Поняття валютного ринку та основи його функціонування.

 

Валютний ринок - це система економічних і правових відносин між покупцями, продавцями валюти та державою з приводу купівлі-продажу іноземних валют, банківських металів, платіжних документів та цінних паперів в іноземних валютах, а також здійснення кредитно-депозитних та інших операцій з валютою.

Обмінні операції часто пов'язані з виконанням зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати товарів і послуг та іншими розрахунками. Тобто обмінні операції пов'язані з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур та розрахунками у валюті, що здійснюються фізичними особами-резидентами.

Валютні ринки залежно від обсягу, характеру валютних операцій і набору валют, що використовуються в обігу, поділяються на:

- міжнародні валютні ринки;

- національні валютні ринки.

Перший складається з системи тісно пов'язаних швидкодіючими канальними чи супутниковими комунікаціями регіональних ринків. Сьогодні існують такі регіональні ринки: Європейський - із центрами в Лондоні, Цюріху, Франкфурті; Азіатський — із центрами в Токіо, Гонконзі, Сінгапурі; Американський — із центрами в Нью-Йорку, Чикаго, Лос-Анджелесі. На регіональних валютних ринках здійснюється торгівля вільно конвертованими валютами та валютами місцевих національних ринків. Регіональні валютні ринки за характером операцій не відрізняються один від одного, національні — відрізняються за ступенем конвертованості національної валюти, за обсягом зовнішньоторговельних та валютно-обмінних операцій, за ступенем інтегрованості в світове співтовариство, рівнем стійкості й відкритості економіки, рівнем розвитку комунікацій та ступенем регулювання державою валютних операцій.

 

Структуру національного та міжнародного валютних ринків показано на рис. 1.

Рис. 1. Структура валютного ринку

Основними учасниками валютних ринків є великі комерційні банки, брокерські фірми, інші фінансові інститути, найбільші корпорації та Центральний банк країни. Комерційні банкипроводять основний обсяг валютних операцій. Зокрема, в банках тримають рахунки інші учасники ринку. Центральні банки управляють валютними резервами, проводять валютні інтервенції, здійснюють вплив на рівень валютних курсів, а також регулюють рівень процентних ставок за вкладами у національній валюті.

Валютні брокерські фірмизводять покупців і продавців валюти та здійснюють між ними конверсійні і кредитно-депозитні операції. За своє посередництво брокерські фірми отримують комісійні у вигляді процентів від суми угоди. Брокерські фірми і комерційні банки володіють інформацією про валютні курси і беруть участь у формуванні поточних, форвардних валютних курсів та процентних ставок.

Великі корпорації,які здійснюють зовнішньоторговельні операції, підтримують стійкий попит на валюту і пропозицію валюти, а також розміщають і залучають вільні валютні ресурси. Фінансові інститути як учасники валютного ринку (інвестиційні банківські фірми, страхові та інвестиційні компанії, пенсійні фонди) здійснюють інвестиції в різних валютах, проводять хеджування строковими контрактами, купують та продають валюту з метою виконання своїх зобов'язань перед іншими суб'єктами ринку.

Фізичні особипроводять на валютному ринку широкий спектр неторгових операцій. Зокрема, це - закордонний туризм, перекази заробітної плати, пенсій, гонорарів, купівля та продаж іноземної валюти.