Види ринку залежно від цін і обсягів торгів

Ціна	Обсяг торгів	Ринок
підвищується	зростає	“бичачий”
підвищується	знижується	“ведмежий”
знижується	зростає	“ведмежий”
знижується	знижується	“бичачий”

 

Сутність гістограми (стовпчикової діаграми) та її різновиди ілюструють рис. 1 і 2.

Рис. 1. Різновиди гістограм

Рис. 3. Узагальнена гістограма

 

На цих рисунках вертикальна риска з’єднує максимальну та мінімальну ціну, а горизонтальні риски – це ціна відкриття (торгової сесії) та ціна останньої угоди на торгах. Різниця між двома гістограмами полягає в тому, що друга містить інформацію про ціну відкриття. Однак такі графіки не дуже поширені, оскільки ціна закриття є здебільшого ціною відкриття наступних торгів.

Лінійний графік ціни закриття(рис. 4) оперує двома видами інформації – ціною останньої угоди та обсягами торгів. Деякі аналітики вважають, що хоча ціна закриття не завжди певно відтворює події, котрі відбувалися на ринку, але цей графік є придатним для ринків, що розвиваються, вартість цінних паперів на яких (у межах торгової сесії) змінюється мінімально.

Точкова діаграма(хрестики-нулики) будується на основі матриці, в якій знаком “Х” відображаються позитивні зміни у ціні, а знаком “О” – негативні (рис. 5). відмінна риса такого графіку – відсутність параметру часу.

 

Рис. 4. Лінійний графік закриття

Аналітик задає для себе шаг зміни ціни, який він реєструє, наприклад 20 грн. Це означає: якщо ціна акції змінилась менше ніж на 20 грн, то інвестор не приймає його значення у розрахунок, і воно не відображується на діаграмі. При відхиленні ціни більше ніж на 20 грн він відмічає його на рисунку. Якщо ціна зросла більше ніж на 20 грн, то на діаграмі ставлять знак Х. За наступного зростання цін (більше ніж на 20 грн) у даній колонці ставлять вище новий знак Х. Якщо ціна потім падає більше ніж на 20 грн, то це позначають за допомогою знаку 0, відступивши праворуч і розпочавши нову колонку. При побудові діаграми зручно округлювати ціни акції до значення шага ціни. Якщо ціна акції сильно змінилась і нараховує декілька інтервалів шагу, то їх також зручно позначити відповідними знаками “Х” або ”0”, щоб на рисунку не було пустих проміжків.

Точкові діаграми можна будувати на підставі максимальних і мінімальних цін, цін закриття та відкриття. Вони мають по меншій мірі дві основних переваги порівняно з гістограмами. По-перше, вони більш гнучкі, оскільки можна змінювати масштаб клітин, критерії зміни руху тренду, що, у свою чергу, змінює графік. По-друге, їх можна використовувати для аналізу подій і змін конкретного дня – ідентифікувати підтримку або опір.

Такі поняття, як лінія підтримки та лінія опору, проілюстровані на рис. 6. Лінія опору – це лінія, вище за яку ціна акції не повинна піднятися. Як показано на рисунку, ціна акції декілька разів піднімалась до рівня опору і опускалася вниз. У технічному аналізі вважається, що якщо ціна акції перетинає лінію опору, то це слугує сигналом для її купівлі. У такому випадку очікується подальше зростання курсової вартості паперу, оскільки вона перетнула через певний психологічний бар’єр інвесторів.

Рис. 6. Лінія підтримки та опору

Логічно існування лінії опору можна обґрунтувати наступним чином. Припустимо, що за попередній період часу ціна акції піднімалась до певного рівня (лінії опору), але знову опускалась вниз. Інвестори спостерігали і запам’ятали таку цінову динаміку. Тому, коли ціна знову почне наближатися до даного рівня, то особи, які купили акції за більш низькою ціною, стануть їх продавати, оскільки на їхню думку, велика вірогідність того, що ціна акції у подальшому опуститься, як відбувалося раніше.

У свою чергу, інвестори, які бажають придбати акції, не будуть поспішати з покупками, тому що вони, на основі попередніх спостережень, припускають, що через певний час їх ціна опуститься. Тому у такій ситуації має бути більше продавців і менше покупців, що і визначає лінію опору. Якщо на ринку з’явиться дуже сприятлива інформація щодо перспектив компанії, яка випустила акції, це порушить логіку подій, і попит перевищить пропозицію. Інвестори “поженуться” за акціями, і лінію опору буде переборено.

Лінія підтримки – це лінія, нижче за яку ціна акції не повинна опуститися. Якщо курсова вартість паперу падає нижче даного рівня, вважається, що вона буде падати і у подальшому, оскільки переборено психологічний бар’єр розуміння ситуації інвесторами. Це сигнал до продажу акцій.

Логічно лінію підтримки можна обґрунтувати наступним чином. Припустимо, що за минулий період часу ціна акції опускалася декілька разів до певного рівня (лінії підтримки) і знову піднімалась. Інвестори спостерігали і запам’ятали таку цінову динаміку. Тому коли ціна знову опускається до цього рівня, інвестори, які бажали придбати акції, починають їх купувати, оскільки на їхню думку велика імовірність того, що ціна паперу не опуститься нижче.

