Плечове сплетення
(plexus brachialis)
Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною передньої гілки І грудного нерва і лежить на глибоких м’язах шиї.
Плечове сплетення (plexus brachialis) має:
- корінці (radices);
- стовбури (trunci);
- передні та задні розгалуження (divisiones anteriores et posteriores);
- пучки (fasciculi).
Плечове сплетення складається з:
- надключичної частини (pars supraclavicularis);
- підключичної частини (pars infraclavicularis).
Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) розміщена в міждрабинчастому просторі шиї (spatium interscalenum) і в глибині великої надключичної ямки (fossa supraclavicularis major). До її складу входять:
- верхній стовбур (truncus superior), який утворений передніми гілками IV-VI шийних нервів;
- середній стовбур (truncus medius), який утворений передньою гілкою VII шийного нерва;
- нижній стовбур (truncus inferior), який утворений передніми гілками VIII шийного нерва та I грудного нерва.
Від стовбурів відходять:
- передні розгалуження нервових волокон (divisiones anteriores neurofibrarum), які входять до тих гілок плечового сплетення, що іннервують:
- м’язи-згиначі верхньої кінцівки (musculi flexores membri superioris);
- задні розгалуження (divisiones posteriores neurofibrarum), що іннервують:
- м’язи-розгиначі верхньої кінцівки (mm. extensores membri superioris).
Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) має такі короткі гілки, які йдуть:
1) до м’язів спини:
- дорсальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae), що іннервує:
- м’яз-підіймач лопатки (m. levator scapulae);
- ромбоподібні м’язи (mm. rhomboidei);
- грудо-спинний нерв (n. thoracodorsalis), що іннервує:
- найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);
2) до м’язів грудної клітки:
- підключичний нерв (n. subclavius), що іннервує:
- однойменний м’яз (m. subclavius);
- довгий грудний нерв (n. thoracicus longus), що іннервує:
- передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior);
- бічний грудний нерв (n. pectoralis lateralis) та присередній грудний нерв (n. pectoralis medialis) іннервують:
- великий та малий грудні м’язи (mm. pectorales major et minor);
3) до м’язів грудного пояса:
- надлопатковий нерв (n. suprascapularis), що іннервує:
- надостьовий та підостьовий м’язи (mm. supraspinatus et infraspinatus);
- підлопаткові нерви (nn. subscapulares), що іннервують:
- підлопатковий м’яз (m. subscapularis);
- великий круглий м’яз (m. teres major);
- пахвовий нерв (n. axillaris), який відходить від заднього пучка підключичної частини та розгалужується на:
- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують:
- дельтоподібний м’яз (m. deltoideus);
- малий круглий м’яз (m. teres minor);
- верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior), який є чутливий та іннервує:
- шкіру дельтоподібної ділянки (cutis regionis deltoideae).
Підключична частина (pars infraclavicularis) плечового сплетення, розміщена нижче рівня ключиці, охоплює з трьох боків пахвову артерію і поділяється на:
- присередній пучок (fasciculus medialis);
- бічний пучок (fasciculus lateralis);
- задній пучок (fasciculus posterior).
Від присереднього пучка (fasciculus medialis) відходять такі довгі гілки:
- присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis), що іннервує:
- шкіру передньоприсередньої поверхні плеча (cutis faciei anteriomedialis brachii);
- присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis), що йде на передпліччя, де іннервує:
- шкіру передньої та присередньої поверхні передпліччя (cutis faciei brachii anterioris et medialis) і має:
- передню гілку (r. anterior);
- задню гілку (r. posterior);
- ліктьовий нерв (n. ulnaris), що проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), пронизує присередню міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale), огинає ззаду присередній надвиросток плеча (epicondylus medialis), залягає поверхнево під шкірою і на плечі (brachium) не розгалужується, потім прямує на передпліччя (antebrachium), де лягає в ліктьову борозну (sulcus ulnaris).
На передпліччі (antebrachium) ліктьовий нерв (n. ulnaris) іннервує:
- ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris);
- присередню частину глибокого м’яза-згинача пальців (pars medialis musculi flexoris digitorum profundi) і поділяється на:
- тильну гілку ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris);
- долонну гілку ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris).
Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) іннервує:
- усі м’язи підвищення V пальця (musculi eminentiae hypothenaris);
- усі міжкісткові м’язи (musculi interossei);
- ІІІ-ІV червоподібні м’язи (musculi lumbricales);
- привідний м’яз великого пальця (m. adductor pollicis);
- глибоку голівку короткого м’яза-згинача великого пальця (caput profundum musculi flexoris pollicis brevis);
- шкіру підвищення мізинця (cutis eminentiae hypothenaris);
- долонну поверхню V пальця (facies palmaris digiti quinti [V]);
- присередню поверхню ІV пальця (facies medialis digiti quarti [ІV]).
Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) поділяється на:
- поверхневу гілку (ramus superficialis);
- глибоку гілку (ramus profundus).
Поверхнева гілка ліктьового нерва (ramus superficialis nervi ulnaris) переходить у спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які поділяються, у свою чергу, на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii).
Глибока гілкаліктьового нерва (ramus profundus nervi ulnaris) іннервує:
- більшість м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris);
- більшість м’язів середньої групи кисті (musculi manus medii);
- деякі м’язи тенара (musculi thenaris).
Тильна гілка ліктьового нерва (r. dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильні пальцеві нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру:
- мізинця (digitus minimus);
- персневого пальця; безіменного пальця (digitus anularis);
- ліктьової сторони середнього пальця (pars ulnaris digiti medii).
Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus), який починається:
- присереднім корінцем серединного нерва (radix medialis nervi mediani);
- бічним корінцем серединного нерва (radix lateralis nervi mediani).
Ці корінці, з’єднуючись в один стовбур нижче пахвової артерії, у складі судинно-нервового пучка плеча, проходять у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis) та проходять через середину ліктьової ямки (fossa cubitalis), пронизують круглий м’яз-привертач (m. pronator teres) і лягають у серединну борозну передпліччя (sulcus medianus antebrachii). На плечі серединний нерв (n. medianus) не розгалужується.
На передпліччі від cерединного нерва (n. medianus) відходять передній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii anterior), який іннервує:
- глибокі м’язи переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimentі antebrachii anterioris).
Крім того, від серединного нерва (n. medianus) відходять:
- м’язові гілки (rami musculares) до всіх м’язів переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimenti antebrachii anterioris), крім тих, що іннервуються ліктьовим нервом (n. ulnaris);
- долонна гілка (r. palmaris), яка іннервує шкіру долонної поверхні кисті з променевого боку.
Кінцевим розгалуженням серединного нерва на рівні дистального краю тримача м’язів-згиначів є спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), що іннервують:
- шкіру середини долоні;
- шкіру підвищення великого пальця;
- шкіру долонної поверхні І-ІІІ і бічної поверхні ІV пальців кисті.
Серединний нерв (n. medianus) іннервує:
- м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої голівки короткого м’яза-згинача великого пальця);
- І-ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І-ІІ]).
Від бічного пучка (fasciculus lateralis) відходить:
- м’язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus), який пронизує дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis) та іннервує:
- дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis);
- двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii);
- плечовий м’яз (m. brachialis).
М’язово-шкірний нерв(n. musculocutaneus) виходить з‑під нижньо-бічного краю двоголового м’яза плеча у вигляді бічного шкірного нерва передпліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis), який іннервує:
- шкіру бічної поверхні передпліччя.
Із заднього пучка (fasciculus posterior) відходять:
- довга гілка – променевий нерв (n. radialis);
- коротка гілка – пахвовий нерв (n. axillaris).
Променевий нерв (n. radialis) проходить у каналі променевого нерва (canalis nervi radialis) та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними.
Виходячи на передпліччя, променевий нерв (n. radialis) іннервує:
- усі глибокі та поверхневі м’язи задньої групи передпліччя і шкіру над ними;
- м’язи бічної частини (pars lateralis) заднього відділу передпліччя (compartimentum antebrachii posterius) – плечо-променевий м’яз (m. brachioradialis) та довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis longus).
