Хімічно-пінні вогнегасники

Призначені для гасіння легкозаймистих та горючих рідин і твердих горючих матеріалів. Їх заборонено використовувати для гасіння:

– лужних металів (натрій, калій), оскільки вони, взаємодіючи з водою, виділяють водень, який посилює горіння;

– спиртів, тому що від їх дії відбувається швидке розчинення плівок піни та її руйнування;

– електроустановок під напругою, адже до складу піни входить вода.

Для приведення вогнегасника (рис. 2) в дію повертають рукоятку (важіль) вгору на 180°, при цьому шток підіймає гумовий клапан, що закриває горловину кислотного стакана.

 

Вогнегасник перевертають вверх дном і направляють отвір (сприск) у вогнище загоряння. Кислотний розчин вільно виливається зі стакана і змішується з розчином лужної частини заряду, що перебуває в корпусі вогнегасника. Вуглекислий газ, який виділяється під час хімічної реакції, створює значний тиск всередині корпусу та викидає через сприск струмінь хімічної піни.

У разі гасіння твердих горючих матеріалів потрібно спрямовувати струмінь піни в місце найбільшого горіння. Якщо ж горить легкозаймиста чи горюча рідина, то піною покривають всю її поверхню, починаючи з ближнього краю.

Рис. 2. Схема будови хімічно-пінного вогнегасника: 1 – корпус; 2 – стакан; 3 – ручка; 4 – рукоятка (важіль); 5 – шток; 6 – кришка; 7 – випускний отвір; 8 – гумовий клапан.