МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 7

ТЕМА : СТРУКТУРНІ ЗМІНИ

	Тривалість заняття: 2 години.
	Теоретичні питання до теми 1. Сутність реструктуризації. 2. Реструктуризація з позиції індивідуальних змін (модель Ноєра). 3. Триступінчаста модель Курта Левіна. 4. Причини реструктуризації. 5. Критичні чинники успіху змін. 6. Моніторинг та аналіз змін. 7. Роль команд в процесі реструктуризації
	Тестові завдання
1. Можна виділити такі основні рівні змін: 1) початковий, середній, кінцевий; 2) початковий та кінцевий; 3) зміна в знаннях, зміна в індивідуальних установках, зміна в індивідуальному поводженні, зміна в груповій поведінці; 4) конгломерат та кооперація. 2. Реструктуризація підприємства – це: 1) цілеспрямована зміна структури підприємства (компанії) та елементів, що входять до неї, та які формують процеси в організації, під впливом факторів зовнішнього чи внутрішнього середовища; 2) впровадження нових методів і технологій з тим, щоб перетворити діяльність організацій відповідно до мінливих вимог ринку або отримати вигоду; 2) перехід соціального суб’єкта з одного стану в інший, істотна трансформація соціальної організації, соціальних інститутів; 3) необхідний час і зусилля, оскільки вони пов’язані з додатковими витратами; 4) освоєння прийомів роботи з організації робочого місця, безпеки праці в організації. 68. Залежно від кількості структурних змін існує: 1) оперативна, стратегічна, комплексна й часткова реструктуризація; 2) оперативна й стратегічна реструктуризація; 3) комплексна й часткова реструктуризація; 4) оперативна, стратегічна, комплексна реструктуризація. 3. Залежно від мети змін існують такі види реструктуризації: 1) оперативна, стратегічна, комплексна й часткова реструктуризація; 2) санаційна, адаптаційна, інноваційна, випереджаюча реструктуризація; 3) оперативна й стратегічна реструктуризація; 4) оперативна, стратегічна, комплексна реструктуризація. 4. О. С. Виханський і А. І. Наумов А.І. виділили: 1) дев’ять вихідних положень, дотримання яких сприяє проведенню успішних структурних організаційних змін; 2) п’ять вихідних положень, дотримання яких сприяє проведенню успішних структурних організаційних змін; 3) сім вихідних положень, дотримання яких сприяє проведенню успішних структурних організаційних змін; 4) десять вихідних положень, дотримання яких сприяє проведенню успішних структурних організаційних змін; 5. Курт Левін (К. Lewin, 1947) виділив три етапи процесу змін (управління змінами): 1) прийняття змін; неприйняття змін; відкрита або прихована демонстрація відношення до змін; 2) «розморожування»; «рух»; «заморожування»; 3) просування, підтримка, формування змін; 4) «розморожування»; «силове поле»; «заморожування»; 6. Завдання, що вирішуються при реструктуризації бізнесу: 1) підвищення конкурентоспроможності підприємства; підвищення ефективності діяльності підприємства, зокрема, досягнення максимального прибутку; забезпечення високої соціальної ефективності функціонування трудового колективу; формування позитивного іміджу підприємства на ринку; 2) закріплення працівника на підприємстві, формування стабільного колективу; забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів працівників відносно змісту праці, умов праці, виду зайнятості, можливості професійно-кваліфікаційного і посадового просування і т.п.; узгодження виробничих і соціальних задач (балансування інтересів підприємства і інтересів працівників, економічної і соціальної ефективності); підвищення ефективності управління персоналом, досягнення цілей управління при скороченні витрат на робочу силу; 3) захист майнових інтересів власників бізнесу і побудова ефективної системи правового контролю; забезпечення безпеки бізнесу (захист від недружнього поглинання); побудова ефективної структури компанії / групи компаній відповідно до стратегії розвитку; оптимізація бізнес-процесів; ефективне використання ресурсів (матеріальних, інтелектуальних та ін); знизити ймовірність банкрутства; оптимізація оподаткування та фінансових потоків; збільшення прибутковості бізнесу;підвищення інвестиційної привабливості компанії / групи компаній; контроль за перспективними активами; звільнення бізнесу від неліквідних активів; 4) досягнення і підтримання високого рівня конкурентоспроможності підприємства; максимізація прибутку акціонерів (власників); забезпечення зростання обсягів реалізації продукції; максимізація ринкової вартості підприємства; забезпечення високих темпів економічного зростання; забезпечення високого рівня рентабельності виробничо-господарської діяльності; максимізація прибутку підприємства; мінімізація витрат тощо. 7. Основними етапами реструктуризації є: 1) комплексна діагностика фінансово-господарської діяльності компанії; розробка детального поетапного проекту плану реструктуризації, що включає в себе аналіз і вироблення практичних рекомендацій з докладним описом; Узгодження і затвердження плану реструктуризації з власниками бізнесу та керівництвом компанії; практичне здійснення всіх заходів затвердженого плану реструктуризації; оцінка ефективності від реструктуризації; 2) макроекономічне регулювання й досягнення пропорційного розвитку територій; підтримання життєдіяльності населення як у прямій (фінансове забезпечення галузей соціальної сфери, що безпосередньо обслуговують населення), так і в опосередкованій (субсидіювання окремих категорій громадян) формах; формування фінансової основи місцевого самоврядування шляхом мобілізації власних і закріплених за місцевими бюджетами податків, неподаткових та інших джерел надходжень; реалізація регіональної економічної політики, що передбачає вирішення таких важливих завдань, як структурна перебудова економіки, вирівнювання економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці, розвиток місцевого господарства, здійснення житлового будівництва, благоустрій міст, проведення природоохоронних заходів тощо; реалізація загальнодержавних програм розвитку окремих галузей національної економіки; 3) генерація ідей, відбір ідей, розробка концепцій, випробування (перевірка) концепції, економічний аналіз, розробка товару, пробний маркетинг, комерційна реалізація; 4) системний аналіз предметної області; концептуальне проектування; логічне проектування; фізичне проектування. 8. Процес реструктуризації займає залежно від цілей та обсягу реструктуризації: 1) від 2 до 6 місяців; 2) від 12 до 24 місяців; 3) від 1 до 5 місців; 4) від 4 до 12 місяців. 9. Основними чинниками успіху змін є: 1) створення та утвердження цінності і внеску змін; побудова стратегічних та тактичних цілей змін; планування напрямку структурних змін; управління засобами зв'язку та обслуговуванням; стратегії технологій розвитку взаємин; управління підвищенням кваліфікації співробітників і ростом підприємства; захист інформації і майна (включаючи проблеми конфіденційності); стратегії процесу розробки прикладних програм; оцінка внеску кожного співробітника в розвиток змін; 2) комплексна діагностика фінансово-господарської діяльності компанії; розробка детального поетапного проекту плану реструктуризації, що включає в себе аналіз і вироблення практичних рекомендацій з докладним описом; узгодження й затвердження плану реструктуризації з власниками бізнесу та керівництвом компанії; практичне здійснення всіх заходів затвердженого плану реструктуризації; оцінка ефективності від реструктуризації; 3) генерація ідей, відбір ідей, розробка концепцій, випробування (перевірка) концепції, економічний аналіз, розробка товару, пробний маркетинг, комерційна реалізація; 4) досягнення і підтримання високого рівня конкурентоспроможності підприємства; максимізація прибутку акціонерів (власників); забезпечення зростання обсягів реалізації продукції; максимізація ринкової вартості підприємства; забезпечення високих темпів економічного зростання; забезпечення високого рівня рентабельності виробничо-господарської діяльності; максимізація прибутку підприємства; мінімізація витрат тощо 10. Важливою складовою частиною процесу управління змінами є: 1) облік і аудит; 2) моніторинг і контроль; 3) організація й планування; 4) мотивація та стимулювання персоналу.
	Практичні завдання для опрацювання з даної теми:

