Накатування профільним роликом

Цей спосіб ґрунтується на перенесенні мікрорельєфу інструмента-ролика на заготовку за схемою ”вдавлювання”, або ”на прохід”. Мікрорельєф видавлюється на вузькій ділянці поверхні металу, не більшій за ширину ролика. За схемою ”на прохід” можна обробляти поверхні практично необмеженої довжини.

Перевага такого способу — висока продуктивність.

Однак йому властиві і суттєві недоліки: для видавлювання заглиблень різного виду (за розміром, формою, взаємо розташуванням) необхідно створювати ролики з різним мікрорельєфом (досить дорогий і складний у виготовленні інструмент); при роботі роликами навіть відносно невеликого діаметра (0,04…0,05 м) через велику площу контакту із заготовкою для видавлювання мікрорельєфу порівняно малої глибини (10…12 мкм) необхідно прикласти значні зусилля, що неприпустимо при обробці мало- і середньожорстких деталей; стійкість роликів, особливо при обробці сталей, мала; обробка термічно зміцнених деталей практично неможлива.

 

Вібраційне накатування (вібронакатування)

Цей спосіб знайшов найбільше розповсюдження з усіх вібраційних способів зміцнення поверхонь пластичним деформуванням.

Схема обробки поверхонь різної форми подана на рисунку 4.9. Спосіб застосовується для обробки зовнішньої і внутрішніх поверхонь, плоских і торцевих, а також фасонних поверхонь.

Параметри, які визначають режим вібронакатування: частота обертання заготовки; подача деформуючого елемента за один оберт заготовки; кількість осциляцій деформуючого елемента; амплітуда осциляцій; діаметр заготовки; зусилля вдавлювання деформуючого елемента; радіус сфери деформуючого елемента.

Менш розповсюдженою і вивченою є віброобробка плоских поверхонь, яка здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв і віброголовок, в основному на вертикально-фрезерних, координатно-розточувальних та стругальних верстатах. Ці пристрої дещо складніші за конструкцією, що обумовлено необхідністю надавати інструменту крім осциляційного руху, ще й рух обертання або коливання.