укладач: доцент кафедри №402
кандидат технічних наук доцент
підполковник С.В.Осієвський
Методичні вказівки обговорені та затверджені на засіданні кафедри №402
протокол від __ .__. 2015 р. № __
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ
| Тематика курсової роботи | Розподіл навчального часу | ||
| Усього годин | У тому числі | ||
| під керівництвом викладача | самостійна робота | ||
| Розробка інформаційної системи на основі розподіленого сховища даних |
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1 Курсова робота з дисципліни «Програмування» виконуються згідно з діючим навчальним планом підготовки фахівців.
При поновленні учбових планів розподіл навчального часу може бути змінений.
2.2 Дані методичні вказівки визначають мету курсової роботи, її тематику, порядок виконання, вимоги до змісту звіту і його оформлення, порядок підготовки до захисту та процедуру захисту роботи.
2.3 Виконання курсової роботи має такі цілі:
- придбання навичок самостійного виконання невеликих за обсягом наукових досліджень під керівництвом викладача або наукового співробітника чи інженера;
- закріплення та розширення знань з лекційних курсів, практичних занять та лабораторних практикумів, що вивчаються згідно з навчальним планом;
- придбання теоретичних та практичних знань у галузях програмного та технічного забезпечення систем та мереж військ, що не входять безпосередньо до навчального плану;
- придбання навичок роботи зі спеціальною науково-технічною літературою, вироблення вміння не тільки засвоювати інформацію, а й критично оцінювати її та систематизувати з метою використання при вирішенні тих задач, що ставляться при проведенні курсової роботи;
- придбання навичок використання ПЕОМ для обробки результатів, виконання складних обчислювань, моделювання і планування експерименту, для електронного відображення текстової та графічної інформації, а також для пошуку науково-технічної інформації (з використанням мережі Інтернет або локальних інформаційних систем).
2.4 Курсова робота являє собою результат самостійних теоретичних та практичних дослідження з отриманням кінцевого проектного рішення.
2.5 Дані методичні вказівки розроблено з урахуванням нормативних документів [4–7].
3 ЗМІСТ, ОБСЯГ І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1 Курсову роботу курсант виконує на протязі семестру. Обсяг роботи визначається з огляду на те, що кожний курсант працює над нею 3-4 години на тиждень. Крім того, курсанти можуть добровільно за узгодженням з керівником збільшити вказаний обсяг часу для роботи в комп’ютерній адиторії. В цьому разі додаткові розділи можуть включати, крім досліджень, також верифікацію програмного додатку. .
3.2 На початку семестру курсант разом зі своїм керівником складає розпорядок роботи в комп’ютерній адиторії з урахуванням діючого розкладу занять та режиму роботи комп’ютерної адиторії. Керівник контролює виконання цього розпорядку, а курсант систематично доповідає керівникові про хід виконання роботи.
3.3 Перед початком роботи курсант повинен пройти інструктаж з техніки безпеки на робочому місці, а при виконанні роботи в інших закладах - також і вступний інструктаж. Про проходження інструктажу роблять записи у спеціальних журналах, в яких розписується курсант, а також співробітник, який проводив інструктаж.
3.4 Керівник докладно пояснює задачі, що курсант має вирішити, розробляючи запропоновану тему роботи. Керівник видає курсантові вихідні дані: посилання на основні джерела науково-технічної літератури з теми роботи, звіти з аналогічних тем, що виконувались в раніше, включаючи науково-технічні звіти та звіти про курсантські роботи (курсові, випускні, дипломні). Вихідні дані використовуються курсантом при написанні аналітичного огляду, опису методик, при співставленні одержаних ним результатів з даними, що були одержані раніше.
3.5 Рекомендується конспектувати джерела науково-технічної літератури в окремому зошиті. Ці конспекти будуть дуже корисними при написанні аналітичного огляду, описуванні методик, тощо. Доцільно також завести зошит, для записів виконуваних експериментів. У такому зошиті (робочому журналі) щоразу записують мету експерименту, обладнання що використовується, умови проведення експерименту, ескізи з графіками експериментальних та розрахункових залежностей, результати обчислень експериментальних даних а також висновки. Зошит з конспектами джерел інформації залишається у курсанта і може використовуватись ним в учбовому процесі: при підготовці до занять, складанні заліків та іспитів, виконанні наступних курсових робіт.
3.6 Складовими частинами курсової роботи є такі:
- опрацювання науково-технічних джерел з теми роботи та складання аналітичного огляду;
- вибір і освоєння методики досліджень;
- проведення експериментальних досліджень або теоретичних розрахунків;
- обробка одержаних результатів за допомогою математичних методів і ПЕОМ;
- обговорення одержаних результатів у співставленні з джерелами науково-технічної інформації;
- виготовлення ілюстрацій і плакатів;
- оформлення звіту.