У свою чергу, інвестори, які придбали акції раніше за більш високою ціною у надії продати їх ще дорожче, утримаються від продаж, оскільки на основі попередніх спостережень гадають, що з часом ціна акції зросте. Тому у такій ситуації на ринку буде більше покупців, ніж продавців, що і утримає ціну акції від подальшого падіння.

“Японська свічка” складається з чотирьох показників, тих самих, що їх містить і гістограма. Різниця полягає в іншому способі зображення показників (рис. 7)

 

 

 

Рис. 7. Елементи японського свічника

Тонкі вертикальні риски показують максимальні й мінімальні значення цін. Основна частина свічки — це показник різниці між ціною відкриття та закриття. У разі, коли ціна закриття вища за ціну відкриття – свічка має білий колір, якщо навпаки – темний (рис. 8).

Рис. 8. “Японська свічка”

Окремі “свічки” мають різні форми залежно від цін, що склалися під час торгів. Нижче наведено найбільш поширені типи “свічок” та характеристика стану ринку, що відповідає такій конфігурації (рис. 9).

Рис. 9. Типи “свічок”

 

Інтерпретація: 1) надзвичайно сильна дія “ведмедів” на ринку; 2) надзвичайно сильна дія “биків” на ринку; 3) наявність “ведмедів” на ринку; 4) те саме; 5) наявність “биків” на ринку; 6) те саме; 7) нейтральний ринок; 8) те саме; 9) на знижувальному тренді – дія “биків”; на підвищувальному – “ведмедів”; 10) те саме; 11) точка зміни тренду; 12) те саме; 13) кінець знижувального тренду; 14) точка зміни тренду; 15) можлива точка зміни тренду.

Тренди— це графічно зображені тенденції, які характеризують переважне спрямування ринкових цін. Відповідно до можливих “маршрутів” тренди можуть бути зростаючими, знижувальними або бічними. Зростаючий тренд характеризує поступове підвищення цін, відповідно знижувальний — зниження цін. Бічний тренд описує горизонтальний рух цін.

За критерієм тривалості тренди поділяються на такі види:

return false">ссылка скрыта

— короткострокові (як правило, не більше 3-х місяців);

— середньострокові (як правило, від 3 до 6-ти місяців);

— довгострокові (понад 6 місяців).

Тренд визначають через побудову лінії тренду, яка з’єднує дві або декілька верхніх або нижніх точок графіка. Зростаючий тренд з’єднує нижні точки графіка таким чином, що сам графік опиняється над лінією тренда. У той самий час, знижувальний тренд з’єднує точки графіка таким чином, що сам графік опиняється під лінією тренда.

За зміни трендів часто виникають ситуації, що повторюються. Здебільшого вони трапляються за зміни тренду на тренд зі зворотним напрямом. Моделі, які описують стандартні зміни у тренді, є графічними зворотними моделями.

Будь-який день, коли ринок змінює напрямок свого руху на протилежний, може бути ключовим днем. За зростаючого тренду ключовим днем може бути день, коли рух цін досягне максимуму, але ціна на кінець робочого дня менша за ціну кінця попереднього робочого дня. За знижувального тренду ключовим буде день, коли рух цін досягне мінімуму, а ціна на кінець робочого дня вища за ціну кінця попереднього робочого дня. В обох випадках обсяг торгів цінними паперами зазвичай високий. Однак у багатьох випадках ключові дні можна визначити тільки через певний період часу.

Стан ринку, що характеризується браком угод, носить назву розривів. Вони можуть мати місце як за зростаючого, так і знижувального трендів.

Побудова трендів різних видів уможливлює аналіз розривів з різних позицій і визначення їхніх характерних ознак. Так, щоденні графіки дають змогу характеризувати розриви з мінімально короткострокової динаміки цін. Побачити їх на тижневих та місячних графіках неможливо, оскільки на останніх кожний день репрезентовано лише трьома цінами, що унеможливлює урахування коливання цін протягом дня. З іншого боку, розриви, що виникають за побудови триваліших трендів, дають змогу аналізувати й триваліші цінові зміни.

Розриви поділяються на неважливі та важливі. Неважливі розриви – це ті, які не пов’язані із ситуацією, що складається на фондовому ринку. Вони виникають у зв’язку з виплатою дивідендів на акції, які обертаються на ринку, або характеризують спред між заявками. Важливі розриви свідчать про виникнення нової цінової ситуації

Оскільки тренди характеризують загальну тенденцію цін, остільки існують спеціальні способи, які дають змогу згладжувати цінові коливання та виявляти реальну тенденцію цінових змін, що проявляється на ринку. Найбільш поширеними з них є використання або змінних середніх, або так званих “фільтрів”.

