Суспільна небезпечність діяння як ознака злочину.

Законодавство України про кримінальну відповідальність: поняття та види.

Чинне законодавство про крим. відповідальність являє собою один кодифікований закон і що єдине джерело кримінального права - це Кримінальний кодекс. Будь-які ін.н.п.а. не входять до системи крим. законодавства.

Не входить до системи крим. законодавства і Конституція України, незважаючи на те, що вона має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

КК гуртується не тільки на Конституції України, а й на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (верховенства прав людини, суверенітету держав, дипломатичного імунітету, права міжнародних договорів, мирного розв'язання спорів, міжнародного морського, повітряного, екологічного, економічного і гуманітарного права, боротьби зі злочинністю, правової допомоги і видачі злочинців тощо).

Жоден закон про крим. відповідальність не може діяти автономно, окремо від КК. Адже такий закон, запроваджує він крим. відповідальність, скасовує її чи вносить ін. зміни до КК, відразу ж після набрання ним чинності автоматично включається до КК.

Міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до принципів і норм міжнар. права. Відповідно до ст. 9 КУ чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, є частиною національного законодавства України.

Закон про КВ – це письмовий н.п.а., що приймається ВРУ або на всеукраїнським референдумом і містить правові принципи, які встановлюють підстави і принципи КВ, визначають, які сус-но небезпечні діяння є злочинами, які покарання належить застосовувати до осіб, винних у їх вчиненні, формулюють ін. крим.-правові наслідки вчинення злочину.

Суспільна небезпечність діяння як ознака злочину.

Злочином є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Злочинне діяння (дія або бездіяльність) є найважливішою ознакою об'єктивної сторони, тому що саме воно виступає стрижнем об'єктивної сторони в цілому і її окремих ознаках. Діяння може мати форму дії або бездіяльності.

З фізичної сторони дія хар-ється активним поводженням людини. Воно завжди виявляється в фізичних зусиллях, але не зводиться лише до них, тому що звичайно включає не одне а декілька фізичних рухів. Але головною для злочинної дії є не фізична, а соціальна хар-ка, у якості якої виступає його суспільна небезпека. Суспільно небезпечною є дія, яка заподіює шкоду об'єктам, що охороняються законом, або ставить їх під безпосередню погрозу заподіяння шкоди. Якщо дія не є суспільно небезпечною, то вона не може бути визнана злочинною і не може спричиняти кримінальної відповідальності.

Отже з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що суспільно небезпечне діяння – це обов’язкова ознака кожного складу злочину, що є суспільно небезпечною, крим.-протиправною, винною (усвідомленою, вольовою) дією або бездіяльністю суб’єкта злочину, яка безпосередньо чи опосередковано заподіює істотну шкоду, або створює загрозу заподіяння істотної шкоди об’єктові крим.-правової охорони.

Не вважається суспільно небезпечним діяння: рефлекторні рухи тіла. Наприклад: А. посковзнувся і падаючи, вхопився за одяг Б., який впав і зламав щелепу та отримав струс мозку. Діяння осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, діяння неосудних осіб, діяння осіб, що вчиненні під впливом обману або гіпнозу, діяння особи, що вчиненні під впливом непереборної (нездоланної) сили – надзвичайного і невідворотного (нездоланного) впливу сил природи, механізмів, пристроїв, людей, тварин, а так само інших об’єктивних факторів, внаслідок чого особа позбавлена можливості діяти з власної волі, це все також не вважається суспільно небезпечним діянням.