Мова і мовлення.

Усе те, що пересічні мовці розуміють під словом мова,насправді є власне мовою і мовленням. Розмежування мови і мовлення теоретично обґрунтоване швейцарським лінгвістом Ф. де Соссюром — одним із найвідоміших теоретиків мовознавства й основоположників сучасного етапу в

мовознавстві. Мова — система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Мовлення — конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації. Загалом мову і мовлення розрізняють за такими параметрами:

1.Мова— явище загальне, абстрактне;мовлення—конкретне. 2.Мова— явище відносно стабільне, довговічне, загальноприйняте;мовлення— динамічне (рухливе), випадкове й унікальне. 3.Мова— явище психічне, амовлення— психофізичне. 4.Мовлення — лінійне,мова— нелінійна.

З історичного погляду мовлення первинне, а мова вторинна. Спершу виникали в мовленні окремі слова, фрази тощо, а згодом із фактів мовлення склалася мова.