Завдання 1. Вправа «Структурні зміни та опір, який виникає при їх проведенні»

Мета : закріпити розуміння сенсу структурних змін, опору, що може виникати при їх проведенні та методів його подолання.

Завдання : визначити, вірними чи хибними є наведені нижче твердження.

Основні етапи роботи :

1. Виконайте запропоноване завдання індивідуально.

2. Обговоріть свої відповіді в групі, наводячи свої обґрунтування та коментарії.

Твердження :

1. Ефективна адаптація передбачає проведення постійних організаційних змін.

2. Реалізація стратегії завжди передбачає проведення змін.

3. Практично будь-які структурні зміни можуть викликати опір.

4. Найкращий час для подолання опору змінам – це період до початку їх виникнення.

5. Характер і глибина структурних змін в організації, що проводяться, повинні враховувати стадію життєвого циклу організації.

6. Джерелами опору є люди, а джерелами змін – обставини.

7. Одна із найважливіших причин опору – культура.

8. Чим більш глибокими та радикальними є структурні зміни, тим вищою є ймовірність опору.

9. Одним із методів подолання опору структурним змінам є явний та неявний примус.

10. До організації, що знаходиться в стані організаційного стресу, цілком прийнятними є звичайні управлінські впливи.

Завдання 2. Робота над вправою «Подолання стереотипів»

Мета : зрозуміти роль стереотипів в подоланні структурних змін та оволодіти навичками їх подолання.

Чим суттєвішими є зміни, що відбуваються в організації, тим сильніше проявляються дії психологічних захисних механізмів, тобто має місце протилежний змінам процес – опір співробітників цим змінам. Одним із таких психологічних захисних механізмів є стереотипи. Форми стереотипів можуть бути такими, що роблять їхніх носіїв невразливими для суспільної думки. Стереотипи сприйняття включають декілька варіацій на тему : «так, але…»

Деякі з цих варіацій, детально проаналізованих А. І. Пригожиним , наведені в табл. 7.1.

Завдання

Проаналізовано перераховані в табл. 7.1 варіації стереотипів. Визначити, які методи подолання опір підходить для кожного конкретного випадку і який стиль проведення змін найбільш доцільно використовувати

Таблиця 7.1