Передавальне середовище локальних мереж

Тема 2. Канали передачі даних. Кабельні канали зв’язку. Оптоволоконні канали. Конструкції оптоволоконного кабелю

При вивченні теми студенти повинні:

– отримати уявлення про канали передачі даних ;

– вивчити поняття кабельних ліній зв’язку;

– вміти дати класифікацію каналам передачі даних;

– опанувати поняття про монтаж кабеля;

– отримати уявлення про оптоволоконні канали;

– знати конструкцію різних видів кабеля.

Ключові слова: локальна мережа; передавальне середовище; коаксіальний кабель; вита пара; оптоволоконний кабель; радіосередовище; фізичний рівень передачі даних; канальний рівень передачі даних; монтаж кабеля.

Лекція 2

Канали передачі даних

2.1 Передавальне середовище локальних мереж

2.2 Коаксіальний кабель

2.3 Вита пара провідників

2.4 Оптоволоконний кабель

2.5 Монтаж кабеля

Передавальне середовище локальних мереж

Передавальне середовище є однією з найважливіших складових локальних мереж. Від правильного вибору типу передавального середовища, його монтажу значною мірою залежить надійність локальної мережі. Продуктивність локальної мережі також значною мірою залежить від параметрів передавального середовища і якості установлення кабельної системи. Вимоги до електричних і механічних параметрів, яких слід дотримуватися в процесі установлення й експлуатації, локальних мереж визначаються відповідними нормативними документами. Електричні параметри значно впливають на реальну швидкість передачі інформації й стабільність роботи мережі. Механічні параметри визначають зручність монтажу і надійність мережних з'єднань.

Передача даних(обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) – фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки. Прикладами подібних каналів можуть бути мідні проводи, оптичне волокно, бездротові канали зв'язку або запам'ятовуючі пристрої.

Канал передачі даних – комплекс технічних і програмних засобів, що забезпечують передачу цифрової інформації різними середовищами (оптоволокна, вита пара, телефонна/телеграфна мережа, радіо, розподільчі мережі. Умовно вони поділяються на: низькошвидкісні 50 – 1200 бод; средньошвидкісні 1200 – 9600 бод; високошвидкісні вище 9600 бод).

Середовище передачі даних – сукупність ліній передачі даних і блоків взаємодії (тобто мережевого обладнання, що не входить до станції даних), призначених для передачі даних між станціями даних. Середовища передачі даних можуть бути загального користування або виділеними для конкретного користувача.

Лінія передачі даних – засоби, які використовуються в інформаційних мережах для розповсюдження сигналів в потрібному напрямку. Прикладами ліній передачі даних є коаксіальний кабель, вита пара проводів, світловод.

Характеристиками ліній передачі даних є залежності загасання сигналу від частоти і відстані. Загасання прийнято оцінювати в децибелах, 1 дБ = 10*lg(P1/P2), де Р1 і Р2 - потужності сигналу на вході і виході лінії відповідно.

У будь-якій комп'ютерній мережі передавання даних здійснюється за допомогою електричних (електромагнітних) сигналів. Середовище передавання може бути обмеженим (фізичний провідник сигналу – кабель) або ж необмеженим (передавання мікрохвильових та подібних їм сигналів через відкритий ефір). Кожне середовище має свої переваги та вади. Одним з основних показників є швидкість затухання сигналу, яка визначається фізичними характеристиками середовища та природою сигналу. Вибираючи середовище передавання, буруть до уваги також інші показники: вартість (придбання, монтажу та обслуговування), пропускну здатність, безпеку передавання інформації тощо.