Метод ван Вестендорпа.

Метод ван Вестендорпа (van Westendorp PSM — price sensitivity measurement) припускає використання відповідей на чотири питання що­до ціни тестованого товару:

1. Як ви вважаєте, яка ціна на цей товар є на­стільки високою, що ви не будете його купувати?

2. Яка ціна цього товару здається вам настіль­ки низькою, що ви сумніватиметеся в його якості?

3. Яка мінімальна ціна цього товару здається вам високою, але за яку його все-таки можна купити?

4. За яку ціну ви купили б цей товар, вважаючи
це достатньо вигідною покупкою?

В результаті відповідей кожного респондента на ці питання для нього визначається 4 ціни:

A — дуже дорого

В — дуже дешево

С — дорого

D — дешево

Розподіли зображуються у вигляді лінійного графіка (рис. 3.2). По осі X відкла­даються значення ціни, по осі Y — накопичений відсоток респондентів.

Рис. 3.2. Результати проведеного РSМ дослідження (приклад) [20].

Перетин кривих «дорого» і «дешево» дають точку, яка називаєть­ся точкою байдужості (IРР — indifference price point) — це ціна, яку біль­шість людей не вважають дорогою або дешевою, їм байдуже. Потім до гра­фіка додаються криві «дуже дорого» і «дуже дешево». їх перетин дає точку оптимальної ціни (ОРР — optimum price point). Це точка, в якій менше всьо­го людей відкидають продукт із-за його високої ціни. Точка перетину кри­вих «дуже дешево» і «не дешево» дає граничну дешевизну (PMC — point of marginal cheapness). Перетин «дуже дорого» і «не дорого» дає точку гранич­ної дорожнечі (РМЕ—point of marginal expensiveness).