Визначення відміток вершин квадратів
Вихідні дані для складання плану: результати нівелювання поверхні по квадратах (рис. 2.1).
Відмітки вершин квадратів при геометричному нівелюванні способом “вперед” обчислюють через горизонт приладу за формулами
; (2.1)
; (2.2)
де Hч, Нчер – відмітка вершин квадратів, яка визначається через відлік, відповідно, за чорною Сч та червоною Счерстороною рейки, м;
ГПч, ГПчер – горизонт приладу, визначається, відповідно, для чорної і червоної сторони рейки.
; (2.3)
. (2.4)
ач, ачер – відліки, відповідно, за чорною та червоною стороною рейки, яка встановлена на репері, м:
ГПч = 150,947 + 2,069 = 153,016 м;
ГПчер = 150,947 + 6,852 = 157,799 м.
Рисунок 1.2 – Схема нівелювання поверхні по квадратах зі
стороною 20м
Всі розрахунки заносять до табл. 2.1. Різниця відміток вершин квадратів, знайдених за відліками чорної і червоної сторони рейок, не повинна перевищувати 8 мм. Отримані значення відміток вершин квадратів визначають до 0,01 м і записують в графу H0,01 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 – Відомість визначення відміток вершин квадратів
| Координати вершин | Горизонт приладу | Відмітки вершин, м | |||
| ГПч | ГПчер | Нч | Нчер | H0,01 | |
| А-1 | 153,016 
| 157,799 | 150,637 | 150,635 | 150,64 |
| А-2 | 150,790 | 150,793 | 150,79 | ||
| А-3 | 150,857 | 150,853 | 150,86 | ||
| А-4 | 151,062 | 151,057 | 151,06 | ||
| Б-1 | 151,000 | 151,002 | 151,01 | ||
| Б-2 | 151,070 | 151,063 | 151,07 | ||
| Б-3 | 150,918 | 150,913 | 150,92 | ||
| Б-4 | 151,138 | 151,135 | 151,14 | ||
| В-1 | 150,971 | 150,973 | 150,97 | ||
| В-2 | 150,906 | 150,893 | 150,90 | ||
| В-3 | 151,066 | 151,064 | 151,07 | ||
| В-4 | 151,358 | 151,353 | 151,36 | ||
| Г-1 | 151,042 | 151,050 | 151,05 | ||
| Г-2 | 151,097 | 151,092 | 151,09 | ||
| Г-3 | 151,268 | 151,264 | 151,27 | ||
| Г-4 | 151,585 | 151,580 | 151,58 | ||
| Д-1 | 151,226 | 151,224 | 151,22 | ||
| Д-2 | 151,361 | 151,359 | 151,36 | ||
| Д-3 | 151,423 | 151,423 | 151,42 | ||
| Д-4 | 151,637 | 151,634 | 151,64 |
За результатами визначення відміток вершин квадратів складають топографічний план будівельного майданчика.
2.2 Складання топографічного плану будмайданчика
Побудова топографічного плану будмайданчика складається з нанесення на аркуш паперу в масштабі 1:500 сітки квадратів, проведення горизонталей з висотою перерізу рельєфу через 0,25 м та нанесення існуючих контурів ситуації. Поблизу кожної вершини квадрата виписують її відмітки з табл. 2.1, округлені до 0,01 м.
Рельєф місцевості зображують горизонталями. Їх виконують графічною інтерполяцією між точками, які знаходяться на одній відстані, тобто, визначають на плані точки, висоти яких кратні прийнятій висоті перерізу 0,25 м. Інтерполяцію виконують аналітичним і графічним способами.
Аналітичний спосіб полягає в тому, що за відомими відмітками вершин квадратів на плані, між цими точками визначають розташування точок з відмітками, які кратні висоті перерізу, за допомогою розв’язання подібних трикутників (рис. 2.2).
 |
Рисунок 2.2 - Аналітичний спосіб інтерполяції:
а - інтерполяція за всіма сторонами квадрата і діагоналі А/1-Б/2; б- визначення на стороні А/1-Б/1 розташування точок, які кратні прийнятій висоті перерізу
Місце розташування горизонталі Н= 151,00 від вершини Б/1, м:
(2.5)
де 
- різниця між відміткою вершини HБ/1 та горизонталлю Н = 151,00 м;
d - сторона квадрата, дорівнює 20 м;
НБ/1, НA/1 - відмітка, відповідно, вершини Б/1 та А/1, м.
м.
Точка N розташована на відстані 
= 5,4 м від вершини квадрата Б/1. Місце розташування горизонталі Н = 150,75 від вершини Б/1, м:
, (2.6)
де 
- різниця між відміткою вершини Б/1 та горизонталлю Н = 150,75 м:
Точка М розташована на відстані 
м від вершини квадрата Б/1.
Відстані та 
відкладають в масштабі 1:500 від вершини квадрата Б/1, в наслідок цього отримують, відповідно, місце розташування на стороні квадрата горизонталей Н = 151,00 м та Н = 150,75 м.
Аналогічно інтерполюють по інших сторонах всіх квадратів та їх діагоналей. Через точки з однаковими висотами проводять однойменні горизонталі. В розриві між горизонталями фіксують висоту горизонталі у напрямку вершини.
Графічний спосіб інтерполяції заснований на формулах (2.1) та (2.2) пропорційності елементів подібних трикутників. Для інтерполяції використовують палетку, яка виконана на міліметрівці або восківці.
Палетку виготовляють так: на аркуші кальки проводять на довільних, але рівних між собою відстанях, паралельні лінії (рис. 2.3) і підписують їх відмітками, кратними висоті перерізу рельєфу 0,25 м, від найменшої до найбільшої.
Рисунок 2.3 – Графічний спосіб інтерполяції
Для інтерполяції по стороні квадрата АБ палетку накладають на сітку квадратів так, щоб точка А зайняла положення, яке відповідає власній відмітці НА/1 =150,64 м.
Обережно проколюють восківку в позначеній точці. Тримаючи голку вимірювача в цій точці, повертають восківку навколо голки до тих пір, поки точка Б, яку видно через восківку, займе положення, яке відповідатиме відмітці НБ/1 = 151,01м. Закріплюють палетку в цьому положенні. Голкою вимірювача переносять на план точки М та N, перетин паралельних ліній восківки з стороною квадрата АБ і підписують їх відмітки НМ = 150,75 м та НN = 151,00 м.
Аналогічно за допомогою палетки виконують графічну інтерполяцію по всіх інших сторонах квадрата будівельного майданчика. Плавними кривими лініями з'єднують отримані інтерполюванням точки з однаковими відмітками і в результаті складають топографічний план будмайданчика з горизонталями перерізом 0,25 м.
Рисунок 2.4 – Топографічний план будмайданчика в масштабі
1:500, переріз горизонталей через 0,25 м