Сьогодні існує багато моделей змін напряму руху цін. Про зміну цінового тренду говорить діаграма, яку називають “голова та плечі”, представлена на рис. 10. Дана фігура має три піки, два більш низьких з країв (ліве і праве плече) і один більш високий – посередині (голова). За нижніми точками, що розташовані між піками плечей будується шия. Вона є лінією опору. Якщо ціна паперу опускається нижче лінії шиї, це сигнал про зміну тренда на протилежний. Аналогічним чином, але у зворотній динаміці, буде представлена фігура “перегорнута голова та плечі”. Вона свідчить про зміну знижувального тренду на зростаючий.

Крім вивчення графіків цін цінних паперів, технічний аналітик звертає увагу і на обсяг торгівлі. Багато інвесторів вважає, що зростання обсягу торгівлі разом із зростанням цін – це ситуація, яка свідчить про збереження існуючого зростаючого тренду. У випадку, коли ціна і обсяг торгівлі зростають повільно і після цього відбувається стрімке падіння ціни, можна очікувати початку знижувального тренду.

 

Рис. 10. Фігура “голова та плечі”

Якщо існував зростаючий тренд, і після цього спостерігається збільшення обсягу торгівлі при слабкому зростанні цін, можна очікувати зміни тренду.

Якщо існував знижувальний тренд, і після цього спостерігається збільшення обсягу торгівлі при незначній зміні цін, можна очікувати зміни тренду.

У цілому зростання обсягів торгівлі свідчить про появу інтересу інвесторів до ринку і про те, що у них виникла переоцінка поглядів відносно кон’юнктури ринку.

У рамках технічного аналізу існує теорія протилежної думки, коли інвестор повинен приймати рішення, протилежні загальному настрою на ринку, тобто продавати, коли інші купують, і купувати, коли інші намагаються продавати цінні папери. Одним з елементів теорії протилежної думки є врахування дій дрібних інвесторів. Досвідчений аналітик повинен слідкувати за їх поведінкою на ринку і у ряді випадків приймати рішення протилежні їхнім діям. Такий висновок випливає з того, що дрібний інвестор часто запізнюється з виходом на ринок. Він починає активно купувати акції, коли зростаючий тренд практично вичерпав себе, і збільшує продажі, коли знижувальний тренд близький до свого завершення.

Про поведінку дрібного інвестора дає уявлення статистика торгівлі неповними лотами. Зростання купівлі акції неповними лотами – це сигнал до продажу для досвідченого інвестора, а зростання продаж – сигнал до купівлі.

Розглядаючи статистику торгівлі неповними лотами, потрібно враховувати той факт, що здебільшого число покупок акцій неповними лотами буде перевищувати число їх продаж, оскільки дрібні інвестори через обмеженість коштів купують акції у декілька прийомів, щоб отримати у підсумку повний лот. Тому їх подальші продажі вже будуть рахуватися як торгівля повними лотами.

У технічному аналізі знайшла своє розповсюдження теорія Доу. Ця теорія виходить з ідеї: на ринку існують тренди руху ціни: довгострокові – від 1 до 5 років і короткострокові – від 1 до 3 місяців. Протягом існування довгострокового тренду будуть спостерігатися декілька короткострокових. Теорія Доу не говорить про те, коли відбудеться зміна цінового тренду на протилежний, але дає цьому факту підтвердження, коли він вже відбувся.

Теорія будується на динаміці індексів Доу-Джонса – промислових і транспортних компаній. Вважається, що на ринку відбувається зміна тренду на протилежний, коли зміна напряму руху індексу промислових компаній підтверджується аналогічною зміною руху індексу транспортних компаній.

Аналітик може зробити висновок про перспективи майбутньої кон’юнктури через динаміку цін найбільших (провідних) компаній. Вважається, що якщо на ринку зі зростаючим трендом ціна акції великої компанії не піднімається до нового більш високого значення впродовж наступних трьох-чотирьох місяців, то ринок досяг своєї висоти.

Аналогічно, якщо на ринку зі знижувальним трендом ціна такої акції не опускається на новий більш низький рівень впродовж наступних трьох-чотирьох місяців, то ринок досяг свого низу.

Ще одним прийомом оцінки майбутньої кон’юнктури є співставлення кількості акцій, що виросли і впали у ціні. Якщо кількість перших акцій більша, можна розраховувати на зростаючий тренд. З більшою або меншою очевидністю цей висновок потрібно робити на основі величини різниці кількості акцій, що виросли і впали у ціні. Чим вона більша, тим більш оптимістично налаштований ринок.

Ситуація на ринку акцій можна передбачити і за допомогою ринку облігацій, розрахувавши так званий “індекс довіри”. Він визначається як відношення середньої дохідності корпоративних облігацій з високим рейтингом до середньої дохідності облігацій з низьким рейтингом. Величина індексу змінюється в залежності від очікувань майбутньої кон’юнктури. Зростання значення індексу свідчить про те, що інвестори впевнені у більш сприятливій кон’юнктурі, і навпаки. Відповідно ці настрої повинні знайти свій прояв і на рину акцій. У теорії припускається, що спекулятивна активність зазвичай більш очевидно проявляється на ринку облігацій і після цього вже на ринку акцій.