3.7 При складанні аналітичного огляду курсант використовує вихідні дані, що їх надає йому керівник, а також додаткову науково-технічну інформацію, яку курсант розшукує і обробляє самостійно, використовуючи бібліотеки або інформаційні ресурси АНС ХУПС.
3.8 При роботі у бібліотеках слід користуватися такими каталогами:
- алфавітним каталогом книг, що являє собою картотеку, в якій картки розставлені за прізвищем автора, або за назвою книги; останнє, як правило, стосується книг, написаних великим колективом авторів;
- систематичним каталогом книг, в якому картки розміщуються за рубриками УДК – універсальної десяткової класифікації; при цьому показник рубрик УДК знаходиться у допоміжному каталозі;
- каталогом вітчизняних журналів;
- каталогом зарубіжних журналів.
За допомогою цих каталогів курсант знаходить необхідні джерела (книги, статті, довідники, словники) з теми курсової роботи. Для цієї мети можна також використовувати локальні інформаційні системи. Такими системами є, наприклад, локальні мережі університету і кафедр, а також, окремі комп'ютери при установці на них спеціального програмно-інформаційного забезпечення. Таким спеціалізованим програмним забезпеченням є інформаційні бази даних, бібліотечні каталоги, списки посилань на інформаційні ресурси і т.п., що забезпечують різні види пошуку необхідної інформації. Однак, необхідно враховувати, що локальні інформаційні системи можуть виступати тільки у виді допоміжного засобу і при використанні знайденої в них інформації посилатися необхідно на першоджерело.
3.9 При конспектуванні джерела необхідно дати його повний бібліографічний опис, щоб при повторному звертанні до джерела можна було б легко знайти це джерело. Опис джерел використовується при формуванні переліку посилань. Зразки описів різних джерел наведено нижче (див. п. 4.3.17 та додаток Е).
3.10 Для ефективної роботи в глобальній мережі Інтернет, необхідно грамотно використовувати пошукові системи. Раціональний вибір відповідної пошукової системи залежить від поставленої задачі. При роботі з документами англійською мовою, наприклад, якщо необхідно переглянути всі сервери за визначеною темою – рекомендується користуватись каталогом Yahoo чи Magellan; якщо потрібно шукати інформацію на великій кількості серверів Інтернет (здійснити найбільше охоплення) – рекомендується вживати Alta Vista або InfoSeek; якщо потрібно знайти повідомлення, опублікованої в одній з конференцій USENET - треба використовувати Alta Vista, InfoSeek чи WebCrawler, а найкраще – спеціалізований сервер DejaNews; для пошуку важкодоступного чи “замаскованого” документа – використовувати Alta Vista; для пошуку зведень про конкретну продукцію – застосовувати HotBot; для одержання максимальної кількості результатів – краще вживати Alta Vista, InfoSeek чи спеціалізований метасервер, наприклад WebCrawler.
Для пошуку інформації російською мовою необхідно використовувати спеціальні розділи Alta Vista і Excite чи російськомовні сервери Ремблер, АПОРТ, АУ, Яндекс та ін. Для пошуку інформації українською мовою можна звертатись до Український Yahoo (UA-HOO) або до повнотекстової пошукової системи МЕТА чи Каталогу українських ресурсів Інтернет на Web-сервері інформаційного центру “Електронні вісті”. Повний список пошукових систем, що рекомендуються для вживання, приведений у додатку И.
Виконуючи інформаційний пошук у ресурсах Інтернет, важливо вміти правильно вибирати стратегію пошукься для вживання, приведений у додатку И.
Виконуючи інформаційний пошук у ресурсах Інтернет, важливо вміти правильно вибирати стратегію пошуку, для чого треба знати основні методичні правила інформаційного пошуку, тобто знати не тільки що і де шукати, але і як грамотно виконувати пошук. Ідеально складений запит дозволить одержати посилання тільки на ті сторінки, що потрібні користувачу. Просто грамотний запит може видати користувачу кілька десятків сторінок, пошук серед яких виявиться не таким вже і складним. Необхідно розуміти, що жодна пошукова система неспроможна цілком індексувати всі сторінки і документи на всіх серверах Інтернет. Кожен пошуковий сервер проводить добір і індексування за своїми власними методами і правилами. Тому може знадобитися скористатися декількома пошуковими системами для досягнення необхідного результату.