Променевий нерв віддає такі гілки:
- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують усі задні м’язи плеча;
- задній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні плеча;
- нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior), який іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки;
- задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя;
- глибоку гілку (r. profundus), що розгалужується на м’язові гілки, які іннервують усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis brevis).
Від глибокої гілки променевого нерва (r. profundus nervi radialis) відходить задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іннервує:
- міжкісткову перетинку передпліччя (membrana interossea antebrachii);
- кістки передпліччя (ossa antebrachii);
- міжзап’ясткові суглоби кисті (articulationes intercarpales); зап’ясткові суглоби кисті (articulationes carpi);
- п’ястково-фалангові суглоби кисті (articulationes metacarpophalangeae);
- поверхневу гілку (r. superficialis), що на тилі кисті поділяється на п’ять тильних пальцевих нервів (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку. Від поверхневої гілки також відходить ліктьова сполучна гілка (r. communicans ulnaris).
Пахвовий нерв (n. axillaris) виходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) на тильну поверхню лопатки та іннервує:
- капсулу плечового суглоба;
- дельтоподібний і малий круглий м’язи (м’язові гілки – rr. musculares).
Від пахвового нерва (n. axillaris) відходить верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior), який іннервує:
- шкіру верхньо-бічної поверхні плеча (шкіру дельтоподібної ділянки).
ГРУДНІ НЕРВИ [TI – TI2]
(nervi thoracici [TI – TI2])
Грудні нерви (nervi thoracici [TI – TI2]) починаються від грудних сегментів спинного мозку. Як й інші спинномозкові нерви, кожний грудний нерв розгалужується на:
- оболонкову гілку; поворотну гілку (r. meningeus; r. recurrens);
- сполучну гілку (r. communicans);
- передню гілку; міжребровий нерв; вентральну гілку (r. anterior; n. intercostalis; r. ventralis);
- задню гілку; дорсальну гілку (r. posterior; r. dorsalis).
Задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) пронизують глибокі м’язи спини і закінчуються шкірними гілками.
Кожна із задніх гілок має такі гілки:
- присередні гілки (rr. mediales), що іннервують:
- глибокі м’язи спини;
- бічні гілки (rr. laterales), що іннервують:
- глибокі м’язи спини;
- задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), що іннервують шкіру:
- хребтової ділянки (regio vertebralis);
- лопаткової ділянки (regio scapularis);
- підлопаткової ділянки (regio infrascapularis);
- поперекової ділянки спини (regio lumbalis).
Міжреброві нерви;передні гілки; вентральні гілки (nn. Intercostales; rami anteriores; rami ventrales). Їх є 12 пар.
Одинадцять пар міжребрових нервів проходять у борозні відповідного ребра (sulcus costae) між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м’язами (mm. intercostales externi et interni), іннервуючи їх.
ХІІ нерв називається підребровим нервом (n. subcostalis).
Шість верхніх міжребрових нервів доходять до груднини (sternum) та іннервують шкіру грудей і грудну залозу (glandula mammaria).
Шість нижніх міжребрових нервів заходять у товщу черевних м’язів, входять у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) та іннервують м’язи передньої і бічної стінок живота, а також шкіру над ними.
ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5]
(nervi lumbales [LI – L5])
Поперекові нерви (nervi lumbales [LI – L5]), як і усі спинномозкові нерви, розгалужуються на:
- сполучні гілки (rr. communicantes);
- оболонкові гілки (rr. meningei);
- передні гілки (rr. anteriores);
- задні гілки (rr. posteriores).
Задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) поперекових нервів, проходячи дозаду, розділяються на:
- присередні гілки (rr. mediales), які іннервують глибокі м’язи спини;
- бічні гілки (rr. laterales), які іннервують шкіру верхньої частини сідничної ділянки (regio glutealis) – верхні нерви сідниці (nn. clunium superiores);
- задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), які іннервують шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis).
Передні гілки;вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:
- поперекове сплетення (plexus lumbalis);
- крижове сплетення (plexus sacralis), які об’єднуються в попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis).